Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ

АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ

Морфологія. Орфографія. Дієприкметник

& 15. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАСУ

На вустах радіє колискова.

На руці дитина засина.

І рікою ллється рідна мова

Віяна, мов Довженкова Десна.

Н. Клименко

ДЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи дієслів теперішнього часу, приймаючи суфікс основи, властивий 3-й особі множини. До основи теперішнього часу додається дієприкметниковий суфікс – ч-. Для утворення активних

дієприкметників теперішнього часу служать майже всі дієслівні основи.

Форми активних дієприкметників теперішнього часу можливі далеко не від усіх дієслів.

Від дієслів, які не мають форм теперішнього часу, не можуть утворюватись активні дієприкметники теперішнього часу. Не утворюється активний дієприкметник теперішнього часу й від дієслова “бігти”, бо прикметник “біжучий” не узгоджується з 3-ю особою множини дієслова “біжать” і не вживається в значенні дієприкметника. Також не утворюються дієприкметники від дієслівних форм на – ся.

Дієприкметниковий суфікс – ч – може

виступати в складі прикметникового суфікса – уч – (-юн-): болючий, гримучий, живучий, родючий, скрипучий, співучий, квітучий і под. Прикметники, утворені від дієслівних коренів за допомогою суфікса – уч – (-юч-), не зберігають морфологічної співвідносності з дієсловами у формі 3-ї особи множини. Наприклад: лет-я-чии (лет-я-ть) – лет-юч-ий, гримл-я-ч-ий (гримл-я-ть) – грим-уч-ий, спів-аю-ч-ий (співа-ю-ть) – спів-уч-ий, квіт-ую-ч-ий (квіт-ую-ть) – квіт-уч-ий.

Утворення активних дієприкметників теперішнього часу

Класифікація дієслів

Приклади дієслів

Активні дієприкметники теперішнього часу

Дієслова з інфінітивною основою – ува – (-юва-)

Ідеалізувати – ідеалізують,

Оновлювати – оновлюють,

Пояснювати – пояснюють

Ідеалізуючий,

Оновлюючий,

Пояснюючий

Дієслова зі зв’язаними основами, у яких суфікс – ва – приєднується до дієслівного кореня, що закінчується на голосний, у разі кінцевого приголосного додається суфікс – і-

Уболівати – уболівають,

Взувати – взувають,

Обвивати – обвивають

Уболіваючий,

Взуваючий,

Обвиваючий

Дієслова, утворені від іменних коренів, звуконаслідувальних слів тощо

Ахкати – ахкають,

Бажати – бажають,

Благати – благають,

Квітчати – квітчають,

Поглинати – поглинають

Ахкаючий,

Бажаючий,

Благаючий,

Квітчаючий,

Поглинаючий

Дієслова із суфіксом основи – і-, що передають процес становлення ознаки або означають перебування суб’єкта дії в певному стані

Багровіти – багровіють,

Міцніти – міцніють,

Синіти – синіють

Багровіючий,

Міцніючий,

Синіючий

Дієслова з морфологічними змінами в корені під час відмінювання

Різати – ріжуть,

Сіяти – сіють,

Діяти діють

Ріжучий,

Сіючий,

Діючий

Дієслова, що передають звукові процеси

Ревіти – ревуть,

Гудіти – гудуть,

Сопіти – сопуть

Ревучий,

Гудучий,

Сопучий

Дієслова з суфіксом – ну-, який надає значення однократності

В’янути – в’януть,

Сохнути – сохнуть,

Стигнути – стигнуть,

Танути – тануть,

Терпнути – терпнуть

В’янучий,

Сохнучий,

Стигнучий,

Танучий,

Терпнучий

Дієслова з непохідними основами

Вести – ведуть,

Дути – дують,

Мити – миють,

Нести – несуть

Ведучий,

Дуючий,

Миючий,

Несучий

Дієслова іменного походження, у яких під час відмінювання з’являється приголосний – л-

Вабити – ваб (л)ять,

Губити – губ (л)ять

Ваб (л)ячий,

Губ (л)ячий

Дієслова, що означають звукові процеси або дії, пов’язані з рухом і місцеположенням у просторі

Стояти – стоять,

Лежати – лежать,

Дрижати – дрижать

Стоячий,

Лежачий,

Дрижачий

Дієслова, у яких суфікси основи – і – ( и ), – у – (-ю-), – а – ( я ) або приєднуються безпосередньо до кореня, або виступають після суфіксів

Терпіти – терп (л)ять,

Кипіти – кип (л)ять,

Сидіти – сидять,

Дзвеніти – дзвенять

Терп (л)ячий,

Кип (л)ячий,

Сидячий,

Дзвенячий

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від дієслів різних класів, які виражають дію безвідносно до її об’єкта: воркуючий голос, німуюча ніч, квітуюча весна; триваюча перерва, спочиваюча природа; благаючий голос, граючий промінь, блимаючий вогник; ріжуче лезо, сіюча рука, плачуча дитина, сяюче сонце; ведуче колесо, миюча речовина, несуче крило; вабляча таїна, барвляча речовина.

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються або від неперехідних дієслів (байдикуючий, воркуючий, спочиваючий, блимаючий, плачучий), або від перехідних, ужитих у неперехідному значенні (благословляючий, люблячий).

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються також від дієслів, які означають виражену в часі якісну ознаку: багровіючий ліс, голубіюче небо, гріюче сонце, жевріючий вогонь, зеленіюче поле, зріючий колос; бліднуче обличчя, тихнучі голоси, в’януча природа; а також від дієслів, що означають стан: лежачий камінь, спляча красуня; від інших дієслів, крім тих, що мають у складі основи суфікси – т-, – от-: дзвеняча мідь, димлячі труби, летячий птах, кипляча вода, мигтячі зорі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Але слід пам’ятати, що форма теперішнього часу активних дієприкметників менш характерна для української мови порівняно з російською. Вона не є широко вживаною. Натомість треба використовувати іншу, описову форму: не “читаючий учень”, а “учень, який читає”. У художній літературі як винятки зустрічаємо: “сяючий”, “сплячий”, “лежачий”, “чаруючий” та деякі інші за аналогією. Проте такі форми не закріпилися в нормативній українській лексиці, вони не перебувають у регулярних зв’язках з відповідним типом дієслівних основ, а тому, на думку багатьох мовознавців, їх слід уважати нетиповими для морфологічної системи української мови віддієслівними похідними, що характеризуються як книжні витвори, не властиві українському літературному слововживанню. В українську мову активні дієприкметники теперішнього часу на – уч – (ий), – юч – (ий), – ач – (ий), – яч – (ий) потрапили під впливом російської мови, де вони нормативно вмотивовані. У нашій мові замість цих штучних замінників необхідно подавати власне українські мовні засоби (прикметники, іменники, дієприслівники, дієслова-присудки складних речень), що відповідають російським активним дієприкметникам.

Отже, продовжуємо боротися з мовними перекрученнями, так званим “суржиком”. До речі, значення цього слова таке:

1) суміш жита й пшениці, жита й ячменю та ін.;

2) механічна суміш елементів різних мов.

Тому звернімося до таблиці, щоб відділити “полову” від “зерен”, щоб…слово,

Лихим безбатченкам на зло,

Під сонцем істини раптово,

Як зерно в грунті ожило.

І. Гнатюк

Порадник з культури мовлення

Російські дієприкметники	Що можна почути (прочитати)	Українські відповідники
Агитирующий	Агітуючий	Агітатор
Адресующий	Адресуючий	Адресант
Арендующий	Орендуючий	Орендатор
Бастующий	Страйкуючий	Страйкар
Болеутоляющий	Знеболюючий	Протибольовий, знеболювальний
Взаимоисключающий	Взаємовиключаючий	Взаємозаперечний, взаємосуперечливий, несумісний
Военнослужащий	Військовослужачий	Військовик, військовий, військовослужбовець
Действующий (закон)	Діючий (закон)	Чинний (закон)
Доверяющий (юр.)	Довіряючий	Довіритель
Жизнеутверждающий	Життєстверджуючий	Оптимістичний, сповнений життя
Заведующий	Завідуючий	Завідувач
Заключающий договор	Заключаючий договір	Укладач угоди, договірник
Занимающий должность	Займаючий посаду	На посаді
Звукозаписывающий	Звукозаписуючий	Звукозаписний
Російські дієприкметники	Що можна почути (прочитати)	Українські відповідники
Исполняющий обязанности	Виконуючий обов’язки	Заступник, який виконує, зайнятий виконанням, виконавець, виконувач
Ликвидирующий	Ліквідуючий	Ліквідатор, ліквідаційний
Несоответствующий	Невідповідаючий	Що не відповідає, невідповідний, недоречний
Обслуживающий персонал	Обслуговуючий персонал	Обслуга
Оказывающий влияние	Впливаючий	Впливовий, здатний вплинути
Оказывающий (кому) внимание	Приділяючий увагу	Уважний (до кого)
Оплачивающий	Сплачуваючий	Що платить, платник
Последующий	Наслідуючий	Наступний
Предшествующий	Попереджуючий	Попередній
Служащий	Служачий	Службовець (в уряді) урядовець
Путешествующий	Подорожуючий	Мандрівник

119. І. Ознайомтесь зі змістом таблички. Запам’ятайте українські відповідники до найпоширеніших активних дієприкметників теперішнього часу на – учий (-ючий).

Українські відповідники активних дієприкметників теперішнього часу

Слово та його значення	Неправильно	Правильно
“Виконуючий” який виконує, здатний виконати, зайнятий виконанням’, виконавець, виконувач	Виконуючий роботу тимчасово виконуючий обов’язки кого виконуючий роль	Виконавець роботи тимчасовий заступник кого тимчасовий виконувач обов’язків кого виконавець ролі; який виконує роль
“Діючий” – що діє, покликаний діяти, діяльний, активний, ефективний, чинний, дієвий	Діючий вулкан Діючий порядок Діючий фактор Діюча модель Діюча армія діюче законодавство Діючі особи	Активний (живий) вулкан Заведений порядок Чинник Робоча модель Регулярна армія Чинне законодавство Дійові особи, лицедії
“Наступаючий” який наступає, прийдешній, наступний, близький, вже на підходіf вже близько	3 наступаючим Новим роком!	3 настанням Нового року! 3 передноворіччям! 3 прийдешнім Новим роком!

II. За зразком доберіть власне українські відповідники-синоніми (іменники; описові форми: той, що; який; прикметники, пасивні дієприкметники) до активних дієприкметників теперішнього часу.

Виступаючий – виступаючий з доповіддю, виступаючий перед класом школяр, виступаючий з трибуни. Для довідки: промовець, оратор, який виступає, доповідач.

Знаючий – знаючий міру. Для довідки: поміркований, який знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний Існуючий – існуюче законодавство, існуючі думки, існуючі кордони, існуючий у природі, існуючий порядок, існуючі проблеми, існуючі ціни. Для довідки: що існує, здатний існувати (у якомусь місці), розташований, розміщений, зафіксований, чинний, сучасний, теперішній, наявний, відомий.

Плаваючий – плаваючий по морю, плаваючий графік, плаваючий курс валюти. Для довідки: змінний, мореплавець, нестійкий.

III. Розберіть за будовою активні дієприкметники теперішнього часу. Поясніть спосіб їх творення. Запишіть по одному реченню з наведеним словосполученням до дієприкметника.

120. І. Відредагуйте текст.

НАСТУПАЮЧА ЗИМА

У природі зійшлися в битві дві пори року. Наступаюча зима та обороняюча осінь. Для початку наступаюча сторона робила розвідки, посилаючи на недовгий час морози, колячі дошкульні вітри й завірюху. Чагарники оголились, мертвіючі зовсім трави. Затоки і протоки скувало тонким і хрустким льодом. Намерзаючі крижані забереги ламались під тиском води.

Раптово почавсь рішучий наступ зими. Здавалось, небо змішалося з землею. Воно осипалося суцільною біліючою масою, крізь яку поблизу не можна було розпізнати людину. За добу шар снігу в метр завтовшки підім’яв під себе рудючу землю. Усе навкруги побіліло, засніжилися сопки, перестоячі трави і пні сховались. Стоячі дерева, обтяжуючі сніги. Зникаючі дороги не можна було проїхати ні поїздом, ні машиною.

Вщухаючий снігопад – і населення вийшло розчищати занесені колії, ведучі до пристані, і шляхи, прилягаючі до будівництва. Працюючі поділили між собою ділянки роботи (За В. Ажаєвим).

ПАМ’ЯТАЙМО

Деякі усталені в шкільній практиці активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами – уч – (-юч-) слід замінювати словоформами з суфіксами – ува – (-юва-) – льн-.

Приклад словотворення

Неправильно	Правильно
Уточнююче слово	Уточнювальне слово

121. І. Відредагуйте речення.

І. Тема сьогоднішнього уроку: “Узагальнюючі слова”. 2. Випишіть з речення пояснююче слово. 3. Підготуйтесь до написання відтворюючого диктанту (3 посібника).

II. Поясніть значення відредагованих слів.

ПАМ’ЯТАЙМО

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса минулого часу – л-, який виступає після суфікса основи або після дієслівного кореня. Для утворення активних дієприкметників минулого часу служать дієслівні основи дієслів І і II дієвідмін.

Утворення активних дієприкметників минулого часу

Класифікація дієслів	Приклади дієслів	Активні дієприкметники минулого часу
Дієслова І дієвідміни з суфіксом – і – в основі інфінітива	Обважн-і-ти, позелен-і-ти, Осирот-і-ти	Обважн-і-л-ий, позелен-і-л-ий, осирот-і-л-ий
Дієслова І дієвідміни з суфіксом – ну – в основі інфінітива	Тріс-ну-ти, хрус-нути, зів’я – ну-ти; змерз-ну-ти, розта-ну-ти	Трісну-л-ий (тріс-л-ий), хрусну-л-ий, зів’я-л-ий, змерз-л-ий, розта-л-ий (розта-ну-л-ий)
Дієслова І дієвідміни з нульовим суфіксом в інфінітиві	Прогни-ти, опас-ти	Прогни-л-ий, опа-л-ий (з випадінням кінцевого приголосного кореня)
Дієслова II дієвідміни з суфіксом – и – в основі інфінітива	Згор-і-ти, затремт-і-ти	Згор-і-л-ий, затремт-і-л-ий

122. І. Уважно прочитайте текст. Яку пору року описує автор? Підтвердьте свою відповідь рядками з тексту. Створіть усне монологічне висловлювання про захід сонця взимку. Скористайтесь активними дієприкметниками минулого часу під час опису.

ПО ЗАХОДІ СОНЦЯ

Зайшло сонце. Ожили хмари й зчервонілою річкою попливли вище далекого лісу, нижче вечірньої зірки.

Плюскотіла в темряві доспіла ярина, і на високій могилі, як побратими, урочисто постали два застиглих полукіпки. Настояна тиша нечутно йшла полями, густа й пахуча.

Потеплілим пилом дихнула дорога. В заголубілому прорізі віт гойднувся тонкий серп місяця, підпливаючи до мерехтливої зорі. Старі, саджені в два рядки крислаті липи з’єднуються мережаними брамами і повівають медом. Пливуть вони в саме село, натомлені, величні. Братаються з молодими садами і знову прямують просторами повз оселі, ниви. Пливуть, як саме життя невмируще.

Срібна жмурка загойдалась у сповнілій косарській криниці. Невелика криниця, а вмістилися в ній і придорожні дерева, і високе коване небо з серпом місяця. А вода в ній міцна, на корені настояна (За М. Стельмахом.).

II. Випишіть речення з активними дієприкметниками минулого часу. Виділіть їх як члени речення, розберіть за будовою.

ПАМ’ЯТАЙМО

Активні дієприкметники минулого часу вживаються у формі доконаного виду. Вони співвідносяться з особовими формами дієслів минулого й теперішнього часу. Активні дієприкметники минулого часу узгоджуються з особовим дієсловом у формі минулого часу: позеленіле поле – поле, що (яке) позеленіло, замерзла річка – річка, що (яка) замерзла. Подібне узгодження не властиве прикметникам з суфіксом – л-, що співвідносяться з дієсловами недоконаного виду: кисле яблуко, талий сніг і под. Отже, прикметники з суфіксом – л-, співвідносні з дієсловами недоконаного виду, не слід плутати з активними дієприкметниками минулого часу.

Рідко вживаними для сучасної української літературної мови є активні дієприкметники минулого часу з суфіксом – ш-. Вони утворюються від поодиноких дієслів з суфіксом – и – в основі інфінітива: помогти – поміг-ш-ий, перемогти – переміг-ш-ий, допомогти – допоміг-ш-ий. Ці дієприкметники, як і дієприкметники з суфіксом – л-, співвідносяться з особовими формами дієслів минулого часу: перемігший батальйон – батальйон, що (який) переміг.

123. У дві колонки випишіть словосполучення з активними дієприкметниками минулого часу й віддієслівними прикметниками.

Тривалий час, зів’яла трава, пріле листя, умілі руки, почорніле небо, обміліла річка, спітнілий футболіст, бляклий колір, стигла груша, нависла гілка, здолавший перешкоди, пожовклий очерет.

Отже, формами активних дієприкметників теперішнього й минулого часу, крім часової ознаки, передається ще й виразна видова ознака: дія, яка відбувається зараз (теперішній час) і результат виконаної дії (минулий час). Наприклад: “Дбайливо политі, і старанно підстрижені квіти красувалися серед в’янучих трав” (В. Собко); “Від землі йде духмяний аромат зів’ялих трав” (В. Пархоменко).

Проте не забуваймо, що форми активних дієприкметників минулого часу більш характерні для української літературної мови, ніж активні дієприкметники теперішнього часу.

125. І. У наведених словосполученнях замініть активні дієприкметники теперішнього часу на активні дієприкметники минулого часу. Наприклад: сивіюче волосся – посивіле волосся.

Рум’яніюче обличчя, в’янучі квіти, жовтіюче листя, біліючі від снігу поля, чорніюча земля, багровіюче небо, достигаючий колос.

II. Розберіть дієприкметники за будово. Поясніть спосіб їх творення.

ІІІ. Напишіть декілька речень з новоутвореними дієприкметниковими словосполученнями. Виділіть дієприкметники як члени речення.

126. І. Виразно прочитайте текст. До якого стилю й типу мовлення він належить? Доведіть свою думку. Назвіть репродукцію рядками з тексту.

ЛІС УЗИМКУ

І сонце світить, і сніг куриться. Оскаженілий вітер гуде в обмерзлих деревах. Ніде ні душі. Ліс та поле. Куриться над полем сніг до самого сонця стуманілого, завихреного клубами сухої снігової куряви. Уже воно при заході, уже скоро воно й зовсім сховається, і споночілий простір запанує надворі.

Свище вітер. Струмує сніг. Тисячі посивілих гінців біжать у розвихрену заметільну безвість. А через два дні весь ліс – в інеї, у крихкому розквітлому вбранні. Світлий, притихлий, мовби жде чогось, до чогось прислухається. Тиша навколо така, що, мабуть, далеко чути, як довбе десь мерзлу гілку дятел (За О. Гончаром).

ІІ. Випишіть речення з активними дієприкметниками минулого часу. Поясніть, від яких дієслів вони утворились. Назвіть видові ознаки (дія, яка відбувається зараз; дія, яка завершилась) у виписаних реченнях.