Альтруїзм

Related posts:

1. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
2. АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який, на противагу попередній натурфілософії, поставив людину в центр пізнання. Обмеженість А. виявляється в позаісторичному підході до людини, в ігноруванні її соціально-практичної сутності....
3. Екологія Екологія – (від грец. oikos – дім, батьківщина та logos – слово, вчення) – наука про взаємодію між живими організмами і середовищем їх проживання та закономірності взаємодії природи і суспільства. Термін Е. запропонував німецький вчений Е. Геккель у 1886 р. Він вважав, що предметом Е. є вивчення взаємодії живих організмів і оточуючого середовища. Великий внесок […]...
4. Інформація досконала Інформація досконала – різновид інформації та знань суб’єктів ринку щодо його головних параметрів, передусім цін, який дає їм змогу свідомо приймати раціональні рішення і найбільш повно реалізовувати свої інтереси та наміри. Будь-яке відхилення від цих умов кваліфікується як стан ринку з недосконалою інформацією. Якщо І. д. поширюється безперешкодно, економічні дії суб’єктів господарювання слугують вагомим чинником […]...
5. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ДУХОВНІ – частина потреб людини, що виникають у процесі соціалізації особистості. П. л. д. забезпечують соц.-психол. та псих, аспекти здоров’я людини (а через них і весь комплекс здоров’я), включають культ, потреби, в т. ч. потреби збереження соц.-психол. цінностей. Значною мірою П. л. д. збігаються із соц. потребами людини та […]...
6. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
7. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
8. Держава загального добробуту Політологічний словник Держава загального добробуту – держава, що багато робить задля високого рівня життя громадян, забезпечення їхніх соціальних прав, здоров’я. У сучасній політологічній науці поняття “Д. з. д.” дуже близьке до поняття “соціальна держава”. М. Головатий...
9. Генезис Політологічний словник Генезис (грецьк. genesis) – походження, становлення і розвиток, результатом якого є певний стан об’єкта, що досліджується. Генезис природних і соціальних явищ цікавив і цікавить філософію та науку від античності до наших днів. Пояснення генезису природних і соціальних об’єктів дістає наукове пояснення в еволюційних теоріях дисциплінарного, міждисциплінарного, загальнонаукового та філософського характеру. Дослідження у сучасній […]...
10. Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком продуктивних сил. (Див. Техніко – економічні відносини; Організаційно-економічні відносини; Економічна власність). В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька Б. е.: первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва, а нині […]...
11. НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
12. Запитання. Завдання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання Запитання. Завдання Проаналізуйте вплив гуманітарних і природничих знань на формування світогляду молоді. Як може поєднуватися всебічний розвиток особистості та розвиток здібностей до певного виду діяльності? Чи можливий всебічний розвиток особистості людини в умовах інтенсивного зростання потоку інформації? […]...
13. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
14. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
15. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
16. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
17. Види здібностей – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Види здібностей Здібності людей поділяють на види передусім за змістом і характером діяльності, в якій вони виявляються. Розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальними називають здібності людини, що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах її діяльності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань та виконанні різних видів […]...
18. Гуманістична спрямованість етики спілкування та її значення – ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 1 ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ Гуманістична спрямованість етики спілкування та її значення Великі гуманісти минулого були філософами й психологами водночас. Вони усвідомлювали, що природу людини можна зрозуміти, лише виявивши норми й цінності її життя. Оскільки людина є мірою всіх речей, вона є найвищою цінністю й головним багатством суспільства. Розвиток цього спрямування […]...
19. Гуманізм економічний Гуманізм економічний – система поглядів на цінності й роль людини в економічній системі та їх втілення у процесі еволюції цієї системи. Зародкові форми Г. е. – у працях У. Петті, який твердив про працездатність вільної людини; в положеннях А. Сміта про моральний аспект людини. Розвитку набули у працях К. Маркса, який стверджував, що за соціалізму […]...
20. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....
21. САМОЗБЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того, що загрожує її життю і діяльності, на самозахист. При цьому сильні особистості стають на шлях боротьби, слабкі – тікають від життя. […]...
22. Культура Культура – процес гуманістичного ставлення людей до природи та людини до людини, раціональної організації людської життєдіяльності, втілений у цивілізованих продуктах матеріального і духовного виробництва, соціальних і духовних цінностях. Як самостійне поняття “К.” використовується в науці з кінця XVIII ст. (до цього вживалося як функція певних явищ і процесів). Так, Ціцерон говорив про культуру душі, під […]...
23. ОДКРОВЕННЯ Культурологічний словник ОДКРОВЕННЯ – термін, яким у богослов’ї позначається “все те, що сам Бог відкрив людям про себе і про правильну істинну віру в нього”. Як стверджується в церковних джерелах, Бог відкриває себе кожній людині через видимий світ (природу), людську совість (“голос божий в нас”), провіденціально сприйняту історію людства або за допомогою надприродного О., яке […]...
24. Геракліт Ефесський Політологічний словник Геракліт Ефесський (бл. 544 – 484 до Р. X.) – давньогрецький філософ, політичний діяч. Вважав, що світ ніким з богів та людей не створений, а існує і вічно буде живим вогнем, що час від часу гасне і розгорається. Існує, за Гераклітом, всемогутній божественний першовогонь, який є чистим розумом, логосом, з якого шляхом розколу […]...
25. Адміністративний ресурс Політологічний словник Адміністративний ресурс – у широкому розумінні цього поняття – один з різновидів ресурсів влади. Його специфіка полягає у здатності використовувати систему державного управління – так звану управлінську вертикаль влади – з метою мобілізації організаційних, фінансових зусиль та інформаційних можливостей задля досягнення бажаного політичного результату. Широко вживається у сучасній публіцистиці та політології насамперед у […]...
26. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
27. Хто є родоначальником “соціального напряму” в економічній науці? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Хто є родоначальником “соціального напряму” в економічній науці? Німецький філософ і економіст Рудольф Штаммлер (1856-1938) у праці “Держава і право” започаткував формування “соціального напряму” в економічній науці. Віддаючи переваги праву над економікою, Штаммлер стверджував, що “соціальне життя є зовні відрегульованим спільним життям людей”. Він розрізняв два елементи – форму і […]...
28. Тіло відліку – Кінематика 5. Механіка 5.1. Кінематика 5.1.4. Тіло відліку Тіло відліку – це тіло, відносно якого розглядається механічний рух фізичного тіла і де розміщується початок уявної системи координат, в якій розглядається рух тіла....
29. Філософія людини Філософія людини – проблеми пізнання сутності людини (в т. ч. як основної продуктивної сили), її місця в суспільстві, у процесі взаємодії з природою. Найвидатнішим філософом, який першим порушив проблему сутності людини в античній філософії, був Сократ. Він вважав, що людина є вільною лише тією мірою, якою пізнає себе, свої сили і здібності, а також здатна […]...
30. Принципи, категорії, головні закони Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Принципи, категорії, головні закони Принцип (від. лат. “principium” – “початок”, “основа”) у філософії значить те ж, що і основа, тобто те, що лежить в основі деякої сукупності фактів або знань. До принципів діалектики зазвичай належать: – – принцип розвитку; – – принцип […]...
31. ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів на навколишню дійсність (на людей, речі, події тощо). Екстраверт – тип людської індивідуальності, зорієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний до зосередження й до аналізу своїх внутрішніх переживань. […]...
32. СОЦІОБІОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОБІОЛОГІЯ – напрям у сучасній теорет. соціології, до якого зараховують Е. Уілсона, П. Ван ден Берге, К. Лоренца, Р. Ардрі, Д. Моріса, Р. Фокса та ін. Виникнення С. наприкінці 70-х рр. як нової соціол. парадигми було зумовлено: усвідомленням кризи традиційних соціол. підходів, висуненням нових ідей щодо співвідношення біол. і соціального в […]...
33. Бюрократія Бюрократія (фр. bureau – бюро, канцелярія і гр. kratos – сила, влада, держава) – система економічного, соціального, політичного та адміністративного управління, що базується на відокремленні виконавчої влади від волі членів суспільства, певному ігноруванні чинного законодавства, на сукупності зв’язків чиновників у різних сферах діяльності державних та недержавних організацій. Зумовлена відсутністю реальної демократії в суспільстві, системою державної […]...
34. Постбіхевіоризм Політологічний словник Постбіхевіоризм (від лат. post – після і англ. behaviour – поведінка) – один з напрямків у західній позитивістській політичній психології, зорієнтований на перегляд і подальший розвиток основних положень біхевіоризму щодо його підходу в політичних дослідженнях. Основні принципи П. у політиці висловив у 1969 р. на 65-му з’їзді Американської асоціації політичних наук її президент, […]...
35. Проблема людської сутності Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Проблема людської сутності Метафізика людської сутності полягає в спробі описати підставу “людського” в людині. Інакше, феномен людства. Засадничим налаштуванням на розуміння “техніки” бути людяною – є амбівалентність буття сутності людини. Амбівалентність в перекладі на українську означає “навколо” і “сила”. Це одночасність переживання […]...
36. ПЕРЕДБАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПЕРЕДБАЧЕННЯ, прогноз-передбачення – більш або менш інтуїтивне визначення ймовірності подій або часу їх настання, нерідко наперед невідомих науці. На відміну від прогнозу П. неможливо змоделювати на машині, оскільки це продукт логічного мислення, що грунтується на автоматичному сприйнятті часом малоусвідомлюваних деталей та фактів, “підкоркових” асоціаціях. Точне П. доступне лише людині, що має […]...
37. АНТРОПОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або очі, що надають усій речі певної людської подоби)....
38. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
39. ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
40. Експорт Експорт (від лат. exportare – вивозити) – вивіз товарів, вироблених, добутих або вирощених в даній країні. Е. товарів, раніше ввезених в країну, які не пройшли жодної обробки, називається реекспортом. Е. також включає послуги, які на певних умовах надаються іноземному партнеру. Е. капіталу – це інвестування фінансових коштів у створення виробничих або інших об’єктів на території […]...