Аналіз політики

Державне управління

Аналіз політики. Кваліфіковане застосування інтелекту до вирішення суспільних проблем, осмислення політики, яке спирається на багатогалузеву основу, що охоплює як природничі, так і суспільні науки. Спочатку цей методологічний підхід виник як узагальнений інструментарій формування та обгрунтування програмно-цільових рішень, але на сьогодні фахівці під ним розуміють усю сукупність сучасних методів обгрунтування державно-управлінських рішень. За визначенням відомого американського фахівця в галузі засобів обгрунтування

рішень Е. Квейда, це – “будь-який вид аналітичних досліджень, що генерують і подають інформацію таким чином, щоб покращити основу для винесення суджень керівниками, відповідальними за розробку політики”. A. п. не пов’язаний із будь-яким вузько визначеним класом методів вивчення проблем (математичних, імітаційних тощо). Він розроблений спеціально для обгрунтування рішень у сфері державного управління і покликаний доповнити або замінити більш формалізовані засоби ”системного аналізу” і “дослідження операцій”. У процесі A. п. досліджуються: законодавчі акти і співвідношення політичних
сил; програми органів влади; особливості розвитку приватного сектора; можливі конфлікти запропонованих програм з іншими; політичні наслідки рішень; організаційні аспекти; питання збирання інформації; проблеми впровадження тощо. В A. п. більша

Увага приділяється не побудові чіткої методичної схеми, властивої “системному аналізу”, а дослідженню максимально широкого кола обставин і чинників з метою виявлення переваг та недоліків кожної з альтернатив. На державному рівні – це спроба впорядкувати вироблення урядових рішень у сферах, де не діють кількісні оцінки та критерії; де домінують суб’єктивні судження, що враховують інтереси впливових політичних та суспільних угруповань. Можна виділити такі риси, притаманні A. п., зокрема: спрямованість на суспільні проблеми та державну політику, в тому числі на її покращання і зміну в конкретних умовах; пізнавальний характер (вивчення та осмислення); колективне здійснення; ретельний підхід до аналізу проблем; врахування напрацювань як природничих, так і суспільних наук, професійної майстерності та здоровою глузду; ролі суб’єктивних і політичних факторів, які пов’язані з владою, виливом та інтересами. A. п., як правило, передбачає дослідження моделі політичного процесу, що включає в себе складові політики і відображає її зміст та вплив. Його можна порівняти з кібернетичним методом “чорної скриньки”, згідно з яким об’єкт в умовах відсутності або недостатності інформації про нього оцінюється за зовнішніми ознаками, що є результатами певної діяльності або реакцією на зовнішні впливи. Водночас для розуміння механізмів управління соціальними системами необхідне глибоке знання їх структурної та функціональної будови, а це можуть забезпечити тільки їх системні дослідження. Таким чином, аналіз політики і системний підхід взаємодоповнюють один одного. Розрізняють теоретичний та прикладний аналіз політики. Якщо завдання першого – це зрозуміти та пояснити політику, то другого – оцінити та змінити її. В А. п. найважливіша роль відведена оцінці управлінських впливів на суспільство, що спирається на застосування так званої раціональної моделі прийняття рішень. Остання містить постановку проблеми та визначення мети (цілей), вибір альтернатив її досягнення, визначення критеріїв їх оцінки, оцінку альтернатив (витрати-вигоди, сильні-слабкі сторони), а також моделювання з метою передбачення можливих наслідків вибраної альтернативи. Основними предметами оцінювання є потреби, процеси, наслідки та ефективність управлінських рішень. На рівні держави – це оцінювання наслідків прийняття державно-управлінських рішень та відповідних впливів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Аналіз політики