Аналіз використання устаткування
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ЧАСТИНА II.
УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
4.2. Аналіз основних фондів підприємства
4.2.4. Аналіз використання устаткування
Устаткування – це найактивніша частина основних виробничих фондів, за допомогою якої працівник, діючи на предмети праці, створює суспільно необхідні продукти.
Розрізняють наявне, встановлене, невстановлене устаткування. Наявне – це устаткування, яке знаходиться на балансі основної діяльності підприємства
Встановлене – це устаткування, що закріплене на фундаменті.
В складі встановленого устаткування розрізняють фактично працююче; простійне – що не працює з різних причин, включаючи позапланові ремонти і очікування ремонтів, резервне.
Невстановлене – це устаткування, яке не змонтоване на фундаменті (робочому місці).
Для характеристики участі устаткування у виробничому процесі розраховують такі показники:
– коефіцієнт використання наявного устаткування
(4.47)
– коефіцієнт використання встановленого устаткування
Підвищення ефективності використання устаткування досягається екстенсивним шляхом (за використаним часом) і інтенсивним шляхом (за потужністю).
Для визначення показників екстенсивного використання устаткування складається баланс робочого часу. Розрізняють такі фонди робочого часу роботи устаткування:
– календарний фонд (ТК) – максимально можливий час роботи устаткування, який розраховується як добуток кількості календарних днів у звітному періоді, кількості годин в добі (24) і кількості одиниць встановленого устаткування. Наприклад, для 70 одиниць встановленого устаткування річний календарний фонд становитиме: 70∙365∙24 = 613200 машино-годин;
– режимний фонд (ТР) – визначається як добуток кількості встановлених одиниць устаткування на кількість робочих днів в періоді, на кількість змін і на тривалість зміни. Наприклад, якщо у вересні підприємство працює 22 робочих дні, в дві зміни з тривалістю кожної зміни 8,0 год., то режимний час для 70 встановлених одиниць устаткування становитиме: 70∙22∙2∙8,0 = 24640 машино-годин;
– плановий фонд (ТП) – визначається як різниця між режимним фондом часу і кількістю верстато-годин, передбачених планових зупинок (ремонт, модернізація);
– фактичний фонд (ТФ) – визначається як різниця між плановим фондом і часом внутрішньозмінних, цілозмінних і цілодобових зупинок.
Для оцінки використання робочого часу устаткування застосовуються такі коефіцієнти:
– календарного фонду часу
(4.49)
– режимного фонду часу
(4.50)
– планового фонду
(4.51)
Крім наведених вище коефіцієнтів доцільно визначити питому вагу простоїв у календарному фонді
(4.52)
Де D пр – питома вага простоїв у календарному фонді;
ПР – кількість машино-годин простоїв;
ТК – календарний фонд роботи устаткування.
Для оцінки екстенсивного використання устаткування застосовується також коефіцієнт змінності, який показує, скільки змін у середньому працювала кожна одиниця устаткування:
(4.53)
За провідною частиною устаткування на підприємстві розраховується виробнича потужність як максимально можливий випуск продукції за умови високого рівня використання техніки, технології, робочої сили, організації виробництва і праці.
Ступінь використання виробничої потужності характеризується такими коефіцієнтами:
– загальний коефіцієнт
(4.54)
Де К – загальний коефіцієнт;
Q З – річний обсяг виготовленої продукції;
МР – середньодобовий випуск продукції;
– коефіцієнт інтенсивного завантаження
(4.55)
Де КІЗ – коефіцієнт інтенсивного завантаження;
– середньодобовий випуск продукції;
– середньодобова виробнича потужність.
Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою:
(4.56)
Де МР – середньорічна виробнича потужність;
Мп – виробнича потужність на початок року;
Мвв, Мв – відповідно потужності, які введені і вибули протягом року;
Ч1, ч2 – кількість місяців до кінця року відповідно з моменту введення і вибуття виробничих потужностей.
Аналогічно розраховується середньорічна вартість основних виробничих фондів.
Фактори зміни величини виробничої потужності можна виявити на основі балансу виробничої потужності, який складається у натуральному і вартісному вимірах у порівнянних цінах по видах виготовленої продукції і в цілому по підприємству:
(4.57)
Де Мк, Мп – виробнича потужність відповідно на початок і кінець року;
Мб, Мр, Мотз – зміна виробничої потужності за рахунок, відповідно, будівництва нових і розширення діючих підприємств, реконструкції підприємств, впровадження організаційно-технічних заходів;
Мас – зміна потужності за рахунок змін асортименту продукції з різним рівнем трудомісткості;
Мв – величина виведеної виробничої потужності.
В процесі аналізу порівнюється плановий і фактичний коефіцієнти використання виробничої потужності, виявляються резерви підвищення рівня використання виробничої потужності, розробляються заходи щодо їх впровадження у виробництво.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...