АНТИМІНС

Related posts:

1. ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води, житла тощо). У більш загальному плані О. – підтримка чого-небудь авторитетом церкви і релігійним обгрунтуванням: О. влади, звичаїв і т. п....
2. ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
3. ПРЕЧИСТА Культурологічний словник ПРЕЧИСТА – синонімічне позначення в християнстві Богородиці, головними атрибутами якої є чистота, непорочність і святість. Коли йдеться про П., то мається на увазі, що Діва Марія народила Ісуса Христа від Св. Духа непорочно. У релігійному році відзначають три свята на честь П.: Успення П. Богородиці – 15 (28) серпня; Різдво П. Богородиці – […]...
4. ЄВАНГЕЛІСТ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІСТ (грец.) – 1) Кожний з чотирьох, визнаних християнською церквою, укладачів ранньохристиянських творів – Євангелій. 2) Член секти євангелістів....
5. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
6. ВЕЛИКДЕНЬ Культурологічний словник ВЕЛИКДЕНЬ (Урочистість Воскресіння Божого, Пасха) – найстаріше і найважливіше християнське свято, що відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і наступного за ним повного місяця, у пам’ять Воскресіння Ісуса Христа: кожна неділя є спомином В. На Україну свято В. прийшло разом з християнством. Тут воно запозичило дуже багато із весняних обрядів язичницького культу […]...
7. ЙОРДАНЬ Культурологічний словник ЙОРДАНЬ (Водохреще, Богоявлення) – символ сили і могутності; день хрещення Господа; здоров’я, життя на землі; чистоти; світла; любові. Це велике церковне свято (19 січня за н. ст., 6 січня за ст. ст.). За Євангелієм, саме цього дня приблизно 2 тис. років тому 30-річний Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя (Предтечі) на річці […]...
8. БОГОРОДИЦЯ Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й […]...
9. БЛАГОВІЩЕННЯ Культурологічний словник БЛАГОВІЩЕННЯ – символ пробудження життєвої сили природи, воскресіння землі; у християнстві – символ початку Дня спасіння людства; Таїни богонародження. За давніми повір’ями слов’ян, у цей день Дух Світла благословляє Землю і все живе на ній. Саме на Благовіщення започатковуються постійні молодіжні хороводи, що збереглися від прадавніх часів як залишки імітаційної магії. Цей важливий […]...
10. ПРЕСТОЛ Культурологічний словник ПРЕСТОЛ – чотирикутний стіл посередині вівтаря у католицькому і православному храмі, на якому розміщуються антимінс, Євангеліє, один або декілька напрестольних хрестів. Біля нього здійснюється таїнство причастя, проводяться богослужіння....
11. ТАЇНСТВА Культурологічний словник ТАЇНСТВА – у християнстві – магічні культові обряди, здійснення яких, згідно з церковним віровченням, дає віруючим надприродну силу – “Божу благодать”, як необхідну умову для спасіння “гріховної душі людини, сприяє лікуванню хворих, зміцненню шлюбу тощо. Католики та православні визнають сім таїнств: причастя, хрещення, миропомазання, священство, сповідь, єлеєосвячення і шлюб....
12. ЄЗУЇТИ Культурологічний словник ЄЗУЇТИ (від лат. Jesus – Ісус) – члени католицького чернечого ордену “Товариство Ісуса”, створеного 1534 р. І. Лойолою. Орден відзначався особливою активністю в боротьбі з Реформацією....
13. ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
14. ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти волосся у рабів. Символізує зречення від власної волі і повної згоди коритися волі Бога....
15. РИТУАЛ Культурологічний словник РИТУАЛ (від лат. ritualis – обрядовий) – сукупність і порядок обрядових дій, церемоній релігійного культу, що передбачають безумовне виконання твердих правил їх здійснення. Р., виступаючи зовнішнім проявом релігійного акту (богослужіння, весілля та ін.), нібито дає можливість вступити в контакт з духами, богами і т. п. Р. має магічне значення, притаманний і усім релігійним […]...
16. АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ Культурологічний словник АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – один із апостолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм Андрій – рідний брат Петра. Первозваним його нарекли тому, що був першим, Ісус вибрав собі в учні. А. П. для місіонерства, за християнським письменником Орігеном (ІІІ ст.), обрав Францію і Скіфію. У православ’ї він відомий як першопрохідник на схід, “хреститель Русі”, […]...
17. ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку […]...
18. ПАНАГІЯ Культурологічний словник ПАНАГІЯ (грец.) – у православ’ї невелика кругла або овальна ікона із зображенням Богородиці, Трійці чи Христа, яка звичайно прикрашена коштовностями і є необхідним компонентом облачення єпископа як знак архієрейського сану. П. – відображення своєрідного обожнення Богоматері у православ’ї....
19. АРСЕНІЙ ЕЛАСОНСЬКИЙ Культурологічний словник АРСЕНІЙ ЕЛАСОНСЬКИЙ (1549 – 1626) – грецький церковний діяч і педагог. Родом з Фессалії (область на Північному Сході Греції). На початку 80-х років XVI ст. Єпископ в Еласоні. Перший ректор Львівської братської школи (1586 – 1588). Автор грецько-слов’янської граматики “Адельфотес” (1591), складеної разом з учнями Львівської братської школи....
20. ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного суспільства, коли мисливці кращу частину своєї здобичі залишали для духів померлих предків або духів-покровителів. Ж. набувало часом диких, бузувірських форм. У тій чи іншій формі Ж. збереглося в усіх релігіях […]...
21. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
22. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
23. КАМІНЬ Культурологічний словник КАМІНЬ – символ буття, означає міць і гармонійне примирення із самим собою; символ єдності й сили; у християнстві – один із символів Ісуса Христа; у фольклорі, літературі – символ непорушності, твердості, водночас жорстокості, суму, душевного болю і відчаю; основи світу; Місяця. Твердість, надійність каменю споконвіку вражала людей. Саме із цього матеріалу вони робили […]...
24. АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови […]...
25. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
26. ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
27. МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ Культурологічний словник МІНЕЇ ЧЕТЬЇ, АБО ЖИТІЯ СВЯТИХ – збірники життєписів святих, інших агіографічних та релігійно-повчальних текстів, сформованих по місяцях (тому – мінеї) на весь церковний рік і призначені переважно для позабогослужбового читання (звідси – четьї). Поширені у православних, греко-католицьких, католицьких церквах. Ідея написання житія святих за певними канонами запозичена вітчизняною церквою у Візантії. Популярною була […]...
28. УНІЯ ЦЕРКОВНА Культурологічний словник УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і духовних осіб (уніатів і православних), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У. ц. мали підтримку з боку польської державної […]...
29. Православ’я Політологічний словник Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним офіційно після розколу в 1054 р. християнської церкви на східну та західну. Своїм витоками П. сягає перших автокефальних християнських церков – Константинопольської, Александрійської, Єрусалимської, що виникли у IV ст. на […]...
30. ВЕРТЕП Культурологічний словник ВЕРТЕП (у старосл. “вертеп” – печера) – народний театр маріонеток, розповсюджений переважно на Україні з кінця XV! ст., відомий також у Білорусії. Дія вертепної драми відбувалася у двоярусній дерев’яній коробці, відкритій з одного боку. На верхньому майданчику зображувалися сцени релігійного характеру, у яких головною темою було народження Христа і спасіння його від царя […]...
31. ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (МУДРИЙ) Культурологічний словник ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (МУДРИЙ) (978-1054) – київський князь з 1019 р., батько, зокрема, Ізяслава, Святослава, Всеволода, Анни; замолоду намісник батька, Володимира Святославина, у Ростові, згодом у Новгороді. Після смерті Володимира (1015 р.) боровся за престол з братом Святополком, відвоював Червенські міста у Польщі, розгромив печенігів (1036 р.). Зміцнив міжнародні зв’язки Русі за допомогою династичних […]...
32. МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на землі “Царство Небесне”. Уявлення про месію виникло серед стародавніх іудеїв під час так званого “вавилонського потопу” (VI ст. до н. е.), коли в образі месії виступав завойовник, що мав “відновити […]...
33. Іларіон Політологічний словник Іларіон (рік народження і смерті невідомі) – давньоруський церковний діяч, видатний філософ, письменник. Літописи засвідчують, що за Ярослава Мудрого був священиком при церкві Святих апостолів у Берестові. У 1051 р. за наказом Ярослава Мудрого у Києві зібралися єпископи і без дозволу візантійського патріарха обрали “Іларіона-русина” митрополитом. На цій посаді він перебував до 1055 […]...
34. ЗИЗАНІЙ Лаврентій Культурологічний словник ЗИЗАНІЙ Лаврентій (Тустановський) (? – після 1633) – український та білоруський православний церковний діяч, письменник. Член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Родом з Рогатина на Галичині. Освіту здобув у Острозі. Викладав у львівській, віленській, берестейській братських школах. Брав участь у роботі Берестейського православного собору 1596 р. З 1624 р. – редактор і перекладач у […]...
35. СВЯТА МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ & 24. СВЯТА МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ Які свята відзначає ваша сім’я? Назвіть зображені на малюнках свята. Чи святкують їх у вашій родині? Я хочу дізнатися, які свята є у моїй країні. У кожній країні є традиційні свята, є вони й в Україні. Усі свята можна поділити на державні й народні. Державні свята встановлює держава. Головне державне […]...
36. ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
37. БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації (грец. kanon – правило, зразок) текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненими. Складається з 2-х частин – Старого Заповіту, визнаного […]...
38. Н і нн у прислівниках – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Н і нн у прислівниках У прислівниках буває стільки н, скільки їх було в тих словах, від яких вони утворилися (здебільшого це прикметники та дієприкметники): щоденний – щоденно, обережний – обережно, нежданий, негаданий – неждано-негадано, неодмінний – неодмінно, солов’їний – по – солов’їному. Нн пишеться у словах попідтинню, попідвіконню, спросоння та […]...
39. КОЛИ І ЯК ВИНИКЛО ХРИСТИЯНСТВО Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 53. КОЛИ І ЯК ВИНИКЛО ХРИСТИЯНСТВО 1. ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА Чому люди чекали й вірили в появу Месії? Коли і де народився Ісус Христос? В останнє століття до нашої ери в Палестині* було багато мандрівних проповідників та пророків, які провіщали пришестя на Землю Божого посланця – […]...
40. ФАНТАЗІЯ Культурологічний словник ФАНТАЗІЯ (лат. phantasia, з грец. – уява) – 1) Процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою. 2) Каприз, примха, химера. 3) В музиці – п’єса у вільній формі....