Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання

Related posts:

1. Екстерналізм – інтерналізм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Екстерналізм – інтерналізм Як відбувається розвиток науки: зумовлений він внутрішньою логікою розвитку чи зовнішніми соціально-культурними чинниками? У відповіді на це запитання серед сучасних західних філософів науки також немає одностайності. Залежно від акценту, можна виокремити два напрями сучасної філософії та історіографії науки. Як екстерналістський, так і інтерналістський […]...
2. Соціально-культурна детермінація науки Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Соціально-культурна детермінація науки Доцільно відзначити, що розуміння принципу соціально-культурної детермінації пізнання теж зазнало суттєвих змін. У філософській літературі протягом тривалого часу панувала думка, згідно з якою суспільні потреби безпосередньо детермінують розвиток науки. Безумовно, така традиція грунтується на реальних підвалинах, і можна віднайти цілу низку епізодів з […]...
3. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Розділ 1 ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ & 3. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Ми знаємо, що шматочок льоду у теплій кімнаті перетвориться на воду. Вода в чайнику на увімкненій плиті нагріється й закипить. Магніт притягує залізні предмети і не притягує папір. Камінець, який кинули у воду, тоне, а дерев’яний брусочок плаває. Ці знання ми […]...
4. ФІЗИКА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА ПРО ПРИРОДУ. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Розділ І Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання & 1. ФІЗИКА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА ПРО ПРИРОДУ. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Що вивчає фізика Фізика – це наука, що вивчає найпростіші і разом з тим найзагальніші властивості та закони руху об’єктів навколишнього світу. Фізиків цікавить з чого все складається, яке походження світу в якому ми живемо, […]...
5. Зародження та розвиток фізики як науки. Методи наукового пізнання 1-й семестр ВСТУП – Зародження та розвиток фізики як науки – Роль фізичних знань у житті людини – Методи наукового пізнання – Вимірювання. Похибки вимірювань – Математика – мова фізики Тематичне планування № п/п Тема уроку Дата проведення 1 Зародження та розвиток фізики як науки. Методи наукового пізнання 2 Вимірювання. Похибки вимірювань. Математика – мова […]...
6. Предмет фізики і загальні методи наукового пізнання ФІЗИКА ВСТУП 1. Предмет фізики і загальні методи наукового пізнання Предмет фізики. У давнину фізикою називали вчення про природу (від грец. φνσιχά – природа). Систематизація нагромаджених знань про природні явища з часом привела до виникнення науки. Знання про природу розширювались і уточнювались завдяки спостереженням, а на більш високій стадії науки – експериментам. Предмет фізики не […]...
7. Природні виміри людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природні виміри людини Коли йдеться про природні виміри людини, тоді піднімаються питання її “закритих” виявів. Інакше невід’ємних, істотних рис, що є умовою для людини повторюватись. Це не тільки біологічно-психічні виміри, а й спільні задатки, що детерміновані людською діяльністю і репрезентують її […]...
8. Особливості пізнання суспільства Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Особливості пізнання суспільства Суспільство – це особлива соціокультурна реальність, яка потребує формування специфічних методів осягнення своєї сутності. Дослідження суспільного життя та підвалин його ефективної організації засвідчує необхідність формування спеціальних підходів у сфері осмислення соціальної природи людських стосунків. Специфіка суспільного пізнання передусім […]...
9. ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ Культурологічний словник ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ – історико-типологічні спільності, що характеризуються традиційними комплексами господарства і культури, серед народів, які живуть у подібних природних і соціально-економічних умовах....
10. Сцієнтизм – антисцієнтизм Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Сцієнтизм – антисцієнтизм Перша з названих альтернатив пов’язана з усвідомленням ролі науки у людському житті. Що є наука: добрий чарівник, здатний вирішити всі соціальні проблеми, чи злий демон, джин, необережно випущений із пляшки, який загрожує знищенням людству? Залежно від відповіді на це запитання представників сучасної філософської […]...
11. Поняття методу – Методи і форми пізнання Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 4. Методи і форми пізнання Поняття методу Людське мислення – це складний пізнавальний процес, який включає в себе використання різноманітних прийомів, методів і форм пізнання. Різниця між ними умовна, і досить часто всі ці терміни використовують як синоніми, однак є смисл робити деякі розрізнення між ними. Під прийомами мислення […]...
12. Практично-діяльнісні виміри сутності людини Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Практично-діяльнісні виміри сутності людини Важко, а то й неможливо знайти людину, яка за все своє життя не виконала б навіть однієї найменшої дії. У цьому знаходять точку збігу, наприклад, такі непримиренні ідеї, як біблійне, християнське вчення про створення людини і не менш відомий […]...
13. Гуманістичний образ пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Гуманістичний образ пізнання Перш за все доречно з’ясувати, що буде розумітися під новим гуманістичним образом науки. Те, що такий образ стає все більш привабливим, не викликає сумніву. Проте конкретні уявлення про нього лише починають розроблятися. Найбільш відомою і цікавою розробкою загальної тенденції до гуманітаризації науки є […]...
14. Періодизація західноєвропейської філософської антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Періодизація західноєвропейської філософської антропології У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в […]...
15. Цілепокладання як спосіб людської трансценденції: есенційні та екзистенційні виміри Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Цілепокладання як спосіб людської трансценденції: есенційні та екзистенційні виміри Якщо вище ми детально розглянули ті межі, за які здатна вийти людина у своїй трансценденції, а отже, і царини трансцендування власного “Я”, то нині замислимося над тим, яким чином це відбувається. Механізмом, способом людської транеценденції є ціле-покладання. Людина […]...
16. Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність У попередніх лекціях мовилося про те, що спосіб людського буття вирізняється передусім креативною, творчою спрямованістю. Замість тільки пристосовуватися до світу людина пристосовує світ до своїх потреб, прагнень та сподівань. Ця здатність довго зачаровувала людинознавців. Сьогодні вона вже не лише зачаровує, але й серйозно непокоїть. Проте […]...
17. Антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму Проблему людського буття сьогодні не може обійти ні одна філософська течія, як і розв’язати її, спираючись лише на свої власні принципи. Показовими в цьому відношенні можуть бути, здавалося б, далекі від […]...
18. Загальнокримінальна злочинність: соціально-психологічний аналіз – СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ГРУП Загальнокримінальна злочинність: соціально-психологічний аналіз В основі загально-кримінальної (вуличної, побутової) злочинності досить часто є насильство. Водночас варто розрізняти насильство як політику, як соціальну проблему, як елемент певної субкультури і як емоційну реакцію чи стан у відповідь на труднощі. На індивідуальному рівні цю проблему пояснюють теорією фрустрації, відповідно до якої […]...
19. Гуманітарні дисципліни про основні виміри буття людини у світі Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Гуманітарні дисципліни про основні виміри буття людини у світі Компаративний підхід до людини у біології є показовим для природознавства в цілому, зрештою він здатний лише на констатацію парадоксу: один особливий вид тварин – а саме людина – відрізняється від тварини як такої. Спроби усунути цей […]...
20. Внутрішня самотність та внутрішня комунікація: екзистенційні виміри легітимації Філософія світ людини Людина у самотності та комунікації Внутрішня самотність та внутрішня комунікація: екзистенційні виміри легітимації Видається слушним пов’язати діалектико екзистенційну систему “внутрішня самотність – внутрішня комунікація” з феноменом легітимації, який є результатом комунікативних зусиль соціуму в найширшому сенсі. Конструктивний комунікаційний обмін, що породжує легітимацію, передбачає наявність колективної ідентичності людей, включених у цей обмін. Можна […]...
21. КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ – стійкі, “інерційні” моменти в культурі. У більш загальному розумінні К. т. – це традиції, що є елементами культурної спадщини: ідеями, цінностями, звичаями, обрядами, способами світосприйняття та ін., для яких характерним є збереження і передавання від покоління до покоління (традиція – від лат. передача)....
22. Пізнання як відображення Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Пізнання як відображення Цей варіант розуміння пізнання пов’язаний із попереднім. Але, на відміну від попередньої точки зору, розуміння пізнання як відображення схильне і в суб’єктові вбачати витоки активності, здатної діяти на суб’єкта як сприймана цієї зовнішньої активності, який фіксує ці дії в […]...
23. Модель росту наукового знания К. Поппера Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 2. Головні концепції філософії науки Модель росту наукового знания К. Поппера Суттєво нові ідеї у філософії науки XX ст. були породжені позитивізмом 1930-х років (неопозитивізмом) і пост – позитивізмом, який заявив про себе у 1960 – 1970-х роках. Обидві течії були пов’язані з проблемою осмислення революції у фізиці […]...
24. Яку користь культурні рослини приносять людям? СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ УРОК 28 Яку користь культурні рослини приносять людям? Тема. Яку користь культурні рослини приносять людям? Мета: ознайомити учнів з видами культурних рослин та їх значенням для людини; учити групувати зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування, наводити приклади кожної групи; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати дружелюбність, толерантність. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...
25. Мова як домівка буття Філософія світ людини Мова як домівка буття У попередніх розділах ми розглянули різні форми людського співвідношення, зокрема пізнавальне відношення людини до світу. Детально висвітлили таку визначальну характеристику “самостояння” людини, як її свідомість та самосвідомість. Реальною формою існування свідомості як індивіда, так і суспільства в цілому, способом закріплення і трансляції пізнавального досвіду людства, “домівкою буття” духу […]...
26. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
27. Форми пізнання – Методи і форми пізнання Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 4. Методи і форми пізнання Форми пізнання Аналіз і синтез. Аналіз – це прийом мислення, пов’язаний із розкладанням об’єкта, що вивчається, на складові частини, сторони, тенденції розвитку і способи функціонування з метою їх відносно самостійного вивчення. Синтез – прямо протилежна операція, яка полягає в об’єднанні раніше виділених частин в […]...
28. Філософія природи, її предмет Філософія посбіник Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ПРИРОДИ § 1. Природа як предмет конкретно-наукового і філософського осмислення Філософія природи, її предмет Філософська наука, яка дає змогу осмислити природу як ціле, як певну сутність і водночас цілком реальний об’єкт, має назву філософія природи, або натурфілософія. Майже в кожному навчальному виданні з філософії, зазначено, що “в історії філософської думки […]...
29. Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 2. Варіанти та інваріанти понятійного змісту гносеології Спільним для всіх різновидів гносеологічних учень матеріалістичної, ідеалістичної, інших орієнтацій є поняття пізнання. Воно – інваріант гносеологічної галузі у філософії. Але його трактування у різних вченнях демонструє поліваріантність. Наведемо головні варіанти тлумачення пізнання. По-перше, пізнання є відношення суб’єкта до об’єкта (інгенція). По-друге, […]...
30. МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ Спостереження – цілеспрямоване й організоване дослідження об’єктів або явищ для точного й повного виявлення їхніх ознак. Це найпростіший метод наукового дослідження, який досить часто є основою чи складовою частиною інших методів. Правило – орієнтир використання методу спостереження може містити такі основні дії: 1. Визначене й […]...
31. Дикорослі та культурні рослини СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ Урок 30 Тема. Дикорослі та культурні рослини Мета: ознайомити учнів із видами культурних рослин і зі значенням культурних рослин для людини; формувати інтерес до культурних рослин; учити групувати зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування; наводити приклади кожної групи; розвивати навички логічного мислення і мовлення учнів; виховувати дружелюбність, толерантність. ХІД УРОКУ […]...
32. ЯК З’ЯВИЛИСЯ РІЗНОМАНІТНІ КУЛЬТУРНІ РОСЛИНИ Мета: поглибити знання учнів про культурні рослини, їх походження, про значення культурних рослин в житті людини; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (додаток) 1. Фронтальне опитування – Якими життєвими формами представлені хвойні рослини? – Чи можна за зовнішнім виглядом установити приблизний вік […]...
33. Вибір теми наукового дослідження студентом вузу Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 3. ОСНОВНІ ПИТАННЯ МЕТОДИКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ У лісовій галузі, як і у багатьох інших, більшість задач, які потребують досліджень, виникають із потреб виробництва. Для визначення суті таких задач потрібна певна робота щодо їх формулювання і постановки, бо це визначатиме отриманий результат. Тому вибір теми наукового дослідження, магістерської, кандидатської […]...
34. Феномен людського у світлі природничо-наукового аналізу Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Феномен людського у світлі природничо-наукового аналізу Оскільки вперше “людина” у своїй сукупності (зі своєю сутністю) постає як предмет дослідження у біології (якщо, звичайно, вишикувати природничі науки у порядку зростання їхньої всезагальності), то ми й звернемося до порівняльного методу біології. Дійсно ж, ні фізика, ані хімія, […]...
35. Право народу на культурні цінності Право народу на культурні цінності – право, яке посідає чільне місце серед широкого спектра прав народів у міжнародних відносинах. Зважаючи на його важливість і традиційну актуальність, Генеральна конференція ЮНЕСКО (1966) прийняла “Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва”, яка заклала підвалини в галузі регламентації культурних прав народів і звернулася до всіх урядів, властей, організацій і установ, відповідальних […]...
36. Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 28 . Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал; розвинути навички та знання, набуті під час вивчення теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Форма проведення уроку: тестування. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Сьогодні на уроці ми […]...
37. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ ТЕМА 12. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ Вправа 610 І. Науковий стиль – це стиль, сферою використання якого є наукова та науково-технічна діяльність, освіта; він призначений для інформування про результати наукових досліджень, обгрунтування гіпотез, класифікації і систематизації знань, впливу на інтелект читача або (рідше) слухача. Ознаки наукового стилю: логічність, чіткість, точність, послідовність викладу. Головні […]...
38. Віра, надія, любов як духовно-практичні виміри людини Розділ III. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ Урок 18 . Віра, надія, любов як духовно-практичні виміри людини Мета: сформувати в учнів власне розуміння основних понять уроку; розвивати вміння розв’язувати пізнавальні завдання, пов’язані з темою кроку; розвивати міжпредметні зв’язки; сприяти духовному розвитку учнів. Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу. Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії […]...
39. Соціально-психологічне розуміння організованої злочинності – СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗЛОЧИННИХ ГРУП Соціально-психологічне розуміння організованої злочинності З погляду соціальної психології злочинність – це насамперед явище, яке виникає в результаті деформації соціальних відносин, дисфункції соціальних інститутів та особистості. Кожному типу політичного режиму відповідає певний вид деформації соціальних відносин, інститутів і спільнот. Для тоталітарного режиму, наприклад, характерна ізоляційна, суворо-нормативна деформація соціальних відносин […]...
40. УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ – цілісна система певного типу відносин між людьми в процесі сусп. матеріального в-ва, яка утворює його сусп. форму. Соціально-екон. лад того чи іншого суспільства може включати в себе як один, так і Кілька У. с.-е. В багатоукладному суспільстві один У. с.-е., як правило, є панівним, основним. Об’єднуючи і підпорядковуючи […]...