Апарат політичний
Політологічний словник
Апарат політичний (лат. apparatus – обладнання) – сукупність установ, організацій і кадрів, що здійснюють управлінську політичну роботу на всіх рівнях; інститут влади, що охоплює її виконавчі механізми. Масштаби і структура А. п. залежать від політичного режиму суспільства, відмінностей інтересів соціальних груп. Вирізняють А. п. політичних партій, суспільно-політичних рухів і самої держави. А. п. є особливим типом відносин безпосередніх суб’єктів політики. Він визначає цілі їхньої діяльності, приймає рішення
А. п. складається з керівних груп, які виражають інтереси, прагнення більшою чи меншою мірою підконтрольних представників та уповноважених певних суспільних груп і верств. їх суб’єктність пов’язана з певним ступенем самостійності щодо кінцевого об’єкта влади. Умовами виконання власної волі для них є ініціатива, вибір, координування спільної поведінки, нав’язування волі, здійснення її. В А. п. виокремлюють чотири ланки, що здійснюють у тій чи іншій формі управління: 1) керівні центри суспільно-політичних
А. п. виконує такі функції: інтеграція соціальних груп навколо себе, створення внутрішнього зв’язку, що гарантує поєднання особистих інтересів із загальними; маніпулювання окремими ланками соціального руху з метою узгодження різноманітних інтересів і цілей; формування та вираження політичної ролі соціальних груп і верств, визначення стратегічних цілей, завдань, методів та напрямів дії, вибір засобів; організація груп для діяльності; здійснення вибору та прийняття рішень відповідно до конкретних ситуацій; нав’язування рішень політичним групам і всьому суспільству; репрезентація певних груп у стосунках з іншими, організація політичної боротьби між групами та верствами, їх суперництва; забезпечення спадкоємності та інноваційності у своїй діяльності. Виходячи з названих функцій, можна назвати найхарактерніші риси А. п.: різноманітність представлених у ньому інтересів, відносна самостійність його окремих структурних ланок, різний поділ влади всередині самого апарату.
Апаратна робота є необхідним і невіддільним елементом існування політичних інститутів. До того ж, у разі компетентності, високої кваліфікації, професіоналізму, широкої ерудиції працівників А. п., він перетворюється на чинник розвиненої й ефективної діяльності політичної системи суспільства. Розширення функцій, кількості та впливовості А. п. може бути пов’язане з виникненням бюрократичних тенденцій, форм роботи й відносин як усередині самого А. п., так і між різними А. п. та всією їх системою і суспільством.
Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997.
О. Рублюк
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...