АПВЕЛІНГ

Related posts:

1. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
2. БАНКА Екологія – охорона природи БАНКА – окремо розміщена мілина в океані (морі). Розрізняють вулканічні, тектонічні, коралові, наносні та ін. Б. Нерідко Б. є районами інтенсивного рибного промислу (Ньюфаундлендська банка, Доггер-банка тощо). Іноді Б. є загрозою для судноплавства....
3. ЕВТРОФ Екологія – охорона природи ЕВТРОФ – організм, що успішно росте на багатих на поживні речовини субстратах або в багатих на них водоймах....
4. АКАУСТОБІОЛІТИ Екологія – охорона природи АКАУСТОБІОЛІТИ – негорючі гір. біогенні породи (напр., крейда, вапняки)....
5. АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО Екологія – охорона природи АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО – озеро, вода якого отримує біогенні мін. та орг. речовини в основному з водозбірної площі....
6. ПРОДУКТИВНІСТЬ ВТОРИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ВТОРИННА – біомаса, а також енергія та біогенні леткі речовини, що виробляються усіма консументами на одиниці площі за одиницю часу....
7. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА – біомаса (наземних та підземних органів), а також енергія та біогенні леткі речовини, вироблені продуцентами на одиниці площі за одиницю часу....
8. ПАРАМО Екологія – охорона природи ПАРАМО – ксероморфний тип рослинності холодних високогір’їв у Пд. Америці....
9. ГУАНО Екологія – охорона природи ГУАНО – 1) поклади розкладеного в умовах сухого клімату посліду мор. птахів. Цінне азотне і фосфорне добриво; 2) штучно виготовлені туки добрив з відходів рибного та звіробійного промислів....
10. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
11. АПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АПОБІОСФЕРА – високі шари атмосфери (понад 60-80 км), куди ніколи не підіймаються живі організми. А. – одна із структ. одиниць мегабіосфєри. Біогенні речовини потрапляють сюди лише в дуже незначній кількості....
12. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
13. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) – заг. кількість створюваної в процесі фотосинтезу орг. речовини, включаючи використану на дихання рослин енергію та леткі біогенні речовини (напр., фітонциди)....
14. ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – біомаса надземних і підземних органів рослин, а також енергія та біогенні леткі речовини, які продукуються продуцентами (автотрофами й хемотрофами) екосистеми на одиницю площі за одиницю часу....
15. РИБНИЦТВО Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи й методи розведення риби в прир. і штучних водоймах....
16. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ПРОМИСЛОВА – кількість доступних об’єктів промислу, за якої їх добування є екологічно виправданим і не призводить до зменшення їх ресурсів....
17. НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
18. ЗОНИ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ ПУСТЕЛЬ – зони фізико-географічні, що утворюються в умовах посушливого та жаркого клімату з переважанням пустельних ландшафтів....
19. КРІОФІЛИ Екологія – охорона природи КРІОФІЛИ – тварини, які без істотної шкоди для себе постійно живуть у холодних регіонах (полярні о-ви, високогір’я)....
20. ГІПСОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІПСОФІЛ(И) – рослини, які ростуть переважно на грунтах, багатих на гіпс (астрагали, гіпсолюбка, тім’ян)....
21. ЗАКОН ОБ’ЄМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБ’ЄМІВ – у глибинних шарах земної кори утворюються мінерали та їхні комбінації з меншим молек. об’ємом, ніж у верхніх її шарах....
22. СОРАМЕНЬ Екологія – охорона природи СОРАМЕНЬ – хвойний ліс (з ялиною, смерекою або кедровою сосною) на перехідних, відносно родючих багатих грунтах....
23. ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА Екологія – охорона природи ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА – види риб, терміни, місця, снасті промислу, їх кількість, розмір вічка сіток та ін. нормативи, що встановлюються в законодавчому (в т. ч. й на основі міжнар. угод) та/чи відомчому порядку....
24. ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ ЛЬОДОВА – різновид холодних пустель, де відсутність рослинності визначається низькими т-рами повітря та нестачею фізіологічно доступної вологи і речовин мін. живлення....
25. КАТАРОБІОНТ Екологія – охорона природи КАТАРОБІОНТ – організм, який мешкає в незабруднених холодних водах з великим вмістом розчиненого кисню (напр., личинки деяких веснянок, форель, харіус)....
26. ПОЛИВ Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем зрошення, закладених під ділянкою. При надлишковому П. легко виникає засолення грунтів у результаті підіймання солей з більш глибоких грунт, горизонтів або осадження солей із самої води....
27. НАНОРЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи НАНОРЕЛЬЄФ, карликовий рельєф – найдрібніші, як правило, біогенні форми рельєфу земної поверхні (напр., кротові та байбакові купини, орні борозни, пристовбурні підвищення, канави). Незважаючи на незначні розміри по вертикалі, Н. чинить істотний вплив на початок і швидкість вегетації рослин, просторове поширення грунтової фауни....
28. ПРАВИЛА ПОЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ПОЛЮВАННЯ – терміни, знаряддя промислу, статевовіковий склад та кількість дозволених для здобування особин (у % до всієї популяції мисливських тварин загалом та в особинах на одного мисливця), що встановлюються в законодавчому та/чи відомчому порядку....
29. ВОДОЗАБІР Екологія – охорона природи ВОДОЗАБІР – 1) вилучення води з водойми чи водостоку з метою задоволення госп. чи побутових потреб; 2) комплекс гідротехн. споруд та обладнання, призначений для вилучення води з відкритої водойми, водостоку або підземного джерела, підіймання рівня води на задану висоту, регулювання рівня води, скидання вод після повені і приймання води у пристрій […]...
30. НАНІЗМ Екологія – охорона природи НАНІЗМ – явище карликовості; морф, адаптації рослин до життя в холодних та ін. несприятливих місцях існування. їм властиві невеликі розміри, уповільнений осьовий ріст, компактність, зближення меживузлів, дрібнолистість (карликова береза, карликові верби тощо)....
31. ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ – зони земної кулі, що займають проміжне положення між зонами пустель, з одного боку, та зонами степовими і саванами – з іншого, і зустрічаються в поясах помірних, тропічних та субтропічних. Рослинний покрив складається з рослинності степів (ковила, пирій та ін.) та пустель (полин, солянка та ін.)....
32. ПАМПА Екологія – охорона природи ПАМПА, пампаси – степи (прерії) на рівнинах помірної зони Пд. Америки....
33. ОБВОДНЕННЯ Екологія – охорона природи ОБВОДНЕННЯ – підвищення водозабезпеченості госп. та побутових закладів шляхом використання місцевих стоків та підземних вод або через надходження її каналами з районів, багатих на воду. Особливо велике значення О. має в районах освоєння посушливих територій....
34. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
35. ДЕНДРАРІЙ Екологія – охорона природи ДЕНДРАРІЙ, арборетум – колекція дерев та чагарників, що вирощуються у відкритому грунті. Насадження Д., що звичайно формуються у стилі ландшафтного парку, можуть входити до складу бот. саду. Рослини розміщуються за систематичним, геогр., екол., декоративним чи ін. принципом. В Україні найбагатші колекції дерев і чагарників зібрано в Д. Наукового центру “Нікітський бот. […]...
36. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
37. Капітан порту Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 6 ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ 6.6. ПОРТИ УКРАЇНИ Капітан порту Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського […]...
38. Капітан порту – УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.4. УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ Капітан порту Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана […]...
39. АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
40. ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД – розходження глибинних та поверхневих течій і потоків вод Світового океану, що відбувається в певних його зонах. Зумовлене нерівномірністю розподілу вітрів над земною поверхнею за силою та напрямком, впливом конфігурації лінії узбережжя, що лежать на шляху поверхневих потоків, та нерівномірністю розподілу щільності води в глибинах океану. Див. також […]...