АСДИК

Related posts:

1. ОБРОСТАННЯ Екологія – охорона природи ОБРОСТАННЯ – поселення водяних організмів (тварин і рослин), найчастіше бактерій, водоростей, губок, мідій, асцидій тощо на каменях, підводних частинах споруд, суден, в середині водозбору. О. перешкоджає потоку води у водо – воротах, зменшує швидкість суден, сприяє корозії підводних мет. і бетонних споруд. Екол. значення О. полягає у створенні сприятливих умов для […]...
2. ГІДРОСТАТ Екологія – охорона природи ГІДРОСТАТ – апарат для підводних робіт, який спускають на тросі з судна-бази. На відміну від батискафа Г. переміщується самостійно....
3. ФІЛЬТР Екологія – охорона природи ФІЛЬТР – пристрій для розділення неоднорідних систем, що містять тверду фазу і рідину чи газ....
4. УЛЬТРАФІЛЬТР Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІЛЬТР – пристрій для відокремлення рідини від колоїдних часточок проціджуванням крізь малопроникні перегородки....
5. ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗООГЕОГРАФІЧНА – друга після царства природи (геї) регіональна одиниця поширення тварин, що сформувалась у процесі їхнього еволюц. розвитку внаслідок спільності місця та часу походження, шляхів розселення, тривалого співіснування в однакових умовах довкілля. Це зумовило подібність меж ареалів тварин та фауністичні відміни однієї 3. з. від ін....
6. АВАНКАМЕРА Екологія – охорона природи АВАНКАМЕРА – пристрій у передній частині поверхневої водозабірної (водоприймальної) споруди, в якому осідає намул....
7. ПРИКОРМЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИКОРМЛЮВАННЯ – підгодовування, розкладання корму з метою приваблювання тварин до певного місця (для подальшого спостереження чи здобування)....
8. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі....
9. РЕІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”....
10. СПОРУДА РИБОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СПОРУДА РИБОЗАХИСНА – пристрій, який захищає рибу, особливо молодь, від потрапляння в головні водозабори каналів зрошення, насосних станцій, дамб тощо....
11. МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій зі зміною постійного місця помешкання назавжди або на тривалий час; 3) особа, яка бере участь у маятниковій міграції (у разі міграцій тварин до таких особин назва М. не застосовується)....
12. ГЕЛІОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем....
13. ГАЗОПРОВІД Екологія – охорона природи ГАЗОПРОВІД – трубопровід для транспортування горючих газів від місця добування до споживача. Часто є штучною перепоною для міграції тварин. Будівництво Г. вимагає вирубування ліс. насаджень, руйнування ін. угруповань на маршруті його проходження....
14. РИФИ Екологія – охорона природи РИФИ – пасма підводних і невисоких надводних скель мор. дна на мілководді. Р. утворюються внаслідок розмивання дна і берегів, а також нагромадження скелетів колоніальних коралів (див. Коралові рифи), молюсків, водоростей тощо. Розрізняють Р. бар’єрні, берегові, кільцеподібні (атоли). Р. є багатими у видовому відношенні біоценозами....
15. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
16. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
17. АБІОЦЕН Екологія – охорона природи АБІОЦЕН – сукупність абіотичних елементів місця помешкання....
18. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
19. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
20. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
21. ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком особини....
22. ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ Екологія – охорона природи ЗОНА ПОВНОГО СПОКОЮ – територія в середині заповідника-2 і нац. парку, на якій заборонено будь-яке втручання людини у прир. процеси і навіть тимчасове перебування людей з будь-якою метою....
23. ХОМІНГ Екологія – охорона природи ХОМІНГ – розпізнавання (на основі інстинктивних та умовнорефлекторних реакцій) місця свого народження або попереднього місцезнаходження. Характерний як для осідлих тварин, які протягом усього або більшої частини життя використовують досить обмежену ділянку середовища, з характерними для них інстинктами прихильності до своєї ділянки, так і для мігрантів, що регулярно повертаються до місця розмноження […]...
24. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
25. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
26. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
27. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
28. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....
29. ЗООБЕНТОС Екологія – охорона природи ЗООБЕНТОС – сукупність тварин, що мешкають на дні мор. і прісних водойм....
30. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
31. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
32. ЗООЦИД(И) Екологія – охорона природи ЗООЦИД(И) – хім. засоби, що застосовуються для знищення шкідливих хребетних тварин....
33. ПРАВИЛО ГЛОГЕРА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм – потемніння забарвлення тварин, тому кількість винятків з П. Г. в останні роки різко зросла. П. Г. має велике значення в систематиці […]...
34. ЕРІОХОРИ Екологія – охорона природи ЕРІОХОРИ – рослини, насіння яких розповсюджується з вовною тварин....
35. АМФІДРОМНИЙ Екологія – охорона природи АМФІДРОМНИЙ – мандрівний, що скрізь зустрічається (стосовно рухомих тварин)....
36. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
37. ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ – сукупність видів тварин певного регіону....
38. ГІГРОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи ГІГРОМЕТРІЯ – сукупність методів визначення вологості повітря....
39. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
40. СИЛОС Екологія – охорона природи СИЛОС – соковитий корм для с.-г. тварин, законсервований з метою тривалого зберігання....