Атмосферні опади


ІІ СЕМЕСТР

РОЗДІЛ І ІІ

Географічна оболонка та її складові

Тема 2. Атмосфера

Урок 39. Атмосферні опади

Практична робота № 8 (продовження)

Мета: ввести поняття “атмосферні опади”; познайомити з різними видами опадів; з’ясувати чинники, від яких залежить кількість опадів; ознайомити з приладами для вимірювання кількості опадів; учити працювати з кліматичними картами; навчити складати діаграму опадів, робити висновки;


розвивати уяву, пам’ять; виховувати цікавість до предмета, доброзичливість по відношенню до своїх товаришів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: кліматичні карти, атласи, підручники.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда

– Як називається прилад для вимірювання вологості?

– Які види хмар ви знаєте? Дати їм характеристику.

– Що таке відносна й абсолютна вологість?

– Що спільного в утворенні хмар і туману?

– Чому влітку калюжі висихають дуже швидко, а восени – повільно, хоч води в них може бути однакова кількість?

– Побудувати діаграму хмарності за вересень, використовуючи дані: 10 днів – небо ясне; 12 днів – змінна хмарність; 8 днів – суцільна хмарність.

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Атмосферні опади – один з елементів погоди. Знання про їх утворення, розподіл і період випадання необхідні людям багатьох професій, особливо працівникам сільського господарства. Характеризуючи клімат території, ми обов’язково будемо говорити про атмосферні опади.

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота зі словником

Усю вологу, що випадає з атмосфери на земну поверхню, називають атмосферними опадами. Вони бувають у рідкому і твердому стані.

Більша частина опадів випадає з хмар у вигляді дощу, снігу, граду. Роса, іній, паморозь виділяються на охолодженій поверхні грунту, будівлях, деревах під час стикання з ними насиченого вологого повітря.

Завдання (робота в групах). Відгадати загадку про опади, після її розгадування підготувати повідомлення про них.

Група 1

1. Мене частенько кличуть, ждуть, а покажусь – ховатися почнуть.

2. Шумить у полі у саду, лопоче і гуде.

Нікуди з дому я не йду, тому що він іде. (Дощ)

Група 2

1. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка. Крил не має, а гарно літає.

2. В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала, він на землю міцно ліг, називають його. (Сніг)

Група 3

1. Розсипався горошок на сімдесят доріжок, ніхто його не підбере.

2. Крапля, друга – як сльоза.

Вдарив грім, гримить гроза.

Стало вітряно, імлисто,

Мить одна – і з неба вже

Біле падає намисто.

А можливо, то – драже?

Гляньте, розтає все чисто,

Не драже це й не намисто,

Не горох, не виноград,

Здогадалися? Це. (Град)

Група 4

1. Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала.

Місяц бачив – не підняв. Сонце встало і забрало.

2. Зоря-зоряниця, червона дівиця, по луках ходила, намисто згубила. (Роса)

Крапельки вологи, зливаючись між собою, стають важчими, більшими, вони не можуть утримуватися в атмосфері і падають на землю, так утворюється дощ. Розміри крапель – від 0,1 до 7 мм. Під час дощу відносна вологість повітря досягає понад 90 %.

Якщо температура в хмарі нижча від 0 °С, у ній утворюються кристалики льоду, падає сніг. Найчастіше це буває в помірних і високих широтах.

У разі низької температури (-10° – 15°) у купчасто-дощових хмарах дощові краплі замерзають, перетворюючись на градинки. Якщо вони, падаючи вниз, не встигають розтанути, випадає град.

Випадання граду завдає великої шкоди господарству. Надовго запам’ятають жителі Воронежа і навколишніх сіл день 14 серпня 1961 р. Ранок був жаркий. Близько третьої години дня з’явилась свинцева хмара. Вона швидко закрила небо. Стало темно, як під час сонячного затемнення, а потім ринула злива нечуваної сили. По дахах і вікнах заторохтів град, спочатку розміром з квасолину, а потім усе більший. Було багато градин вагою до 300 г.

Градини розміром з кулак випали 29 червня 1904 р. над Москвою. 9 червня 1926 р. в районі Одеси випали градини завбільшки з яблуко. Вони попробивали залізні дахи, поранили тварин. Деякі градини, що випали в Індії 11 травня 1929 р., мали діаметр 13 см і важили близько 1 кг.

Зараз у градові хмари запускають ракети або стріляють із зеніток. Снаряди начиняють хімічними речовинами, які сприяють перетворенню градин на дощ або дрібну льодяну крупу.

Випадання дощу часто супроводжується грозами. Велику кількість грозових днів зареєстровано на острові Ява. В деяких його місцях з 365 днів 322 бувають з грозами. Над пустелями грози бувають рідко. Так, у Єгипті одна гроза буває раз на 200 років.

Увечері після заходу Сонця земля й рослини швидко охолоджуються і повітря біля самої землі, охолоджуючись, не може утримувати стільки пари, скільки утримувало вдень. Надмірна кількість водяної пари перетворюється на краплини роси.

Якщо грунт уночі охолоджується до мінусової температури, випадає іній.

Знайомство з приладами, які вимірюють кількість опадів

Для вимірювання кількості опадів на метеорологічних станціях використовують опадомір. Він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. Тверді опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігового покриву вимірюють сніговою рейкою.

Робота з картою

Визначити на кожному материку райони, де випадає найбільше і найменше опадів. У яких одиницях визначають кількість опадів? Як на картах позначають кількість опадів? Назвати райони з найменшою та найбільшою кількістю опадів на Землі.

Це цікаво

Найвологішими є два місця – селище Черапунджі, розташоване на південних схилах Гімалаїв. Тут щорічно випадає 12-14 тис. мм опадів. Другим місцем є Ваіамале на Гавайських островах, де випадає до 11 450 мм на рік. Найсухішим місцем на Землі вважається пустеля Атакама (Чілі), де середньорічна кількість опадів становить близько 0,1 мм. Найбільші сніжинки випадали у 1862 р. в Німеччині: їх діаметр – до 12 см. Є місця на нашій планеті, де людина під дощем лишається сухою. Таке явище спостерігається в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має дуже низьку вологість. Дощ тут випадає рідко, але навіть тоді, коли буває, краплі, поки летять до землі, перетворюються на пару. Вони ніби насичують повітря водяною парою. У таких випадках люди лише бачать хмари, з яких випадає вода.

Річна кількість опадів і їх розподіл по сезонах залежать від географічного положення місцевості щодо океану або моря, від панівних вітрів.

Завдання. Ознайомитися з діаграмами опадів.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

1. Пояснити прислів’я “Багато снігу – багато хліба”.

2. Побудувати діаграму розподілу опадів за даними.

Місяць

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Кількість опадів, мм

27

24

26

34

45

66

65

54

32

42

36

34

Назвати тверді опади, рідкі опади, опади з хмар, опади з повітря. Про які опади йдеться:

– Він випадає з хмар.

– Випадає влітку.

– Коли він випадає, то знищує сільськогосподарські культури.

– Якщо він великий, то кажуть “як куряче яйце”. (Град)

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.

– Детальне ознайомитися з кліматичною картою світу в атласі.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Нові художні українські прикметники.
Ви зараз читаєте: Атмосферні опади