Аварії з викидом СДОР,- Надзвичайні ситуації, спричинені аваріями з викидом хімічних та біологічних небезпечних речовин

Безпека життєдіяльності

3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

3.4. Надзвичайні ситуації, спричинені аваріями з викидом хімічних та біологічних небезпечних речовин

3.4.1. Аварії з викидом СДОР

Однією із причин виникнення НС регіонального масштабу є аварії на виробництвах з викидом СДОР.

На хімічно небезпечних виробництвах СДОР можуть бути початковою сировиною, проміжними та побічними продуктами, кінцевим продуктом, а також розчинниками та засобами обробки.

Запаси СДОР зберігаються у цистернах, інших вмістищах, технологічній апаратурі, транспортних засобах.

Аварії з викидом СДОР відбуваються при їх виробництві, переробці, зберіганні (переховуванні) та при транспортуванні.

Крім того, деякі хімічні речовини за певних умов (при пожежі, вибухах тощо) внаслідок хімічних реакцій можуть утворювати СДОР.

Великі запаси СДОР розміщені на підприємствах хімічної, целюлозно-паперової, оборонної, нафтопереробної промисловості, кольорової та чорної металургії.

Характер можливих хімічно небезпечних аварій залежить від таких чинників:

– фізико – хімічні властивості сировини, напівфабрикатів та продуктів;

– характер технологічного процесу;

– умови зберігання та транспортування;

– ефективність запобіжних профілактичних засобів. Аварії можуть відрізнятися масштабами поширення, уражаючими властивостями, тривалістю дії. Особливі ускладнення виникають у випадках транспортних аварій при пошкодженнях та руйнуванні вмістищ, що пов’язане з труднощами своєчасного виявлення викиду чи витоку, а також наступної дегазації.

У народному господарстві великого поширення набуло використання таких СДОР, як хлор (для знезараження води; при виробництві целюлози...

на виробництво 1 т целюлози потрібно 40 кг хлору), аміак (при виробництві добрив; як холодоагент у холодильних установках), сірководень, сірковуглець та ін.

Об’єкти, які виробляють СДОР, використовують їх у процесі виробництва, здійснюють їх зберігання, поділяють на 3 ступені хімічної небезпеки. Ступінь хімічної небезпеки визначається видом СДОР та його сумарною кількістю.

Ступінь хімічної небезпеки дає змогу оцінити його з точки зору хімічної небезпеки для населення, сільськогосподарських тварин і навколишнього середовища та розробити засоби їх захисту. На території України у 140 містах та 46 населених пунктах розташовано 877 хімічно небезпечних об’єктів та 287 000 об’єктів використовують у своєму виробництві СДОР чи їх похідні.

Таблиця

Вид СДОР

Ступень небезпеки об’єкта, т

3

2

1

Хлор

250

30-250

0,68-50

Аміак

2500

500-2500

10-250

Внаслідок аварій із СДОР утворюється зона хімічного – зараження та осередок хімічного зараження.

Зона хімічного зараження СДОР включає територію, на яку поширюється хмара СДОР. Площі хімічного зараження СДОР визначаються напрямком і швидкістю вітру та іншими параметрами.

Осередок хімічного ураження включає територію, на якій відбулися масові ураження людей, тварин та рослин.

У системі цивільної оборони розроблена “Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях”. Методика дає змогу розрахувати можливу площу хімічного зараження та оцінити можливі втрати людей.

Існують різноманітні способи та засоби захисту населення при аваріях із СДОР.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Аварії з викидом СДОР,- Надзвичайні ситуації, спричинені аваріями з викидом хімічних та біологічних небезпечних речовин