ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ
ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару
ПРИСТАВНА ДОШКА
ПРИСТАВНА ДОШКА – приставляється до прилітної дошки у весняно-літній період. Після закінчення медозбору П. д. забирають, щоб у вулик не проникли гризуни. П. д. допомагає бджолам, які вертаються з медоносів завантаженими нектаром і пилком,
ПЛЮЩ ЗВИЧАЙНИЙ
ПЛЮЩ ЗВИЧАЙНИЙ – повзуча або кучерява чагарникова рослина із родини аралієвих. Вирощується як декоративна рослина, для озеленення стін, альтанок тощо. У дикорослому стані можна зустріти в тінистих місцях букових і грабових лісів Прикарпаття та
БАЦИЛИ
БАЦИЛИ – бактерії у вигляді паличок, здатні за несприятливих умов утворювати спори, які виступають як захисний засіб. Після розмноження простим діленням усередині Б. утворюються спори (не більше однієї в клітині). Вони мають круглу, овальну
КОРПУС ВУЛИКА
КОРПУС ВУЛИКА – внутрішньовуликова частина, у яку вставляються гніздові рамки. У вулику може бути 1 К., 2 або кілька. К. в. роблять одностінним або двостінним із розташованим в утвореному просторі утеплювальним матеріалом. Утеплюють стінки
КАЛОВА ПЕРЕВАНТАЖЕНІСТЬ КИШЕЧНИКА
КАЛОВА ПЕРЕВАНТАЖЕНІСТЬ КИШЕЧНИКА – залежить від пори року й фізіологічного стану бджіл. Калові маси накопичуються в задній кишці. Молоді бджоли звільняються від них на 3-й день після виходу з чарунок при першому обльоті. У
М’ЯТА ПЕРЦЕВА
М’ЯТА ПЕРЦЕВА – багаторічна трав’яниста рослина із родини глухої кропиви. Вирощується штучно в садах і городах, у здичавілому стані не зустрічається. М. п. вимоглива до родючості грунту й вологості. На бідних грунтах вона дає
ВУЛИЧКА
ВУЛИЧКА – міжрамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім’ї, куди входить 250-300 г бджіл. У природних умовах бджоли будують стільники завтовшки 2,4-2,5 см, з величиною вулички
ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ
ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній,
ГАЗ СІРЧИСТИЙ
ГАЗ СІРЧИСТИЙ – одержують у результаті спалювання сірки. Безбарвний газ із різким запахом. Добре розчиняється у воді. У бджільництві використовується для дезінфекції інвентарю, дезінсекції й дератизації. При ураженні стільників і суші восковою міллю використовують