БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК

Related posts:

1. ПАСІКА ПЛЕМІННА ПАСІКА ПЛЕМІННА – пасіка, на якій проводять племінну роботу, метою якої є підвищення цінних якостей продуктивних порід бджіл. П. п. є показовою; на ній ведеться якісний догляд за бджолиними сім’ями, вони забезпечуються доброякісними кормами, налагоджене виведення високопродуктивних племінних маток та індивідуальних відводків. На П. п. постійно проводиться бонітування бджолосімей. За контрольно-продуктивними показниками відбираються найпродуктивніші й […]...
2. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
3. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
4. ПЛЕМІННА РОБОТА ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва. П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, […]...
5. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
6. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
7. ЗВАЛЬНИЙ РІЙ ЗВАЛЬНИЙ РІЙ – складається з декількох роїв, які прищепилися на одному привої. На пасіці може роїтися одночасно кілька сімей. Рої, вийшовши, часто об’єднуються й прищеплюються в одному місці. Такі рої називають звальними. Спочатку в такому рої є кілька маток, але потім бджоли вбивають зайвих маток, залишаючи всього одну. 3. р. можна побачити на тих пасіках, […]...
8. ПОДВІЙНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЛИЧИНОК ПОДВІЙНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЛИЧИНОК – один із прийомів одержання повноцінних маток з личинок будь-якої сім’ї. Відомо, що корм для личинок робочих бджіл значно відрізняється від корму, призначеного для вирощування маток. При застосуванні цього методу слід пам’ятати, що перерва або збої в годівлі молодих личинок неприпустимі. Сім’ї-виховательці дають на виховання личинок. Спочатку в мисочки переносять одноденних личинок […]...
9. ПІДСИЛЕННЯ СІМЕЙ ПІДСИЛЕННЯ СІМЕЙ.- розповсюджений метод, у якому від сильних сімей відбирають рамки з печатним розплодом і бджолами й дають їх слабким сім’ям. Цей прийом дозволяє слабким сім’ям піднятися до рівня середніх. Якщо є 2 слабкі сім’ї, то можна, звичайно, обійтися й без подібного підсилення, сім’ї розміщають в одному вулику, розділивши їх перегородкою. У гніздах установлюється нормальна […]...
10. ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ – проводиться, як правило, на племінних пасіках з метою одержання високопродуктивних сімей, які передають свої цінні якості потомству. Племінна робота спрямована на поліпшення вже існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і маток в інших районах, з урахуванням кліматичних умов і медозбору. Племінна робота […]...
11. КЛІТКА БЕНТОНА КЛІТКА БЕНТОНА – використовувалася для пересилання маток на далекі відстані. Її виготовляли з дерев’яного бруска з отвором для матки, бджіл й корму. Отвори закривали дротові кришечки. Назву одержала від свого творця – відомого американського бджоляра Ф. Бентона. Клітка давала йому можливість пересилати бджіл з Азії та Європи до Америки. Згодом тара Бентона була вдосконалена й […]...
12. СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...
13. ПОВТОРНЕ РОЇННЯ ПОВТОРНЕ РОЇННЯ – вихід другого рою з материнської сім’ї. Після виходу першого рою в материнській сім’ї залишається від 40 до 60 % бджіл, велика кількість запечатаного розплоду й маточники. На 8-й день після виходу рою виходить перша матка. Від стану сім’ї залежить також життя маток, які ще знаходяться у маточниках. Якщо сім’я вийшла з ройового […]...
14. СІМ’Я-ІНКУБАТОР СІМ’Я-ІНКУБАТОР – може використовуватися при передчасному відборі маточників у сім’ї-виховательки. Для дозрівання маточники поміщають у С.-і. Якщо вирощується невелика кількість маточників, їх можна поміщати в клітинках між верхніми брусками рамок з розплодом, де зазвичай знаходиться більше бджіл-годувальниць і вища температура повітря. На пасіках, де виводиться велика кількість маток, клітинки з маточниками розміщають у спеціальній рамці […]...
15. ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – дає можливість одержувати маток у тих кількостях і в той час, коли це необхідно. Плідність маток неоднакова. Найбільш високоплодовитими вважаються матки італійської жовтої раси (3-4 тис. яєць на добу) й абхазької популяції сірої гірської кавказької раси, за ними йдуть матки середньоросійської лісової й далекосхідної бджоли. Малоплодовитими вважаються матки, яйценосність яких не […]...
16. ДУЛІТЛ Джильберт ДУЛІТЛ Джильберт (1846-1918) – відомий американський бджоляр. Д. розробив метод штучного виведення маток з перенесенням личинок у спеціальні мисочки з кормом. При цьому він рекомендував для виготовлення мисочок використовувати шаблон. Своїм методом він поклав початок масовому штучному виведенню маток....
17. ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – здатність бджіл у наявних умовах виробляти за сезон певну кількість продукції. Основними показниками П. б. є: кількість зібраного за сезон меду, включаючи відкачаний і залишений як зимово-весняний корм бджіл; кількість воску, отриманого при відбудовуванні нових стільників, воскових кришечок, маточників, будівельних рамок тощо; кількість відібраних від сім’ї бджіл для організації відводків або ж […]...
18. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
19. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...
20. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
21. ЗАЛІТ БДЖІЛ ЗАЛІТ БДЖІЛ – може бути викликаний кількома причинами. 1. На великих пасіках, та й на невеликих (при тісному розміщенні вуликів), весняна денна виставка бджіл призводить до безладних обльотів. Розтривожені бджоли швидко вилітають із вуликів, перемішуються й у такий спосіб залітають у чужі вулики. При цьому трапляються сильні зльоти-нальоти кількох сімей, що призводять до втрати маток […]...
22. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
23. СХРЕЩУВАННЯ СХРЕЩУВАННЯ – метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому проводять спарювання тваринних різних порід одного зоологічного виду. Потомство, отримане від С. двох порід, називається поміссю. Помісь об’єднує в собі якості обох порід. Помісні бджолині сім’ї відрізняються вищою продуктивністю, ніж місцеві, а також характерними морфологічними ознаками: довшим хоботком, “темною” печаткою меду. Найціннішими є помісі першого покоління. С. […]...
24. РАМКА-ІНКУБАТОР РАМКА-ІНКУБАТОР – являє собою звичайну рамку з печатним розплодом або запечатаними маточниками, які поміщають у спеціальний ящик-ізолятор для інкубації. Інкубатором користуються в тих випадках, коли необхідно звільнити сім’ю-виховательку від вирощування маточників; для одержання одновікових бджіл, вирощуваних для нуклеуса; при перегоні хворих бджіл, коли потрібно розмістити печатний розплід сім’ї. Ящик-ізолятор виготовляють таких розмірів, щоб у нього […]...
25. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
26. БЕНТОН Франк БЕНТОН Франк (1852-1919) – одним із перших організував пересилання бджіл поштою. Народився в США в штаті Мічиган. Середню освіту отримав у Мічиганському коледжі, вищу — в Афінському й Мюнхенському університетах. Спеціалізація – педагогіка. Б. рано зацікавився бджільництвом. Для вивчення різних порід бджіл побував у Єгипті, Сирії, Індії, Ірані, Японії, на Кіпрі, Цейлоні, Яві, відвідав Альпи […]...
27. КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович КОРАБЛЬОВ Іполит Іванович (1871-1951) – автор численних книг із бджільництва. Працюючи сільським учителем, у 20 років почав займатися бджільництвом. Незабаром він вступає до Московського сільськогосподарського інституту, одночасно працює на ізмайлівській пасіці під керівництвом академіка М. М. Кулагіна. Після закінчення інституту (1902 р.) працює на бджільницьких пасіках України фахівцем із бджільництва. Починаючи з 1907 р. він […]...
28. ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА – використовується для поліпшення приймання чужих маток при пересиланні безстільникових пакетів. Матку поміщають у П. к., загратовану металевою сіткою з отворами 3×3 мм. У торцевій стінці клітинки отвори заповнюють канді (4 частини цукрової пудри й 1 частина розігрітого меду) і закривають пробкою. Залежно від відстані, на яку пересилають матку, П. к. роблять велику […]...
29. НОРИЦЕВА МАТКА НОРИЦЕВА МАТКА – матка, яка вивелася з норицевого маточника. Якщо в сім’ї зненацька загинула матка, бджоли переводять частину молодих личинок, наявних у гнізді, на “маткове” годування й будують із чарунок маточники. Цей маточник відрізняється від ройового тим, що дно чарунки залишається колишнім, а в ройовому воно має вигляд мисочки. Норицеві маточники бджоли розташовують посередині стільника, […]...
30. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
31. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
32. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...
33. ШТУЧНЕ РОЇННЯ ШТУЧНЕ РОЇННЯ – досягається поділом бджолиної сім’ї з метою збільшення пасіки без зниження медозбору та проведення планомірної племінної роботи. Всі способи Ш. р. грунтуються на використанні умовного рефлексу бджіл повертатися на колишнє місце. I спосіб. Використання відводків з перезимованими матками в нуклеусах. Перевага цього способу полягає в тому, що нова сім’я починає швидко розвиватися за […]...
34. Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.5. Бджільництво Відомо, що бджільництвом людство почало займатися ще за 2400 років до н. е. Спочатку людина збирала мед у гніздах диких бджіл, які вони влаштовували у дуплах дерев і щілинах між скелями, а згодом людина почала створювати для бджіл штучні гнізда – борть. Цей промисел […]...
35. МАТКОВА СІМ’Я МАТКОВА СІМ’Я – бджолосім’я, від якої беруть личинок робочих бджіл для виведення маток. За показниками вона повинна бути найкращою сім’єю на пасіці, яка несе в собі цінні племінні якості. М. с. відбирають за продуктивністю, зимостійкістю, імунітетом до різних захворювань. Щоб уникнути близькоспорідненого розведення, трутнів у М. с. не виводять. Для відновлення крові рекомендується через кожні […]...
36. БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я БАТЬКІВСЬКА СІМ’Я – використовується при племінній роботі на пасіці. При відборі високоякісних маток, які дають добрих дочок, ураховують також якість трутнів, одержуваних від них. Відомо, що на розвиток матки потрібно 16 днів, трутня – 24. Молода матка після виходу з маточника здатна спаровуватися на 7-10-й день, трутень – на 8-14-й день. З огляду на ці […]...
37. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
38. КОЧІВЛЯ ПАСІК КОЧІВЛЯ ПАСІК – перевезення вуликів із бджолами до медоносів, припадає зазвичай на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки. Місце для розміщення вуликів має бути підготоване заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Перевезення пасіки бджоляр здійснює у вечірній або нічний час, після припинення літання бджіл. У […]...
39. МІЧЕНІ МАТКИ ТА БДЖОЛИ МІЧЕНІ МАТКИ ТА БДЖОЛИ – необхідні для спостереження за їхньою життєдіяльністю. Так можна визначити тривалість життя бджіл, простежити за їхнім робочим режимом. Іноді, наприклад, бджолярі використовують цей спосіб, щоб визначити, чи є на пасіці злодійство. Маток і бджіл мітять фарбою, яка швидко сохне й досить довго тримається на тілі. Фарбу наносять тонким пензликом невеликими точками […]...
40. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...