БЕЛЬВЕДЕР

Related posts:

1. КОМЕДІАНТ Культурологічний словник КОМЕДІАНТ (від італ. commediante – актор) – 1) До ХVIII ст. назва актора; пізніше – виконавця ролей у балаганних виставах. 2) Переносно – удавальник, чванько....
2. АРАБЕСКА, АРАБЕСК Культурологічний словник АРАБЕСКА, АРАБЕСК (франц. arabesque, від італ. arabesco – арабський) – європейська назва орнаменту, що склався в мистецтві мусульманських країн. А. побудована за принципом багаторазового ритмічного повторення однорідних геометричних, рослинних, епіграфічних, інколи фігуративних мотивів....
3. МАЙОЛІКА Культурологічний словник МАЙОЛІКА (італ.) – вид кераміки, покритої поливою (глазурованою, керамічними емалями) і розмальованої....
4. БАШТА Культурологічний словник БАШТА (від італ. bastia – укріплення) – вежа, споруда, висота якої значно переважає її горизонтальні розміри....
5. ГАЛЕРЕЯ Культурологічний словник ГАЛЕРЕЯ (від італ. galleria) – критий простір, довжина якого значно більша за ширину; може бути відкрита чи закрита, засклена....
6. ПОРТАЛ Культурологічний словник ПОРТАЛ (від італ. portale – вхід, брама) – архітектурно оформлений вхід до споруди....
7. РАСИЗМ Культурологічний словник РАСИЗМ (від італ. razza – порода) – індивідуальні чи інституційні упереджені установки та дискримінаційне поводження у стосунках з людьми іншої раси або національності....
8. ТАРИФ Культурологічний словник ТАРИФ (італ. tariffa, з араб.) – система ставок, за якими оплачують виробничі й невиробничі послуги, працю тощо (напр., Т. транспортні, комунальні, митні, оплати праці)....
9. ФРЕСКА Культурологічний словник ФРЕСКА (італ. fresco, букв. – свіжий) – 1) Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій, вогкій штукатурці. 2) Спосіб живопису, що грунтується на застосуванні водяних фарб, які наносять на вогку штукатурку....
10. ІРЕДЕНТИЗМ Культурологічний словник ІРЕДЕНТИЗМ (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця ХІХ – початку ХХ ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання....
11. БУРЛЕСК Культурологічний словник БУРЛЕСК (франц. burlesque, з італ. burlesco – жартівливий) – 1) Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2) Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається в нарочито пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено....
12. ЛІБРЕТО Культурологічний словник ЛІБРЕТО (італ. libretto, букв. – книжечка) – 1) Словесний текст великого музично-драматичного твору – опери, оперети тощо. 2) Короткий виклад змісту п’єси, балету, драми, кінофільму, який звичайно видається окремою книжечкою. 3) План сценарію балету або кінофільму....
13. ЕТНОНІМ Культурологічний словник ЕТНОНІМ (від грец. ethnos – народ і onima – ім’я, назва)- назва народу, що передбачає визнання одного предка, родину й психологічну сумісність. Назва народу “українці” сформувалася остаточно у XVIII-XIX ст., хоч виникла ще у XII ст. Раніше вживали назв “руський”, “русичі”....
14. АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку. Відома з часів Стародавнього Єгипту. В Україні Ф. застосовували в розписах церков (напр. Софійський собор у Києві), у 20-х роках ХХ ст. їх відроджували українські монументалісти (М. Бойчук та ін.)....
15. АКВАТИНТА Культурологічний словник АКВАТИНТА (італ. acquatinta, від acquaforte – офорт і tinto – профарбований, тонований) – різновид гравюри, що грунтується на протравлюванні кислотою металевої дошки крізь асфальтовий або каніфольний порошок. Створює ефект, близький до тонованого малюнка; може служити для кольорового друку. Застосовується також у поєднанні з технікою штрихового офорта....
16. ФУТУРИЗМ Культурологічний словник ФУТУРИЗМ (італ., дослівно – “мистецтво майбутнього” від лат. futurum – майбутнє) – художній напрям у культурі ХХ ст. Футуристи переоцінювали роль техніки у творенні культури; у своїх творах прагнули передати пришвидшені темпи життя, викликані індустріалізацією. Обстоювали крайній формалізм, розвивали культ індивідуалізму, відкидали загальноприйняті мовні й поетично-мистецькі норми....
17. А КАПЕЛА Культурологічний словник А КАПЕЛА (італ. а сарреііа) – хоровий багатоголосий спів без супроводу музичних інструментів; притаманний народному музичному мистецтву (українському, грузинському) і церковній музиці; використовували у своїх творах Палестріна (1525-94, композитор, най – відоміший представник ренесансної вокальної поліфонії а капелла, визнаної за взірець музики Римо-Католицької Церкви); композитори нідерландської школи....
18. АПОЛОГЕТИКА Культурологічний словник АПОЛОГЕТИКА (від грец. apologetikos – захищати) – збірна назва для творів ранньохристиянських письменників, у яких захищаються догми християнства....
19. ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА Культурологічний словник ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА – статуетка жінки, створена первісними скульпторами. Назва умовна, походить від першої знахідки в м. Віллендорф (Австрія)....
20. ВАРВАРИ Культурологічний словник ВАРВАРИ (від грец. “барбара” – іноземці) – назва, яку стародавні греки (а затим і римляни) давали племенам, що жили поза межами їх держав і відрізнялися звичаями і культурою....
21. ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
22. АВТОХТОНИ Культурологічний словник АВТОХТОНИ – перші мешканці країни чи їх нащадки (у протилежність народам, що прибули на дану територію). Грецька назва “автохтони” відповідає римській “аборигени”....
23. ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
24. АЛЬМА-МАТЕР Культурологічний словник АЛЬМА-МАТЕР (лат. alma mater – букв. – мати-годувальниця) – 1) Старовинна студентська назва університету (який дає “поживу для роздуму”). 2) Місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок....
25. ВАГАНТИ Культурологічний словник ВАГАНТИ (від лат. vagans (vagantis) – блукаючий) – в ХП-XIV ст. у деяких країнах Західної Європи – мандрівні актори – втори і виконавці здебільшого антиклерикальних пісень і вистав....
26. ІЄРОГЛІФ Культурологічний словник ІЄРОГЛІФ – знак деяких видів ідеографічного письма (єгипетська ієрогліфіка, давньошумерський клинопис, сучасна китайська ієрогліфіка)....
27. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
28. ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької політики Наполеона солдата Шовна....
29. МУЛЯЖ Культурологічний словник МУЛЯЖ (франц. moulage, від mouler – формувати, відливати форму) – зліпок з гіпсу, глини, воску чи парафіну, точна форма предмета (напр., скульптур, архітектурних деталей, деяких експонатів у музеях та на виставках)....
30. ВЕРНІСАЖ Культурологічний словник ВЕРНІСАЖ (франц. vernissage – покриття лаком) – урочисте відкриття художньої виставки в присутності запрошених осіб. Назва походить від звичаю покривати картини лаком напередодні відкриття виставки....
31. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
32. ДЕМАГОГ Культурологічний словник ДЕМАГОГ – спочатку так називали голову так званої демократичної партії в деяких рабовласницьких державах Стародавньої Греції (Афінах тощо). Пізніше слово Д. почало означати політикана, що робить собі популярність шляхом надмірних обіцянок....
33. ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
34. ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Культурологічний словник ПРИВЛАСНЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на використанні природних (насамперед харчових) ресурсів, тобто збиральництво, мисливство, рибальство. Незважаючи на перемогу у світових масштабах відтворювального господарства, П. г. продовжує існувати до наших часів, становлячи у деяких народів основу економіки....
35. МЕДИТАЦІЯ Культурологічний словник МЕДИТАЦІЯ – розумова дія, спрямована на приведення психіки людини у стан поглибленої зосередженості. Особливого розвитку М. набрала в індійській та буддійській йозі, в античному “філософському екстазі” платоніків та неоплатоніків, в уславленому “розумному діянні” (“Ісусова молитва”), а також в деяких школах сучасного психоаналізу....
36. ГРІШ Культурологічний словник ГРІШ (від лат. grossus denarius) – назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-XIV ст. на зміну середньовічному денарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. У Центральній і Східній Україні першими були чеські “празькі” Г. (grossi pragenses) короля Вацлава IV (1378-1419 рр.). Тут вони були в обігу […]...
37. СТАВРОПІГІЯ Культурологічний словник СТАВРОПІГІЯ (від грец. хрест і стверджую або вбиваю) – право духовних закладів установ (монастирів, інститутів) на особливу самостійність у діяльності. Ставропігійні монастирі керувалися не єпархіальними архієреями, а безпосередньо патріархом і користувалися особливими привілеями. Назва “ставропігійний” означала, що хрест у цих закладах (монастирях) встановлювали патріархи. Хрест ставився за святою трапезою (престолом) і прикрашався коштовностями....
38. АГОРА Культурологічний словник АГОРА (грец. agora – площа) – у стародавніх греків назва народних зборів, а також місця, де вони відбувалися. Звичайно А. – центральна торгова площа міста. Довкола А. стояли храми, адміністративні, торгові та інші споруди. На території України А. були невід’ємними містобудівними елементами в античних полісах Північного Причорномор’я (Пантікапей, Херсонес, Ольвія та ін.)....
39. РЕЗИДЕНТ Культурологічний словник РЕЗИДЕНТ (франц. resident, від лат. residents (residentis) – той, що залишається на місці) – 1) За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Таємний уповноважений іноземної розвідки, який на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів. 3) Назва іноземців, що постійно живуть на території даної держави....
40. МАГИ Культурологічний словник МАГИ – у Стародавньому Ірані жерці зороастризму і деяких інших вірувань. В VWV ст. до н. е. становили окреме плем’я і брали ендогамні шлюби. Персидські маги, як і жерці вавилонської релігії (халдеї), займалися пророцтвами і заклинаннями. Згодом магами почали називати усіх провісників долі, чаклунів, астрологів, заклинателів....