БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ

Related posts:

1. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
2. ОЧИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ – знезараження відходів за допомогою біол. об’єктів та методів....
3. ЖОРСТВА Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин....
4. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
5. ОСИП Екологія – охорона природи ОСИП – накопичення несортованих кутастих уламків гірських порід біля підніжжя та в нижній частині крутих гірських схилів. Утворюються при вивітрюванні гірських порід. Досить швидко заростає рослинністю....
6. БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. руйнуванні орг. речовин, розчинених у стічних водах за допомогою живих організмів. Вони сприяють фільтрації або розкладу стічних вод та відновленню первинних властивостей середовища. Для цього використовують мілководні водойми, аеротенки....
7. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ. Біолог, різноманіття світу – різноманіття живих організмів – є величезною цінністю з погляду його еколог., генет., соц., екон., наук., освітнього, культ., рекреаційного та естетичного значення. Різноманіття є важливим для еволюції та збереження систем життєзабезпечення біосфери, його збереження і стале використання мають особливе значення для забезпечення потреб […]...
8. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
9. РЕЛЬЄФ ДЕНУДАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ ДЕНУДАЦІЙНИЙ – рельєф, утворений у результаті денудації. Залежно від чинника і характеру переміщення продуктів вивітрювання гір. порід (водою, вітром, льодом, силою гравітації) виділяють такі форми Р. д.: 1) ерозійні, утворені проточною водою (долини, тераси); 2) абразивні, утворені мор. або озерною абразією (кручі, ніші); 3) екзараційні, утворені льодовиком (рівнини, чарунки, пороги, […]...
10. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
11. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
12. ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод, землетрусів тощо....
13. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
14. РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
15. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
16. ДЕНУДАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНУДАЦІЯ – руйнування гір. порід льодовиками, водою, вітром і переміщення продуктів вивітрювання цими чинниками або під впливом сили гравітації до нижчих ділянок земної поверхні, де вони нагромаджуються....
17. КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
18. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
19. САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....
20. САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
21. ЛІСОЗНАВСТВО Екологія – охорона природи ЛІСОЗНАВСТВО – наука про ліс, його формування, стан та біол. особливості деревних порід, зв’язки з середовищем, методи його відновлення та догляду. Л. – теор. основа лісівництва....
22. БІОГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері....
23. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
24. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
25. ЗСУВ Екологія – охорона природи ЗСУВ – слизьке зміщення грунтових мас або гірських порід вниз по схилу під впливом сил тяжіння. 3. часто завдає великих збитків шляхам, будівлям, шляхопроводам тощо....
26. БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
27. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
28. ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА – спеціальні боєприпаси (бомби, снаряди, міни), насичені бактеріолог., засобами, здатними спричинювати масові ураження людей, тварин і рослин. Основою уражуючої дії 3. б. є бактеріолог, засоби: хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і Токсини, які виробляються деякими бактеріями. 3. б. досі не застосовувалась у явному вигляді; використання суперечить міжнар. праву. […]...
29. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
30. ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
31. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
32. ВИМИРАННЯ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що має місце в процесі розвитку живої природи протягом біол. історії Землі. Так, зокрема, в історії Землі відомі “Великі вимирання”, першим з […]...
33. ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин....
34. ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЛАТЕРИТИЗАЦІЯ – 1) процес глибокого і тривалого вивітрювання алюмосилікатних гір. порід в умовах вологого тропічного і субтропічного клімату. Внаслідок Л. утворюються залізисті або залізисто-глиноземисті елювіальні утвори – латерити, збагачені гідроксидами алюмінію, заліза і титану; 2) руйнування грунт, покриву, спричинене чергуванням періодів посухи з періодами зливових дощів (одна з форм ерозії грунту)....
35. АЕРОФІТИ Екологія – охорона природи АЕРОФІТИ – рослини, які отримують усі потрібні речовини з навколишньої атмосфери. До А. належать деякі квіткові рослини вологих тропічних лісів з родини зозулинцевих і бромелієвих. Вони оселяються на гілках дерев, відшаруваннях гірських порід, на будівлях. їхнє коріння служить лише для прикріплення рослини. Серед не квіткових рослин до А. належать деякі папороті, […]...
36. ТИП ПАСОВИСЬКА Екологія – охорона природи ТИП ПАСОВИСЬКА – угруповання угідь, що використовуються для випасання худоби і мають близький видовий склад рослин, кормову цінність різнотрав’я, ін. госп. та біол. ознаки....
37. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
38. СПЕКТР Екологія – охорона природи СПЕКТР – графічне зображення змін фенологічних фаз рослин (фенологічний С.), складу життєвих форм (біол. С.), складу екоморф (екол. С.) тощо....
39. ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (біол.) – зменшення або усунення чутливості організму людини чи тварин до Повторного введення хім. (переважно білкових) речовин, що спричинюють виникнення алергічного стану....
40. РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...