БУРЯ ПИЛОВА (ЧОРНА)

Related posts:

1. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
2. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
3. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....
4. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
5. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
6. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
7. БУРЯ Екологія – охорона природи БУРЯ – шторм, тривалий, дуже сильний вітер (швидкість понад 20 м/с), спричинений, як правило, циклоном; охоплює великий простір, супроводжується руйнуваннями на суходолі та великим хвилюванням водойм. У лісах викликає буреломи....
8. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
9. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
10. СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
11. МАГНІТНА БУРЯ Екологія – охорона природи МАГНІТНА БУРЯ – короткочасна зміна магнітного поля Землі під впливом корпускулярних потоків Сонця, які різко змінюють добовий хід показників земного магнетизму. М. б. має істотний вплив на життєдіяльність організмів....
12. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
13. КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
14. ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) НЕЗВОРОТНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ (Л. ДОЛЛО)- організм (популяція, вид) не може повернутися в попередній стан, тобто стан, у якому перебували його предки. В екології 3. (п.) н. е. тісно пов’язаний з 3-м наслідком закону внутр. дин. рівноваги. Очевидно, 3. (п.) н. е. має поширюватись на ієрархію екол. систем, які в еволюц. […]...
15. ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
16. ЕРОЗІЯ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ – руйнування поверхні фіз. тіл і біол. об’єктів під впливом різноманітних мех., хім., ел.-хім. і терм, впливів. Фіз. об’єкти і прир. тверді тіла звичайно руйнуються потоками повітря або рідини, особливо за наявності завислих часточок або агресивних хім. домішок (Е. металів, Е. грунтів, Е. гір. порід). Великий вплив на Е. грунтів, […]...
17. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
18. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА – шляхи вдосконалення розроблених і створення нових технол. процесів, які б якомога повніше забезпечували принцип не порушення екол. рівноваги. Основними напрямами Е. в. є розробляння і наук, обгрунтування нових технол. процесів, оптимізація використання ресурсів, а також комплексне і багаторазове їх використання; рекультивація прир. середовища....
19. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
20. БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
21. НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД – значення показників, дотримання яких забезпечує задовільний екол. стан водних об’єктів і необхідні умови збереження здоров’я населення та культ.-побутового водокористування....
22. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
23. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – досягнення фази екол. рівноваги, в якій найповніше зберігається біотичне різноманіття....
24. ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНФЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – екол. складова заг. інфляційних процесів – зростаюча диспропорція між прибутками та наявними в розпорядженні суспільства матер. благами. І. е. виникає внаслідок руйнування прир., а іноді й соц. середовища. Ринкова економіка не усуває цю проблему, оскільки вона містить комплекс екол. проблем, вирішити які можна лише в разі розумного поєднання […]...
25. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
26. АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
27. БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ) Екологія – охорона природи БАЛАНС РАДІАЦІЙНИЙ (ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ), залишкова радіація – різниця між сумарною (прямою і розсіяною) сонячною радіацією, поглиненою земною поверхнею, та ефективним опроміненням цієї поверхні. Один із чинників теплового балансу; може істотно змінюватись залежно від альбедо земної поверхні. Б. р. може бути позитивним (удень, влітку) і негативним (уночі, взимку). Річні суми його позитивні […]...
28. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
29. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
30. ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ – відношення площі поверхні всіх листків до одиниці площі поверхні грунту під рослиною....
31. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
32. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
33. Чорна металургія – ЧОРНА І КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.6. ЧОРНА І КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ 4.6.1. Чорна металургія У своєму розвитку людство пройшло кам’яний вік, потім епоху бронзи, за якою почалась епоха заліза. Хоч нині залізо – не єдиний матеріал, що використовується людством, усе-таки цей метал відіграє досить помітну роль у господарському житті нашої планети. Залізної руди у […]...
34. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
35. ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
36. ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
37. ПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ – 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими грунтами; 2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. – Гобі, Такла-Макан та ін., […]...
38. СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ – таке поєднання прир. охоронних територій, що забезпечує підтримання екол. рівноваги в межах великого регіону....
39. МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від пересихання й перегрівання. М. посилює процес нітрифікації....
40. ВУЛКАНІЗМ Екологія – охорона природи ВУЛКАНІЗМ – сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми у земній корі та на її поверхні. Типовим виявленням В. на земній поверхні є вулкани. В. – один із процесів, що забезпечують формування як заг. рис планети, так і екол. ситуації на ній (горотворення, геохім. аномалії на континентах, вулканічний пил, гази тощо)....