Бюджетна політика

Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується на центральному та місцевому рівнях, а в федеративних країнах – ще й на рівні штатів, земель, кантонів

тощо. Загальною закономірністю процесу одержавлення національного доходу у XX ст. є зростання його частки в руках держави, збільшення державних витрат у ВВП, що узгоджується із законом Вагнера і законом одержавлення економіки. Б. п. повинна бути спрямована на те, щоб не допустити перевищення оптимальних меж одержавлення національного доходу (у Швеції цей показник досягає 63%) загалом та щодо темпів зростання ВВП зокрема, домогтися раціонального співвідношення між різними видами податків (отже, узгодження різних типів інтересів), видами державних витрат, обсягом державного боргу та ВВП тощо. Важливою складовою Б.
п. є пріоритетне фінансування розвитку людського потенціалу, а отже, освіти, охорони здоров’я, науки. На відміну від більшості розвинених країн світу, в Україні взято курс на надмірне скорочення частки одержавленого доходу щодо ВВП, що призводить до послаблення матеріальної основи державного економічного регулювання економіки, до руйнування соціальної сфери, а отже, до деградації людини. Так, доходи зведеного бюджету 1990 становили 45 млрд. крб, а 2000 – 15,6 (у перерахунку на крб.), а на одну людину – 208 дол. (Литва – 2130 дол., Куба – 700 дол.). Економічно недоцільною є надмірна централізація доходів у центральному бюджеті, що послаблює відносну самостійність регіонів і місцевих органів влади (див. Бюджетна децентралізація).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Бюджетна політика