Чарівна мова музики
Мета: на прикладі творів зимової тематики формувати уявлення другокласників про звукову природу, специфічні особливості та структурні складові музичної мови.
Навчальний матеріал другого семестру побудовано відповідно до двох щільно пов’язаних тематичних ліній – музична мова і розвиток музики. Концентрований виклад матеріалу щодо кожного з них припадає відповідно на початок і завершення семестру, а внутрішнє розгортання обох напрямів відбувається паралельно: усвідомлення певного елементу музичної мови (мелодія, ритм, динаміка,
Перша навчальна тема спрямовує увагу школярів на усвідомлення сутності й особливостей музичної мови, зокрема шляхом порівняння з уже відомими дітям мовами літературного та образотворчого мистецтва. Саме на це орієнтує вступний текст на с. 66 підручника, в якому вводяться символи цих мистецтв:
Зважаючи на пору року, для подальшого розкриття матеріалу обрано зимові образи. Для уведення в цю образну сферу доречно використати вірші українських поетів (на вибір), наприклад:
Зима
Дорога біла
І краю їй нема.
Сніжок мете. Метелиця.
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистною
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер-сніговик.
В. Бичко
Гостює в нас зима
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
В. Кленц
Срібні дерева
Срібні дерева, срібне гілля,
Сріблом пухнастим вкрита земля.
Срібні у синьому небі хмарки.
В срібних заметах срібні стежки.
Срібний-пресрібний ліс приберіг
Білочці срібній, срібний горіх.
А. Первомайський
Після евристичної бесіди за змістом і “мовою” віршів діти розглядають репродукцію картини Юрія Бобіна “Зимовий ліс” й розповідають про “мову” живописного пейзажу: що на ньому зображено; якими кольорами; який настрій передав художник тощо.
Музичний образ зими представлено у п’єсі Р. Шумана “Зимою”. Аналізуючи твір, діти можуть розповісти про уявлені ними картини: тихий сон зимового лісу, таємниче мерехтіння снігу, скуту морозом землю тощо. Учителю слід звернути увагу школярів на виражальний зміст музики: які настрої, почуття, думки, мрії людини може передавати ця музика.
Після бесіди за враженнями від музичного твору доречним буде порівняння його змісту й характеру з картиною Ю. Бобіна.
Для розучування запропоновано пісню “Кришталева зимонька”. Ознайомлення з нею можна розпочати нетрадиційно – з читання пісенного тексту. Школярі аналізують вірш і з’ясовують, як розподілити його на звуки, слова, фрази та речення.
При пофразному розучуванні мелодії вчитель звертає увагу дітей на те, що музична мова також поділяється на певні частини: звуки, мотиви, фрази, речення. У такий спосіб усвідомлюється важлива спільна риса літературної (розмовної) та музичної мови, унаочнити яку можна такою схемою:
Для слухання з рухами запропоновано український народний танець “Метелиця” (бажано у виконанні на бандурі). Сприймання музики попереджаємо віршем-загадкою, останнім словом якої є назва танцю:
То не віхола кружляє,
Не завія стелеться.
То у коло всіх збирає
Наш танок метелиця.
При складанні рухів до музики нагадуємо дітям, що вони мають відтворювати снігову заметіль, отже доречними є різноманітні кружляння та обертання. У цьому контексті доречним буде розгляд фотоілюстрації виконання танцю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...