ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ГРУПИ ОРФОГРАМ В ІМЕННИКАХ І ПРИКМЕТНИКАХ
Мета:
– навчальна: повторити найважливіші теоретичні відомості з морфології й орфографії; удосконалювати вміння й навички правильно писати слова на вивчені орфограми в іменниках і прикметниках;
– розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі вміння використовувати іменники та прикметники в монологічних та діалогічних висловлюваннях;
– виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Соціокультурна лінія: Я
Внутрішньопредметні зв’язки:
– Правопис: орфограми в іменниках і прикметниках.
– Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст.
Тип уроку: урок повторення набутих знань.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
– Назвіть самостійні частини мови. Що вони називають? На що вказують? Яке значення мають?
– Які частини мови називаємо службовими?
– Наведіть приклади іменників – географічних назв України (кожен наступний іменник починається на букву, на яку закінчувався попередній).
–
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАННЯ УРОКУ
Ознайомившись із матеріалом уроку
– Я матиму знання про…
– Я повторю.
– Я згадаю.
– Я вмітиму.
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
> За допомогою таблиці схарактеризуйте іменники і прикметники як частини мови.
Ознака | Показує |
Лексичне значення | Що означає частина мови (напр., прикметник виражає ознаку предметів) |
Синтаксична | Які ролі частина мови виконує в реченні |
Роль | (підмет, присудок) |
Розряди за значенням | На які групи слів поділяється |
Морфологічні | За якими параметрами (час, рід, вид |
Ознаки | Та ін.) змінюється частина мови |
IV. ВИКОНАННЯ ВПРАВ НА ОСНОВІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Вибірково-розподільний диктант
> Виберіть і запишіть окремо іменники, прикметники і дієслова.
СТРУМОК
Струмочок хотів подалі втекти від снігу і побіг швидко-швидко. А тому що він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то справа, то зліва.
Сонце припікало, і струмочок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. По дорозі праворуч з-під кори осики вилізла мушка. Вона, розправивши крильця, кілька разів змахнула ними і спитала: “Так це справді починається весна?”.
А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч. Витикалися із землі трави, проліски, прокидалася комашня, потягалися дерева вітами, занімілими за зиму.
Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над рікою. Вона була тоненька-тоненька. Їй легко було і потягтися до сонця, і нахилитися до води. Вона потягнулася до сонця, щоб погрітися після зими.
Запишіть якнайбільше ознак до наведених іменників.
Ставок, парк, острів.
Розподіліть наведені іменники за відмінами та групами.
Король, село, Вітчизна, Сибір, миша, ім’я, в’язень, гуся, Данило, мерехтіння, груша, стіна, лоша, суходіл, вість, пісня, Вікторія, дитя, кість, робітник, обличчя, Гриць, дитятко, вітчим, край, Микита, вежа, Нінель, гортензія, любисток.
Від наведених іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса – ськ-.
Які зміни відбуваються при цьому?
Сватове, словак, Лозова, Прага, Кременчук, Гаага, Рига, Ладога, Казбек, грек, Кобеляки, Воронеж, Сиваш, чех, волох, узбек, Галич, чуваш, таджик, Париж, Страсбург, Владивосток, Волга, Запоріжжя, Острог, Калуга, турок.
> Запишіть вислови усної народної творчості, уставляючи замість крапок пропущені літери. Назвіть орфограми.
1. У сильного завжди бе..сильний ви..ий. 2. Су..я в суді – що риба в воді. 3. Згода будує, а..згода руйнує. 4. Не лише силою треба боротись, а й умі.. ям. 5. Нуте, бра..я, або перемогу добути, або дома не бути. 6. Не плюй у кр..ницю – пригодит..ся води напит..ся.
Доберіть самостійно прислів’я, приказки чи фразеологізми, у яких ідеться про ставлення людини до природи. Поясніть орфограми.
Запишіть наведені іменники у формі родового відмінка однини.
Камінь, парк, викладач, стіл, телефон, мармур, кущ, клен, двигун, бузок, деревій, міст, яр, пояс, університет, підручник, акт, документ, Прут, діамант, комп’ютер, відчай, вальс, тангенс, підмет, суховій, процес, велосипед, Київ.
> Утворіть від прикметників, де можливо, форми вищого й найвищого ступенів порівняння. Поясніть, від чого це залежить.
Дорогий, низький, синій, лагідний, столітній, ведмежий, іноземний, добрий, високий, цегляний, широкий, білий, вузький, гарний, охайний, незвичайний, дешевий, бузковий, великий, здібний, малий, старий, юний, цікавий, молодий.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити відомості про числівник та займенник.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...