Чистий імперіалізм

Related posts:

1. Імперіалізм Політологічний словник Імперіалізм – найчастіше так називають монополітичну стадію розвитку капіталізму, тобто коли капіталізм досягає такого ступеня свого розвитку, що складається з панування монополій і фінансового капіталізму, експорт капіталізму набуває надто великого значення і починається переділ світу між транснаціональними корпораціями, між найбільшими капіталістичними країнами. І. робить економічно можливим підкуп верхніх прошарків пролетаріату (Ленін, “Імперіалізм як […]...
2. Чистий експорт Чистий експорт – 1. Перевищення експорту над імпортом за певний період, як правило, за рік (нетто-експорт). Ч. е. і чистий імпорт у вартісному вираженні становлять сальдо зовнішньої торгівлі. Співвідношення експорту та імпорту – зовнішньоторговельний баланс. За наявності Ч. е. сальдо балансу позитивне, і такий баланс є активним, свідчить про здорову економіку, про приплив до країни […]...
3. Імперіалізм Імперіалізм (від лат. imperium – влада, панування) – загальне прагнення держави, народу або нації до влади над іншими державами; процес завоювання цієї влади і постійне панування одного народу над іншим, однієї держави над другою або декількома державами. Тому ототожнюються поняття „ імперіалізм” та „ імперія”, імперіалізм та колоніалізм. І. розглядають як явище, властиве багатьом історичним […]...
4. Чистий економічний добробут Чистий економічний добробут (ЧЕД) – показник скоригованого ВНП, отриманий вирахуванням з нього вартісної оцінки негативних факторів випуску й обліку не задекларованих і не ринкових доходів. ЧЕД – це запропонований В. Нордхаузом і Дж. Тобіном узагальнений показник суспільного добробуту в країні. ЧЕД визначається обсягом ВВП за вирахуванням негативних економічних ефектів (у грошовому вираженні) з урахуванням позаринкової […]...
5. Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи У теоретичному надбанні Кене важливу роль відіграє вчення про чистий продукт, який нині називають національним доходом. Це надлишок над тією частиною, яка покривала заробітну плату. На думку вченого, джерелом чистого продукту є земля – це “єдине джерело багатства” […]...
6. Ціна пропозиції Ціна пропозиції – ринкова ціна за перевищення попиту над пропозицією (існування ринку продавця). Така ситуація зумовлює появу конкуренції між покупцями за придбання певних товарів, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язок між рухом ціни виробництва, ринкової ціни та обсягами пропозиції товарів, в основі яких […]...
7. Монополії і конкуренція Монополії і конкуренція – процес діалектичної взаємодії двох рушійних (і водночас гальмівних) сил капіталістичного способу виробництва на вищій стадії його розвитку, який є виявом взаємовпливу і взаємозаперечення законів монополізації та концентрації і супроводжується посиленням або послабленням кожної з цих сил. Уперше діалектику такої взаємодії описав К. Маркс: “В практичному житті ми знаходимо не тільки конкуренцію, […]...
8. Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
9. Кому потрібен чистий будинок? II Семестр ТЕМА “ДОМАШНІ ОБОВ’ЯЗКИ ТА СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ” УРОК 75 Тема. Кому потрібен чистий будинок? Мета: – вдосконалювати навички читання, вживання ЛО у ММ учнів; – формувати мовні навички з вживання модальних дієслів; – формувати мовні навички під час обговорення проблемних завдань; – вчити учнів самостійно і критично оцінювати події та явища навколишнього середовища. ХІД […]...
10. Капітал індивідуальний Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною […]...
11. Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм Державно-монополістичний /корпоративний/ капіталізм – зростання економічної ролі держави, її об’єднання з економічною силою монополій в один механізм з метою пристосування до потреб продуктивних сил, збагачення монополій і утримання в залежності широких верств населення. Виникнення ДМК зумовлене посиленням монополізації економіки, ускладненням господарського життя, погіршенням соціально-економічної ситуації, особливо в періоди світових війн та економічних криз. Розвиток ДМК […]...
12. Ленін, (Ульянов) Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) – відомий російський економіст, політик, філософ і соціолог, засновник і керівник першої радянської держави. Зробив певний внесок у розвиток методології політекономічного дослідження: 1) виділив суперечності як ядро діалектики, визначив закон єдності і боротьби суперечностей як закон пізнання і застосував принцип суперечності в аналізі багатьох конкретних явищ і процесів. Зокрема, Л. […]...
13. Розвиток економічних законів Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей […]...
14. Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
15. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
16. Капітал державно-монополістичний Капітал державно-монополістичний – поєднання і зрощування державного капіталу з монополістичним, у процесі якого на державно-монополістичному ступені вищої стадії капіталізму відбувається їх діалектична взаємодія (взаємозумовленість, взаємопроникнення, взаємозаперечення) і на основі експлуатації найманої праці формується та розвивається якісно нова форма капіталу в інтересах насамперед державно-фінансової олігархії. Персоніфікаторами його є вищі чиновники державного апарату й вищі менеджери державних […]...
17. Система цін Система цін – сукупність різних видів цін у межах окремих національних країн у процесі їх взаємодії, цілісність якої забезпечується виваженою ціновою політикою держави. Повніше сутність С. ц. розкривається у її функціях: 1) стимулятивній – створення стимулів до трудової діяльності найманих працівників, з одного боку, різних видів підприємств, фірм, компаній та їх власників – з іншого. […]...
18. Закон спадної граничної корисності Закон спадної граничної корисності – закон, сутність якого полягає в тому, що в умовах вільної конкуренції із придбанням споживачем кожної додаткової одиниці продукту гранична корисність цього продукту знижується. Проте З. с. г. к. може використовуватися здебільшого лише на мікрорівні, до того ж для побутових закупівель окремою особою. За його допомогою неможливо визначити вартість останнього (граничного) […]...
19. Невидима рука Сміта “Невидима рука” Сміта – концепція А. Сміта, згідно з якою розвиток економіки відбувається найефективніше на підставі принципів вільного ринку і приватної власності. Найважливішими принципами цієї концепції є: 1) економічна свобода, передусім свобода підприємницької діяльності; 2) вільна конкуренція незалежних товаровиробників; 3) пріоритет приватного інтересу над суспільним за домінування приватної капіталістичної власності; 4) незначна роль держави в […]...
20. У чому полягає критика капіталізму С. Сісмонді? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ У чому полягає критика капіталізму С. Сісмонді? Сісмонді піддав гострій критиці капіталізм, а заразом і економічний лібералізм класичної політичної економії, її погляди на велике машинне виробництво, вільну конкуренцію, гармонію економічних інтересів, автоматичний механізм встановлення економічної рівноваги через попит і пропозицію, невтручання держави […]...
21. Ціна рівноваги Ціна рівноваги – ринкова ціна за рівності попиту і пропозиції. Відображає взаємодію закону вартості та закону попиту і пропозиції; виражає взаємозв’язок між рухом суспільної вартості, ринкової ціни, рівновагою попиту і пропозиції на нижчій стадії розвитку капіталізму. Ц. р. є грошовим вираженням вартості товарів, однак закономірністю процесу ціноутворення на нижчій стадії капіталізму (за вільної конкуренції) є […]...
22. “Ультраімперіалізму” теорія “Ультраімперіалізму” теорія (лат. ultra – понад) – теорія, згідно з якою імперіалізм як вищу стадію капіталізму у процесі історичного розвитку буде замінено ультраімперіалізмом, що розвивається на основі інтернаціонального характеру монополістичного капіталу, зумовлює виникнення єдиного всесвітнього картелю й означає політику провідних капіталістичних країн щодо спільної експлуатації світу інтернаціонально об’єднаним фінансовим капіталом. Теоретико-методологічна основа “У”.т. – концепція […]...
23. Закон Сея Закон Сея – закон, згідно з яким пропозиція товарів створює власний попит, між ними неможливий розрив, тому неможливі загальні економічні кризи. Сформульований французьким економістом Ж.-Б. Сеєм. Розрив між попитом і пропозицією автор допускав лише в межах окремого сектора (сегмента) ринку, але за допомогою цін досягалася рівновага між окремими секторами. З. С. справедливий для натурального виробництва. […]...
24. СУЧАСНИЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК СУЧАСНИЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ – течія економічної думки, що зосереджується на таких головних факторах економічного життя, як конкуренція і монополія, науково-технічний прогрес і державне регулювання. Найбільш відомі теорії – економічного розвитку й ефективної конкуренції (Й. Шумпетер), монополістичної конкуренції (Е. Чемберлін), олігополії (Дж. Б. Кларк), недосконалої конкуренції (Дж. Робінсон), трансформації капіталізму (А. Берлі, Г. […]...
25. Саморегулювання Саморегулювання – наявність в економічній системі елементів, властивостей, ознак, що дають змогу автоматично встановлювати і підтримувати її функціонування та розвиток. Такими елементами, ознаками тощо в економічній системі капіталізму на нижчій стадії її еволюції були вільна конкуренція, вільне ціноутворення, стихійне переливання капіталу між галузями і всередині галузей, циклічні коливання та ін. Водночас такий механізм навіть на […]...
26. Еволюція капіталістичної власності Еволюція капіталістичної власності (економічної) – процес кількісно-якісних та окремих сутнісних перетворень при переході від менш розвинених типів і форм капіталістичної власності до більш розвинених та їх діалектичного заперечення. На нижчій стадії розвитку капіталізму панівною формою капіталістичної власності була приватна (індивідуальна) власність. Однак дія законів технологічного, суспільного та економічного способів виробництва та закону адекватності поступово перетворювали […]...
27. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
28. Рюстов (Rustow) Олександр Рюстов (Rustow) Олександр (1885-1963) – німецький економіст і соціолог, представник неолібералізму в політичній економії. Р. уважав, що завдяки політиці вільної конкуренції монополії одержали великий вплив в економічному житті розвинених країн. Засуджував форми капіталістичної конкуренції, що встановилися наприкінці XIX ст., пов’язуючи її недоліки з недостатнім впливом держави на економіку. На його думку, тільки держава може забезпечити […]...
29. Капіталістичний спосіб виробництва Капіталістичний спосіб виробництва – єдність продуктивних сил (а отже, властивих їм законів і суперечностей) і економічних відносин капіталістичної власності з властивими їм законами і суперечностями в їх діалектичній взаємодії, в результаті якої в процесі тривалої еволюції він переходить від однієї стадії (в т. ч. ступені) до іншої, розвиненішої, і формується прогресивніший спосіб виробництва. Суспільною формою […]...
30. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
31. Закон заперечення заперечення в економіці Закон заперечення заперечення в економіці – один з основних законів діалектики, який характеризує напрям розвитку економічної системи, її підсистем та елементів (окремих явищ і процесів), починаючи з їх виникнення та становлення, наступного розвитку, функціонування й переходу у досконаліші, розвиненіші системи. Таким чином З. з. з. в е. синтезує найважливіші ознаки інших законів діалектики (законів кількісно-якісних […]...
32. Стихійний характер економічного розвитку Стихійний характер економічного розвитку – розвиток економічної системи, що базується на переважанні індивідуального типу (а отже, відповідних форм приватної власності) невеликих за масштабами підприємств, механізму вільної ринкової конкуренції (а отже, стихійного коливання попиту і пропозиції, стихійного переливання капіталу між галузями тощо), відсутності широкомасштабного державного регулювання, внаслідок чого економічні закони набувають стихійного характеру функціонування. Оскільки такі […]...
33. Безпосередньо суспільне виробництво Безпосередньо суспільне виробництво – безтоварне планомірне, високоорганізоване виробництво продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму і стає панівною формою в соціалістичному суспільстві, не потребуючи для свого функціонування грошей. Б. с. в. є найрозвиненішою формою планомірного виробництва товарів і послуг, яка приходить на зміну товарній формі виробництва, підриває її. Розвивається на основі одиничного […]...
34. Економічна роль держави Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції в їх взаємозв’язку з метою забезпечення розвитку економічної системи, її розширеного відтворення і передусім сукупного капіталу. Важливими економічними функціями держави на нижчій стадії розвитку капіталізму (початок XVI – кінець XIX ст.) стають збереження приватної капіталістичної власності і конкуренції, обмеження іноземного впливу на місцеву промисловість, утримання пошти, […]...
35. Закон Вальраса Закон Вальраса – сформульований французьким економістом Л. Вальрасом закон, згідно з яким сукупна сума попиту в економіці дорівнює сукупній сумі пропозиції. Однією з теоретичних основ цього закону є положення про те, що для кожного індивіда його дохід переважно дорівнює його витратам (разом з позиками та заощадженнями). У З. В. до уваги беруться обидва специфічні товари […]...
36. Обмежувальна ділова практика Обмежувальна ділова практика – дії або поведінка організацій (фірм, підприємств, корпорацій), які забезпечують їм панування на ринку, і зловживання цим становищем. Основні форми і методи О. д. п.: угоди (письмові та усні) про ціни, поділ ринків збуту (або покупців); встановлення квот на виробництво товарів та їх реалізацію; участь у торгах за таємною угодою; встановлення демпінгових […]...
37. Промисловий переворот Промисловий переворот – швидкий перехід від технологічного способу виробництва, що базувався на ручній праці, до способу виробництва, заснованого на машинній праці. Вперше стався наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Основою такого переходу став розвиток капіталістичної мануфактури. П. п. розпочався з винайдення робочої машини для текстильної промисловості, зумовленого значним розширенням попиту на тканини. Водночас поява […]...
38. Принцип розвитку в економічному дослідженні Принцип розвитку в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу дослідження, який передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів, а також спрямованість цієї еволюції з урахуванням вимог законів діалектики. П. р. в е. д. розкриває також появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та її складових; об’єднує в єдину комплексну […]...
39. Ціна виробництва Ціна виробництва – перетворення, більш розвинена форма вартості товару, яка формується на нижчій стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва та середньому прибутку на авансований капітал. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва, особливо після промислової революції (кінець XVIII – початок XIX ст.) і формування технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, поглиблювалися міжгалузеві відмінності […]...
40. Антимонопольне законодавство Антимонопольне законодавство – специфічна галузь законодавства, яка включає норми права, що регулюють суспільні відносини в процесі обмеження монопольної діяльності та запобігання їй, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за дотриманням його норм. Для України А. з.- нове суспільне явище, започатковане з переходом до ринкової економіки і прийняттям Верховною Радою Закону України […]...