ЦИКОРІЙ САЛАТНИЙ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ

Сад і город (енциклопедія)

САЛАТНІ КУЛЬТУРИ

ЦИКОРІЙ САЛАТНИЙ

Розрізняють три різновиди салатного цикорію: кореневий вітлуф, листковий ендивій, листковий ескаріол.

Цикорій салатний вітлуф – дворічна рослина родини айстрових (складноцвітих). У культурі в перший рік висівають насіння, яке дає рослину з видовженим білим коренеплодом діаметром 5-6 см і великим темно-зеленим листям. На другий рік висаджують коренеплоди, що формують високе, до 1,5 м, стебло, яке потім дає квіти й насіння. Завдяки гарним блакитним квітам цикорій використовується також як декоративна рослина.

Цикорій вітлуф отриманий недавно, наприкінці XIX ст., у Бельгії. Але за цей час ця овочева культура поширилася в усій Західній Європі. У листі цикорію вітлуф міститься вдвічі більше вуглеводів, ніж у інших салатних рослинах, причому серед них є інулін, тому цикорій являє собою незамінну рослину для харчування хворих на діабет. Листя всіх цикорних салатів має

Специфічний гіркуватий присмак, якого надає йому глюкозид інтибін. Ця речовина позитивно впливає на роботу печінки й жовчного міхура, поліпшує роботу кровоносної судинної системи. Крім того, усі цикорні салати містять провітамін А, аскорбінову, фолієву, пектинову кислоти.

Салат вітлуф вирощують для одержання качанчиків із соковитим хрустким листям вагою 150- 200 г. Його використовують у їжу сирим чи відвареним.

Салатний цикорій вирощують так само, як моркву літнього посіву. У перший рік ранньою весною висівають насіння за схемою: 50 см між грядками та 20 см між рядками в стрічці або ж у рядах завширшки 45 см із міжряддями 20-30 см. Глибина посіву – 1,5-2 см, норма посіву – 30-40 г на сотку.

Салатний цикорій любить удобрений грунт, тому під час вирощування його 1-2 рази підживлюють аміачними й калійними добривами. Через 8-10 днів після появи сходів рослини проріджують, залишаючи по одній рослині на 3-4 см. Через 10 днів проріджування повторюють, тепер на кожні 15-18 см має припадати одна рослина. Причому звертають увагу на те, як формується листкова розетка. Якщо вона низька, листя притиснуте до землі, то рослини видаляють, тому що вони схильні давати стрілку.

ЦИКОРІЙ САЛАТНИЙ   САЛАТНІ КУЛЬТУРИ

Цикорій вітлуф вимогливий до рівномірної вологості грунту, оскільки протягом вегетаційного періоду регулярно поливають, грунт у міжряддях розпушують.

Коренеплоди збирають восени, до морозів. Розкладають і залишають на ділянці на 3-4 дні. Потім їх сортують, відбирають здорові, великі, повноцінні коренеплоди, ледь підрізають кінці, прикопують у землю або пісок у холодному приміщенні з тємпературою+1…+2 °С.

Коренеплоди використовують для вигонки свіжої зелені протягом осінньо-зимового періоду. Перед висаджуванням їх викопують, саджають у пухку, помірно вологу землю, поливають, потім засипають вологим перегноєм шаром 15-20 см.

Вигонка має проводитися при температурі 15-20 °С у повній темряві, тоді формуються тверді...

качанчики з хрустким білим листям. Через 20-30 днів після висаджування коренеплодів формується качан вагою 100-150 г. Тоді верхній шар землі знімають, качан обрізають ра30м зі шматочком коренеплоду. 31 сотки можна одержати 7-10 кг цикорію вітлуф.

Листковий ендивій. Власне ендивій – дворічна трав’яниста рослина родини айстрових (складноцвітих), але при вирощуванні в ролі городньої культури агротехніка його така ж, як і в однолітніх культур. Листковий ендивій має листя сильно порізане, кучеряве. Як і ескаріол, листковий ендивій прийшов до Європи з Індії через Єгипет у XVI-XVII ст. Сьогодні ця широко розповсюджена салатна культура популярна й у Європі, і в Америці. Салатний цикорій ендивій містить азотисті речовини, цукри, жир, вітамін С, вітаміни групи В, вітамін Р і РР, солі кальцію, калію та заліза. Завдяки наявності калію ендивій рекомендується використовувати в харчуванні хворих, схильних до набряків і затримки рідини, а наявність кальцію робить цю овочеву культуру корисною в харчуванні дітей під час формування зубів і кістяка, у харчуванні матерів-годувальниць.

Ендивій – холодостійка рослина, що віддає перевагу нейтральним легким родючим грунтам. Осінні або весняні заморозки можуть ушкодити рослину або ж викликати передчасне цвітіння.

Висівають ендивій напровесні розсадою, насіння – лише влітку. Для одержання розсади в березні в домашніх умовах або захищеному грунті висівають насіння за схемою 20×45 см. Після появи паростків їх пікірують у горщики з додаванням торфу, а з настанням теплої погоди, коли зникне загроза заморозків, висаджують у відкритий грунт. Відстань між рослинами в ряді повинна становити 25-30 см, відстань між рядами – 40-45 см.

При саджанні насінням глибина закладення – 1 см, схема садіння така ж, як і при вирощуванні розсадним способом, з тією різницею, що відстань між рослинами збільшують із 15 до 30 см після декількох проривань.

Технологія вирощування ендивію така ж, як і в кореневого салату. Щоб листя було ніжнішим, за 2-3 тижні 30внішнє листя розетки зв’язують, аби припинити доступ світла. Можна обв’язувати рослину цупким папером.

Збирають ендивій, зрізуючи близько до грунту, вибірково, насамперед – добре вибілені рослини.

Для вигонки зелені в осінньо-зимовий період ендивій викопують із грудкою землі, прикопують у землю в сховищі, у холодну погоду вкриваючи сухим листям або соломою. Приміщення для зберігання ендивію має добре провітрюватися, інакше рослини швидко псуються. Щоб одержати свіжу зелень, корінь висаджують у торф або пухку землю в притінку.

Рекомендовані сорти: Мохоподібний, Зелений кучерявий, Руффек.

Листковий ескаріол – це дворічна рослина родини складноцвітих (айстрових), у культурі вирощується як однолітня. Біологічні особливості, смакові якості й способи вживання в їжу такі ж, як у ендивію. Відрізняються вони 30внішнім виглядом: ескаріол має широке суцільне листя.

Вирощують його так само, як ендивій.

Рекомендовані сорти: Батавія.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: ЦИКОРІЙ САЛАТНИЙ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ