Дайте аналіз марксистської теорії додаткової вартості

Історія економічних вчень

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Дайте аналіз марксистської теорії додаткової вартості

Виробництво додаткової вартості – вузлова проблема першого тому “Капіталу”, фундаментальне положення теоретичного аналізу відносин двох основних класів: найманих робітників і капіталістів – власників засобів виробництва.

1. За Марксом, товар, по-перше, здатний задовольняти потреби людей, тобто володіє споживною вартістю; по-друге, виробляється для обміну, здатний обмінюватися

на інші товари, тобто має вартість. В основі цієї двоєдиної властивості лежить висунуте Марксом положення про двоїстий характер праці. В умовах товарного виробництва праця виробників є, з одного боку, конкретною працею, що створює споживну вартість, а з іншого – абстрактною працею, що створює вартість. Праця – творець вартості – є працею не для себе, а для інших, для обміну, для продажу на ринку.

2. В основі вартості товару лежить тільки одне джерело, один виробничий фактор – праця найманих робітників. Усі товари є продуктами людської праці. Вимірником цінності товарів слугують витрати робочого часу, причому

не індивідуальні, а суспільно необхідні, усереднені витрати.

3. Найманий робітник одержує за свою працю заробітну плату. Заробітна плата покриває витрати, необхідні для підтримки і відновлення фізичних і моральних сил, для нормального функціонування працівника.

Заробітна плата оплачує не працю, а специфічний товар – робочу силу. Особливість робочої сили полягає в тому, що вона має властивість створювати продукт (товар), вартість якого вища за вартість самої робочої сили, тобто того, що необхідно для підтримання життя робітника і його родини.

4. Отже, капіталіст, наймаючи робітника, оплачує його здатність до праці та здобуває право змусити його трудитися більше того часу, який потрібний робітникові для забезпечення певного мінімуму життєвих засобів. У результаті утвориться різниця між вартістю виготовленого працею робітника товару і вартістю робочої сили – заробітною платою, сплачуваною капіталістом як “ціна” товару “робоча сила”. Ця різниця і становить додаткову вартість – частину матеріалізованої в товарі праці робітника, що привласнюється безоплатно власником підприємства.

“Таємниця” експлуатації, за Марксом, полягає в тому, що робоча сила, як будь-який товар, має дві властивості: вартість і споживну вартість. Додаткова вартість є не “відрахуванням з праці робітника” (як вважав Д. Рікардо), а результат еквівалентного обміну. Робоча сила продається і купується за вартістю, але її вартість (“ціна”) нижча, ніж вартість створюваного нею продукту.

Все обгрунтування сутності розглянутого процесу – логічне продовження і “розгортання” вихідних постулатів про двоїстий характер праці та два фактори товару.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Дайте аналіз марксистської теорії додаткової вартості