Демарш

Related posts:

1. Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...
2. Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
3. Денонсація Політологічний словник Денонсація – найпоширеніший спосіб легітимного, юридично коректного припинення дії двостороннього міжнародного договору або виходу з багатостороннього міжнародного договору в порядку і терміни, обумовлені в такому договорі. Якщо ж у договорі можливість Д. не згадується або не зафіксовано встановленої процедури, тоді Д. здійснюється відповідно до загальноприйнятих норм і принципів міжнародного права. У разі відхилення […]...
4. Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
5. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
6. Доктрина міжнародного права Доктрина міжнародного права – концептуальне теоретичне визначення поняття міжнародного права, характеристика його сучасного стану та того, яким воно має бути, тлумачення міжнародного права, що їх викладено в наукових працях. Традиційно у міжнародному праві наукова думка видатних учених – авторитетів мала велике значення і відчутно впливала на розвиток його. Визначного голландського юриста і дипломата Гроція Гуго […]...
7. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
8. Блокада Політологічний словник Блокада – система заходів економічного, політичного або військового характеру, мета якої – ізоляція держави (або частини держави), збройних сил або військового угруповання від зовнішнього світу. Б. може бути і певною формою висловлення протесту (наприклад, сидячий страйк). М. Головатий...
9. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
10. Міжнародна правосуб’єктність Міжнародна правосуб’єктність – здатність брати участь у міжнародно-правових відносинах, мати права і обов’язки та здійснювати їх у межах і на основі міжнародного права. Суб’єктами міжнародного публічного права є: держави; нації, які ведуть боротьбу за незалежність і створили в процесі цієї боротьби органи національного визволення, що виконують функцію публічної влади і здатні представляти свою націю на […]...
11. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
12. Делікт міжнародний Делікт міжнародний – порушення суб’єктом міжнародного права договорів, міжнародного звичаєвого права або загальних принципів права. Д. м. є порушенням будь-якого міжнародного зобов’язання, що становить незаконний акт або міжнародне правопорушення (англ. illegal act чи international tort) і як задоволення міжнародного правопорушення (international tort), що включає обов’язок відшкодування збитків....
13. Відповідальність міжнародно-правова Відповідальність міжнародно-правова – обов’язок суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб’єкту міжнародного права. В. м.-п. виникає в разі порушення норм міжнародного права, договірних зобов’язань. Може бути абсолютною або заснованою на вині суб’єкта. Абсолютна В. м.-п. передбачає обов’язок відшкодувати матеріальні збитки, яких було завдано без порушення міжнародного права. Передбачена міжнародним договором (Конвенцією про міжнародну […]...
14. Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
15. Міжнародна оренда території Міжнародна оренда території – надання за договором однією державою іншій права на використання частини своєї території на визначений строк, з певною метою і за встановлену плату. Орендована територія залишається під суверенітетом держави – орендаря. Договір про М. о. т. повинен відповідати всім вимогам міжнародного права, зокрема принципу добровільності. Орендована територія не може використовуватися в інтересах, […]...
16. Мирне проходження суден Мирне проходження суден – проходження суден через територіальні води прибережних держав з метою перетинання їх без заходження у внутрішні води або для проходу у внутрішні води чи з внутрішніх вод у відкрите море. Проходження вважається мирним, якщо не призводить до порушення миру, доброго порядку і безпеки прибережної держави. Конвенція з морського права (1982) деталізує поняття […]...
17. Асоціація міжнародного права Асоціація міжнародного права – міжнародна неурядова організація, покликана сприяти прогресивному розвитку міжнародного права, добросовісному застосуванню його, уніфікації права і усуненню колізій законів, а також зміцненню міжнародного взаєморозуміння і доброї волі. Створена у 1873 р. в Брюсселі. Складається з національних асоціацій та індивідуальних членів. Знаходиться у Лондоні....
18. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
19. Імплементація Політологічний словник Імплементація (від лат. Impleo – виконувати, наповняти) – виконання, здійснення державами міжнародних правових норм. Передбачає втілення зобов’язань, узятих державами в міжнародних договорах, у норми внутрішнього національного законодавства; сприяє зближенню міжнародного і внутрідержавного права, успішнішому подоланню істотних між ними невідповідностей і прогалин. Кожна держава сама визначає методи і засоби І. міжнародних договорів, також може […]...
20. Правова система Правова система – система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або в групі однотипних держав. Так само як політика (політична система суспільства) і держава (система державного апарату, інших державних організацій) своєрідні соціальні системи утворюють різноманітні юридичні явища. Розрізняють, зокрема, П. с. і систему права. Кожна з них має свою структуру. До складу П. […]...
21. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
22. Правовий нігілізм Правовий нігілізм – крайній прояв правового безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм та загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових принципів і традицій. Як антипод правової культури П. н. породжує правопорушення, в т. ч. кримінальні злочини....
23. Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
24. Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
25. Адміністративне законодавство Адміністративне законодавство – галузь законодавства України, яка регулює відносини, що виникають у процесі виконавчої і розпорядчої діяльності органів державного управління між собою, з громадськими організаціями і громадянами щодо управління державою. Виконавчо-розпорядча діяльність як предмет А. з. тісно пов’язана з визначенням його принципів. Згідно з ними будується і функціонує державний апарат, який здійснює державне управління. Законодавча […]...
26. Гегемонізм Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою з військового, економічного, культурного поглядів. Г. може здійснюватися відкрито і приховано. М. Головатий...
27. Принцип роззброєння Принцип роззброєння – згідно із Статутом ООН (ст. 11) П. p.- один із загальних принципів підтримання міжнародного миру і безпеки, оскільки гонка озброєнь різко погіршує міжнародну ситуацію, створює напруженість у відносинах між державами, збільшує вірогідність війни, суперечить цілям, завданням і самій ідеї існування. ООН, Згідно з П. р. держави повинні неухильно дотримуватися чинних норм про […]...
28. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
29. НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н. – психологічна риса важких щодо виховання дітей....
30. Міжнародні санкції Міжнародні санкції (лат. sanctio – найсуворіша постанова) – термін для позначення: структурного елемента норми міжнародного права; примусових заходів за Статутом ООН; політичної форми відповідальності держави внаслідок скоєння нею міжнародного злочину; індивідуальних і колективних примусових заходів, які є відповіддю на правопорушення....
31. СПІВДРУЖНІСТЬ СПІВДРУЖНІСТЬ – форма об’єднання держав у митний, фінансовий, економічний, культурний або воєнний союз суверенних суб’єктів міжнародного права, які проводять спільну політику з окремих питань міжнародного та економічного життя....
32. Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі дипломатичні співробітники дипломатичних представництв, які визнані такими урядом держави перебування, та члени їх сімей. Д. к. не є інститутом, що базується на нормі міжнародного права, він не є також політичним […]...
33. Громадянські права і свободи Політологічний словник Громадянські права і свободи – основи конституційно-правового статусу громадянина держави, які визначають можливості його участі в політичному, соціальному і культурному житті суспільства. Водночас основні Г. п. і с. перебувають під пильною увагою світової громадськості і міжнародних організацій, насамперед ООН. У 1948 р. (10 грудня) Генеральна Асамблея ООН проголосила Загальну декларацію прав людини. Даниленко […]...
34. Пакта сунт серванда Пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda – договори мають дотримуватися) – принцип міжнародного права, за яким договори є обов’язковими і повинні виконуватися добросовісно. Будь-який міжнародний договір, ухвалений належним чином, стає частиною національного права і, як наслідок, юридично зобов’язувальним. П. с. с.- основна норма всієї системи міжнародного права, яка підкреслює її універсальний характер....
35. Гуманітарна співпраця Політологічний словник Гуманітарна співпраця – сфера міжнародного співробітництва, пов’язана з підтриманням основ цивілізованого існування суспільства. Вона будується на додержанні визнаних міжнародною спільнотою, закріплених у міжнародному гуманітарному праві та національних конституціях норм і стандартів, пов’язаних із захистом прав і свобод людини. Г. с. можна поділити на два види діяльності: 1) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, які спричиняють […]...
36. Безпека колективна Безпека колективна – співробітництво держав з метою підтримання міжнародного миру і безпеки. Здійснюється в межах Організації Об’єднаних Націй і регіональних організацій та угод. Складається з таких елементів: 1) загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (заборона застосування сили і загрози силою, повага до суверенітету, рівноправність держав, невтручання у внутрішні справи та ін.); 2) системи мирного розв’язання […]...
37. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
38. Обструкція Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін...
39. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
40. Міжнародне правопорушення Міжнародне правопорушення – несправедливий акт суб’єкта міжнародного права або його упущення, що полягає в порушенні міжнародного зобов’язання....