Дерев’яна та мурована архітектура

РОЗДІЛ III ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XIX СТ.

ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Деревяна та мурована архітектура

XIX століття – суперечлива доба в історії культури України. Умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на східних, так і на західних українських землях були досить складними. Проте історичне минуле України, чарівна природа, життя і побут народу, його культура, фольклор надихали багатьох великих митців на створення чудових творів, присвячених українському народові.

§14. Дерев’яна та мурована архітектура. Скульптура.

Палацово-паркові комплекси

Дерев’яна та мурована архітектура

З давніх-давен і аж до початку XIX ст. пам’яток дерев’яного зодчества в Україні було дуже багато. Побачити їх можна було на всій території нашої Батьківщини. З дерева споруджували житло, господарські будівлі, оборонні системи замків і фортець, церкви. Але із середини XIX ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українських народних традиціях. Дерев’яні храми почали зводити, а давні церкви перебудовувати у стилі класицизму.

З огляду на чутливість матеріалу до впливу часу, більшість давніх дерев’яних споруд не збереглася.

Яскравими

зразками дерев’яної архітектури XIX ст. є церква Преображення Господнього (с. Сухоліси Київської обл.), Іосафівська церква (с. Бірки Волинської обл.).

У першій половині XIX ст. в архітектурі утвердився новий художній напрям – класицизм.

Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруд, типової для бароко (блакитний з білим і золотим), використанні античних ордерних форм.

Деревяна та мурована архітектура

Церква Преображення Господнього. Київська обл.

Деревяна та мурована архітектура

Іосафівська церква. Волинська обл.

Деревяна та мурована архітектура

Преображенський собор. Біла Церква. Київська обл.

Деревяна та мурована архітектура

Кругла площа. Полтава

Превалюючого значення у цей період набуває забудова міст, особливо їх центральної частини, де зводили будівлі адміністративного та культурного значення. Серед досягнень містобудування – площа Богдана Хмельницького в Києві, Адама Міцкевича у Львові, забудова вулиць Дерибасівської та Пушкінської в Одесі.

Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних приміщень. Прикладами такої забудови є Кругла площа у Полтаві (арх. А. Захаров), магістрат у Миколаєві (арх. І. Старов) та ін.

Деревяна та мурована архітектура

Воронцовський палац. Одеса

Деревяна та мурована архітектура

Інститут шляхетних дівчат. Київ

У багатьох містах збереглися архітектурні пам’ятки класицизму: Стара біржа, Воронцовський палац (арх. Ф. Боффо) в Одесі, Контрактовий будинок у Києві (арх. В. Гесте). З розвитком світського мистецтва почалося будівництво спеціальних театральних приміщень. Першими стали Міський театр у Києві (арх. А. Меленський), театр Скарбека у Львові (арх. Я. Зальцман і Л. Пихль). Розвинулося будівництво різних навчальних закладів – Університет у Києві (арх. В. Беретті), інститути шляхетних дівчат у Полтаві, Одесі, Києві. Ці споруди відзначалися певною архітектурною своєрідністю – монументальні фасади підкреслювалися колонадами античних ордерів, а нова планувальна система передбачала розташування приміщень уздовж широких коридорів.

У цей період класицизм знайшов своє вираження і в будівництві культових споруд. Великі міські собори мали прості прямокутні форми, один одноярусний верх увінчувався сферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковими елементами. У культовій архітектурі домінували хрестово-купольні або круглі храми. При міських храмах почали будувати дзвіниці, у поєднанні з ними або окремо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Дерев’яна та мурована архітектура