ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ

Related posts:

1. ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОСИБІЛІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – пояснення розвитку сусп-ва переважно внутр. механізмами прогресу культури (без аналізу способу виробництва матер, благ). П. г. розглядає геогр. середовище як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей. Ізольований розвиток культури без урахування характеру продуктивних сил та виробничих відносин, що визначають цей розвиток, неможливий, він відносно них вторинний....
2. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
3. ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм географічний....
4. ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ГЕОГРАФІЧНИЙ – науково обгрунтоване передбачення розвитку геогр. середовища та його окремих компонентів. Залежно від об’єкта дослідження розрізняють П. г. галузеві (прогноз погоди, зволоження, стоку тощо) і комплексні. За просторовими масштабами П. г. поділяють на глобальні, регіональні і локальні, за часовими – на короткострокові і довгострокові. П. г. є стадією перспективного […]...
5. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
6. ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГЕОГРАФІЧНИЙ НАПРЯМ У СОЦІОЛОГІЇ – перша наук, школа в соціології XIX ст., котра розглядала геогр. стан і природні умови як визначальні чинники розвитку сусп. життя. Слід зазначити, що ідеї обумовленості соціальних явищ геогр. середовищем висловлювались ще в античні часи (Демокрит, Гіппократ, Геродот, Полібій, Страбон та ін.) та в середні віки (Ібн […]...
7. РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ ГЕОГРАФІЧНИЙ – вид рослини або тварини, який мешкає в певному, як правило, невеликому регіоні, тоді як у решті геогр. місць його колишнього поширення він зникає під впливом прир. або антроп. чинників....
8. ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
9. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
10. ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – ступінь концентрованості глибини та напруженості антроп. впливу на прир. середовище з метою задоволення потреб суспільства. І. п. в Україні досягла високого рівня, що видно, насамперед, з інтенсивності с.-г. природокористування, яке здійснюється з використанням комплексної механізації, хімізації землеробства, меліорації земель, впровадженням ресурсозберігаючих технологій і системи природоохоронних заходів....
11. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
12. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
13. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
14. БІОМ Екологія – охорона природи БІОМ – сукупність різних груп організмів та середовище їх проживання у певній ландшафтно-геогр. зоні....
15. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНІЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
16. ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОКРАТИЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
17. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОКРАТИЧНИЙ – те саме, що й Детермінізм технологічний....
18. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
19. ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ПОЛІТЕКОНОМІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм політекономічний....
20. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний....
21. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС – див. Пояс фізико-географічний....
22. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
23. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
24. Детермінізм технологічний Детермінізм технологічний – принцип дослідження соціально-економічних явищ і процесів, який передбачає абсолютизацію технічного чинника в історії, суспільстві. Виникнення Д. т. зумовлене динамічним розвитком техніки, розгортанням НТР. Історично першою формою вияву Д. т. були спроби німецького вченого Е. Каппа ототожнити техніку зі всією матеріальною культурою. О. Шпенгер ставив у пряму залежність від технічного розвитку всі соціокультурні […]...
25. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
26. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
27. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
28. ГРУНТОЗНАВСТВО Екологія – охорона природи ГРУНТОЗНАВСТВО – наука про грунти, що вивчає їх походження, розвиток, будову, склад, властивості, геогр. положення та раціональне використання....
29. ІНФОТЕРА Екологія – охорона природи ІНФОТЕРА – міжнародна довідкова система джерел інформації про навколишнє середовище. Створена в системі Програми 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП). Україна бере участь в І. з 1984 р. І. забезпечує обмін інформацією з питань охорони довкілля та рац. природокористування, пропагує наук, підхід і кращий досвід у цих галузях....
30. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
31. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
32. ГЛЯЦІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЛЯЦІОЛОГІЯ – наука про льодовики на земній поверхні і в надрах Землі, їх будову, склад, фіз. властивості, походження, розвиток, геогр. поширення та можливість госп. використання....
33. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
34. Географічний простір і час. Методологія географічної науки ВСТУП § 2. Географічний простір і час. Методологія географічної науки Географічний простір і час. Нині географічні науки розширили сферу свого пізнання і діяльності аж до навколоземного простору. Етноси і цивілізації, природні й антропогенні трагедії, глобальні зміни в кліматі, взаємозв’язок між природними і соціальними явищами, демографічний вибух, політичні конфлікти, економічні кризи – все опинилося серед інтересів […]...
35. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 14. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ Що таке світове господарство. Важко уявити сучасну країну, яка існувала б у цілковитій ізоляції від інших. Господарство навіть великої за площею країни не в змозі забезпечити себе всіма необхідними засобами виробництва, а населення – всім комплексом товарів […]...
36. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
37. ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з багатьма ін. природничими науками, зокрема з гідробіологією та гідрологією....
38. Міжнародний географічний поділ праці Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ ТЕМА 6. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО § 34. Міжнародний географічний поділ праці Суть поняття “міжнародний поділ праці”. Світова економіка розвивається в напрямку поділу країн за їхньою спроможністю й прагненням виробляти й реалізовувати ті товари і послуги, які приноситимуть їм найбільші прибутки. А для цього технології виробництва певних товарів і послуг мають […]...
39. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
40. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ РОЗДІЛ ІV. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ УРОК 38. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНИ Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки поняття “економічний район”; називає економічні райони, критерії їх виділення та спеціалізації; користується типовим планом характеристики економічних районів; висловлює судження про причини й наслідки господарських відмінностей різних територій України. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, статистичні дані […]...