Дипломатичні представництва

Related posts:

1. Імунітет дипломатичний Політологічний словник Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від податків, від митного огляду, свобода спілкування й повідомлень зі своїм урядом, право вивішувати прапор і герб на будинку представництва та ін. […]...
2. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
3. Внутріконтинентальні держави Внутріконтинентальні держави – держави, що не мають морського, узбережжя. Згідно із Конвенцією про відкрите море (1958), Конвенцією про транзитну торгівлю внутріконтинентальних держав (1965), Конвенцією з морського права (1982) В. д. користуються особливими правами: правом на доступ до моря та від нього і на транзит через територію сусідніх прибережних держав, правом участі в експлуатації частини живих […]...
4. Дипломатичні переговори Політологічний словник Дипломатичні переговори – офіційне обговорення представниками держав політичних, економічних, а також інших питань двосторонніх та багатосторонніх відносин з метою узгодження зовнішньополітичної стратегії, тактики чи відповідних дипломатичних акцій, обміну думками, взаємного обміну інформацією, підготовки й укладання договорів, врегулювання спірних питань тощо. Д. п. – це основний засіб мирного розв’язання спорів та конфліктів, що виникають […]...
5. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
6. Апатриди Апатриди – особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави. їхнє правове становище визначається законодавством держави перебування і, за деякими винятками, прирівнюється до правового становища власних громадян. З метою надання А. змоги користуватися основними правами і свободами без будь-якої дискримінації були прийняті Конвенція про статус біженців (1951) і Конвенція про статус апатридів […]...
7. Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
8. Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або інших держав. Наприклад, Республіка Сан-Марино, територія якої розташована в державних межах Італії, італійське м. Кальпоне в Швейцарії та ін. Коли частина території А. виходить до моря (частини Світового океану), він […]...
9. Работоргівля Работоргівля – злочин міжнародного характеру, який полягає в діях, пов’язаних із захопленням, придбанням будь-якої особи або розпорядженням будь-якою особою з метою обернення її в рабство; в діях, пов’язаних з придбанням раба з метою його продажу чи обміну; в діях з продажу чи обміну особи, яка була придбана з цією метою; в діях з торгівлі і […]...
10. Дуаєн дипломатичного корпусу Політологічний словник Дуаєн дипломатичного корпусу (від фр. doyen – старшина, старійшина) – глава дипломатичного представництва, який першим з колег по дипломатичному корпусу в країні перебування вручив вірчі грамоти. Д. завжди є дипломатичний представник вищого класу. Функції Д. мають насамперед протокольний характер. Д. виступає від імені дипкорпусу при передачі поздоровлень чи висловлюванні співчуття, очолює дипкорпус на […]...
11. Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...
12. Посол Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., – це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна […]...
13. Безгромадянство Політологічний словник Безгромадянство – правове становище особистості, що не має жодного громадянства. М. Головатий...
14. Консульське право Консульське право – сукупність принципів і норм, які регулюють правове становище консульської установи, а також призначення, функції, привілеї та імунітети консульських посадових осіб. Джерелами К. п. є міжнародний договір, міжнародно-правовий звичай і законодавство держав. У 1963 р. на конференції ООН у Відні було розроблено і прийнято Конвенцію про консульські зносини....
15. Папство Політологічний словник Папство (papacy) – керівництво католицькою церквою, релігійний центр, який очолює папа римський. П. складалося на основі римського єпископату. В V ст. римські єпископи присвоїли собі назву “папа”, домоглися від римського імператора едикту про підпорядкування їм інших єпископів. У VIII ст. було створено Папську область (проіснувала до 1870 p.), яка поклала початок світської влади […]...
16. Відкрите море Відкрите море – частини моря, які не належать до територіальних або внутрішніх вод прибережних держав. Основою правового режиму В. м. є принцип свободи В. м. Всі держави (морські й не морські) мають рівні права на користування В. м. У В. м. діє принцип виключної юрисдикції держави прапора морського або повітряного судна. Винятком є право військових […]...
17. Мирне населення Мирне населення – населення, що перебуває на території воюючої держави і не належить до її комбатантів. Правове становище М. н. регулює IV Гаазька конвенція 1907 p., IV Женевська конвенція 1949 p., Додаткові протоколи І і II до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. Згідно з цими міжнародними актами кожний, хто належить до М. […]...
18. Резидент Резидент (лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці) – економічний суб’єкт, який постійно перебуває в країні впродовж певного періоду. Вживається також з метою відокремлення зовнішньоекономічних операцій від внутрігосподарських при складанні платіжного балансу та визначенні деяких інших макроекономічних показників. В Україні, згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 19.11.1993, резидентами є: фізичні особи (громадяни України, […]...
19. Агреман Агреман – згода держави прийняти конкретну особу як главу дипломатичного представництва іншої держави. Відмова у видачі А. не потребує мотивування....
20. Дипломатія Політологічний словник Дипломатія – діяльність із здійснення зовнішньої політики держави. Походить від слова “дипломат” у початковому його значенні – власник “диплома”, так називалася, за грецькою термінологією, рекомендаційна або вірча грамота, що видавалася римським сенатом офіційним особам, які відряджалися у провінцію імперії або ж за кордон. Як засіб здійснення зовнішньої політики Д. – сукупність мирних практичних […]...
21. Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...
22. Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
23. Мирного співіснування принцип Політологічний словник Мирного співіснування принцип – один з основоположних принципів міжнародного права, до яких зокрема належать: принцип суверенної рівності держав; принцип рівноправності народів та їхнього права самостійно визначати свою долю; принцип незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах; принцип непорушності державних кордонів; принцип територіальної цілісності держав; принцип мирного врегулювання суперечок; принцип невтручання у внутрішні […]...
24. Глухівські статті Глухівські статті – договірні умови про політичне і правове становище України в складі Росії, підписані царським урядом і гетьманом Лівобережної України Д. Многогрішним. їх було оприлюднено на козацькій раді 1669 р. у м. Глухові (звідси й назва). Г. с. складалися з 27 пунктів, якими регулювалися взаємовідносини України і Росії. Українській старшині вдалося домогтися деякого послаблення […]...
25. Іноземні громадяни Іноземні громадяни – особи, які перебувають на території будь-якої держави, не маючи її громадянства. Підставою належності особи до певної держави є паспорт або інший документ, що замінює його. Відсутність такого документа дає підстави вважати її особою без громадянства. Правовий статус іноземців на території України регулює Закон від 4.II. 1994 “Про правовий статус іноземців”. Іноземцями визнаються […]...
26. Правове виховання Правове виховання – педагогічна та соціально-правова допомога людині у розвитку її правової культури і розумінні ролі права в суспільстві, формуванні навичок правомірної поведінки. До структури П. в. належать правова освіта у дошкільних виховних закладах; правове виховання в сім’ї; правове навчання й виховання у вищих навчальних закладах; правове навчання у закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; […]...
27. Мовна політика Політологічний словник Мовна політика – політика, що її здійснює держава стосовно мовного режиму у суспільствах з поліетнічним складом населення. Ця політика залежить від характеру політичної влади, форми правління та державного устрою, історичних традицій, наявності територій з компактним проживанням етнічних меншин тощо. В державах з демократичною формою правління М. п. будується з урахуванням інтересів усіх етнічних […]...
28. Визнання міжнародно-правове Визнання міжнародно-правове – акт, за допомогою якого одна або кілька держав, міжнародна організація у заяві або без неї констатують існування фактів, які розглядаються ними як підстава для виникнення правових відносин і наслідків. Розрізняють такі види В. м.- п.: визнання держав, урядів, міжнародних організацій, повсталої сторони, національно-визвольних рухів тощо. Існує визнання де-юре і визнання де-факто. Визнання […]...
29. Статус-кво Політологічний словник Статус-кво (від лат. status quo – певне становище, стан; англ. status quo; нім. Status quo; фр. statut quo) – поняття, яке у міжнародному праві і політиці визначає наявне на певний момент становище, правовий або інший стан відносин між державами. У міжнародній правовій практиці існують різні форми забезпечення С.-к: 1) збереження наявного становища; 2) […]...
30. Міжнародно-правова регламентація археологічних розкопок Міжнародно-правова регламентація археологічних розкопок – міжнародно-правові норми, які регулюють відносини дослідження, охорони і збереження археологічної спадщини. Такі норми містяться в ряді міжнародних конвенцій, зокрема в Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей в період збройного конфлікту (1954), в Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972) тощо. Найдетальніше ця сфера міжнародних відносин регулюється спеціалізованими […]...
31. Вето президентське Вето президентське – право відхилення главою держави прийнятого парламентом закону. Розрізняють головним чином дві форми вето: абсолютне і відкладальне. Абсолютне вето – це остаточне відхилення главою держави закону, ухваленого парламентом. Це вето характерне для монархічних держав, на практиці Воно майже не застосовується. Відкладальне вето пов’язане з правом глави держави на повернення переданого йому на підпис […]...
32. Правове регулювання ринку цінних паперів Правове регулювання ринку цінних паперів – нормативне упорядкування на ринку цінних паперів. Складається з двох частин: державно-правового та інституційно-правового. Державно-правове регулювання здійснюється органами законодавчої і судової влади. В Україні зазначене регулювання виконують також державні органи, які не є органами законодавчої або виконавчої влади, але підпорядковуються законодавчій владі. Наприклад, Фонд державного майна, Національний банк. Центральним елементом […]...
33. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
34. Інтервенція Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної цілісності держави, її політичної незалежності. Розрізняють 1.: збройну, економічну, дипломатичну. Збройна І. називається ще агресією. Крім того, виокремлюють І.: індивідуальну і […]...
35. Релігійна організація Релігійна організація – організація, яка утворюється з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діє відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури. Р. о. в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі та релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених Р. о. Релігійні […]...
36. Паспорт закордонний Паспорт закордонний – документ, що посвідчує особу, громадянство, а в разі необхідності службове становище особи під час поїздки за кордон. Для виїзду за кордон вимагається відповідний дозвіл (віза) або наявність міжнародної угоди про безвізові поїздки. П. з. є доказом громадянства особи та її права на обслуговування і дипломатичний захист з боку держави громадянства. П. з. […]...
37. Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
38. Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
39. Зовнішня політика Політологічний словник Зовнішня політика – загальний курс держави в міжнародних справах, який регулює взаємовідносини з іншими країнами та інституціями згідно з потребами, принципами і цілями її внутрішньої політики. Дипломатія є основним засобом здійснення зовнішньої політики як у двосторонніх, так і в багатосторонніх відносинах. Загальновизнаними нормами і принципами З. п., які закріплені в Статуті ООН та […]...
40. Панівне становище на ринку Панівне становище на ринку – ситуація на ринку, за якої окреме підприємство (фірма, компанія) або кілька їх вирішальним чином впливають на купівлю – продаж окремого товару чи групи товарів, послуг, цінних паперів і, отже, контролюють ринок, впливаючи на обсяги продажу та ціни. П. с. на р. означає монополізацію (в т. ч. олігополізацію) цих ринків і […]...