Додаток – Другорядні члени речення

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Другорядні члени речення

До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ).

Додаток

Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет.

Найчастіше:

– іменником: Прошкандибала осінь (по чому?) по стерні (Л. Костенко); та співвідносними з ним займенниками (особовими, неозначеними, заперечними): Вони не знайшли (чого?) нічого (І. Терен).

Рідше:

– прикметником:

Соломія зробила (кому?) хворому ложе (М. Коцюбинський);

– займенниками прикметникової форми:

Хлопці вирішили чекати (кого?) своїх (Ю. Яновський);

– числівниками:

Семеро (кого?) одного не ждуть (Народна творчість);

– частками:

Категоричного “ні” від нього не почули;

– вигуками:

А (чого?) “ура”‘не кричать (О. Гончар).

Додаток, виражений знахідним відмінком без прийменника, називається Прямим: Ради Тебе (що?) перли в душі сію...

(В. Симоненко).

Прямим вважається і додаток, виражений формою родового відмінка, якщо він залежить від присудка із заперечною часткою Не. (Порівняйте: Ти велике зло вчинив у ці хвилини. – Як не причиниш зла, то прийме (Бог) із твоїх плодів офіру (П. Тимочко), або означає частину від цілого: Харитя налила в горщик (чого?) води (М. Коцюбинський).

Додаток може виражатися і неозначеною формою дієслова: Командир наказав бійцям (що?) зупинитись.

ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!

Якщо збігаються особова і неозначена форми дієслова, то необхідно розрізняти, коли вони є дієслівним складеним присудком, а коли – присудком із додатком. У першому випадку обидві названі дії стосуються однієї особи: Друзі згодом перестали турбувати його (Г. Тютюнник), у другому – різних осіб: Товариші доручили нам оформити стенд (одні доручили, а і будуть оформляти).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Додаток – Другорядні члени речення