АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ – екосистема із штучно створеним біотичним угрупованням для отримання с.-г. продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без підтримування людиною.

БЕЗЛИСТІСТЬ

Екологія – охорона природи БЕЗЛИСТІСТЬ – афілія, повна редукція листків у рослин. Функцію фотосинтезу в них виконують зелені стебла.

РАДІАЦІЯ

Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ, випромінювання – потік ел.-магн. та корпускулярної енергії під час ядерних перетворень (радіоактивність), випромінювання Сонця (Р. сонячна), а також косм. випромінювання. Класифікують Р. залежно від джерел походження і фіз. параметрів.

СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ

Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – віково-статевий, ген., фенотипічний та ін. склад популяції. Різка зміна С. п. спричинює її поступову деградацію.

“ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ)

Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури у грунті нагромаджуються токс. речовини, що виділяються рослинами, внаслідок

ЗВІРИНЕЦЬ

Екологія – охорона природи ЗВІРИНЕЦЬ – форма показу та утримання диких тварин у клітках (часто пересувних). Постійне утримання тварин у тісних клітках, що, на жаль, практикується ще й досі, приводить їх у стан крайнього

СТЕНОФОТИ

Екологія – охорона природи СТЕНОФОТИ – організми, здатні жити лише в певних вузько-обмежених умовах освітлення.

АЛАРМІЗМ

Екологія – охорона природи АЛАРМІЗМ – наукова течія, представники якої акцентують увагу на катастрофічності наслідків впливу людини на природу і необхідності прийняття негайних рішень для оптимізації системи “природа – суспільство”.