БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ

Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЛОГІЯ – галузь науки, що досліджує закономірності формування, функціонування і розвитку біогеоценозів. Засновником Б. є В. М. Сукачов, який у 40-х роках визначив її основні теор. положення. Розробка проблем Б.
.

ПЕРЕДКЛІМАКС

Екологія – охорона природи ПЕРЕДКЛІМАКС – стан рослинності, що передує досить розвиненому клімаксу.

ХЕМОСИНТЕЗ

Екологія – охорона природи ХЕМОСИНТЕЗ – автотрофний тип живлення багатьох видів бактерій, що грунтується на засвоєнні вуглекислого газу за рахунок окиснення неорг. сполук. Здатні до X. аеробні бактерії (водневі, нітрифікуючі, сіркобактерії) засвоюють С02 так

ТЕРМОСФЕРА

Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й

АНІЛІН

Екологія – охорона природи АНІЛІН – безбарвна орг. сполука (рідина), широко застосовується у лакофарбовій, фармац. пром-сті, хімії полімерів. Сильна отрута, уражує кров, зменшуючи киснеємність гемоглобіну. ГДК А. у виробничому повітрі не більше 2 мл/м3

ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ

Екологія – охорона природи ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ – заходи, спрямовані на утримання від переміщення пісків, що рухаються під дією вітру, за допомогою висівання, висаджування рослин або сприяння росту прир. рослинності. Застосовують також хім. речовини, що

АДСОРБЕНТ

Екологія – охорона природи АДСОРБЕНТ – тверда речовина або сполука, здатна ефективно вбирати з газового середовища чи розчину речовини або сполуки своєю поверхнею.

ГУТАЦІЯ

Екологія – охорона природи ГУТАЦІЯ – виділення зайвої води крізь спец, видільні структури (гідатоди), розміщені на краях (чи на вістрі) листків багатьох гігрофітів (“плач рослин”). Г. зумовлена кореневим тиском.