ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ

Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ ФАЗ РОЗВИТКУ – фази розвитку прир. системи можуть проходити лише в еволюційно закріпленому порядку (історично, екологічно зумовленому), від відносно простого до складного, як правило, без випадання проміжних

ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ

Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників).

РЕСУРСИ ОКЕАНУ

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ОКЕАНУ – всі прир. ресурси, зосереджені в частині гідросфери Землі, представленої Світовим океаном. Іноді до цього поняття включають мін. ресурси океанічного дна. Найбільший інтерес становлять продовольчі (риба, ракоподібні, молюски,

АГРОФІТОЦЕНОЗ

Екологія – охорона природи АГРОФІТОЦЕНОЗ – угруповання рослин, що їх штучно створює людина в с.-г. виробництві.

ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ

Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ – важливий грунтозахисний агротехн. прийом, який не передбачає перевертання верхньої скиби, а тільки подрібнення.

ДИСИМІЛЯЦІЯ

Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої

СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ

Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ”, “сум нових міст” – явище підвищеної захворюваності мешканців нових міст (міських районів), де умови життя об’єктивно начебто кращі, ніж там, де переселенці жили раніше. Очевидно, викликане якимись

ОБЛІК РЕСУРСІВ

Екологія – охорона природи ОБЛІК РЕСУРСІВ – інвентаризація ресурсів, натурне виявлення кількості та якості прир. ресурсів (запаси мисливських ресурсів, ресурсів прісної води тощо).