Способи творення слів – Словотвір

Українська мова Словотвір Способи творення слів 1. Суфіксальний:. 2. Префіксальний: . 3. Префіксально-суфіксальний:. 4. Безафіксний: . 5. Основоскладання:

Текст, його особливості

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Текст, його особливості Мова належить до унікальних явищ життя людини і суспільства. Вона витворилась разом із ними і є не тільки їхньою найприкметнішою ознакою, а й найнеобхіднішою

Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі В українській мові ненаголошеними голосними називаються такі, що складають ненаголошені склади, їх вимова є нечіткою й невиразною. Тому ненаголошені

Загальні і власні назви – Іменник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Загальні і власні назви Загальні назви – це узагальнені найменування однорідних предметів (людей, тварин, речей, подій, явищ тощо). Наприклад: Літак, журналіст, винахід, туман, мужність. Загальні іменники є найбільш уживаними в мові.

Способи вираження підмета – Просте речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речення Способи вираження підмета Підмет і присудок – це головні члени двоскладного речення, що становлять його

Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови

Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один

Речення прості й складні – Речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення прості й складні За будовою речення бувають Прості й складні. Простим називається речення, у якому одна граматична основа. Наприклад: Високий соняшник на грядці журливо голову схилив (О. Пчілка). Вийду

ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ – ПРИЙМЕННИК

ПРИЙМЕННИК 2. ВЛАСНЕ – ПРИЙМЕННИКОВІ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ Власне – прийменникові (первинні) семантико – граматичні функції визначаються за внутрішньою позицією прийменника, тобто за його позицією щодо частин мови у складі мінімальної синтаксичної одиниці.