Числівники кількісні і порядкові – Числівник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Числівники кількісні і порядкові Кількісні числівники означають кількість або число і відповідають на питання Скільки?: Чотири, шістнадцять, п’ятдесят сім, дев’ятеро, тридцятеро, дві третіх, три цілих і п’ять десятих тощо. Порядко̍ві числівники

Заперечні займенники – Займенник

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Заперечні займенники Заперечні займенники утворюються додаванням префікса Ні – до відносно-питальних: Ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки. Заперечні займенники відмінюються як і питально-відносні, від яких вони утворені. У

Узагальнено-особові речення – Односкладні речення

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина

Дієприслівниковий зворот – Дієприслівник як особлива форма дієслова

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Дієприслівниковий зворот Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами. Дієприслівниковий зворот відокремлюється в реченні комами незалежно від

Особливості вивчення синтаксису

Особливості вивчення синтаксису Синтаксис (гр. syntaxis – побудова, зв’язок, сполучення) – розділ граматики, який вивчає значення та будову словосполучень і речень. Значення навчання синтаксису. Морфологія і синтаксис найповніше виявляють ознаки мови як цілісної системи.

Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія

Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед

Написання часток окремо і через дефіс – Частка

Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються на такі розряди: 1. Модальні (надають смислових відтінків реченню):

Омоніми – ЛЕКСИКА

ЛЕКСИКА Омоніми Омоніми (від грецького Homos – “однаковий” і Onyma – “ім’я”) – це слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням. Наприклад: Ключ – предмет для замикання та відмикання