Довірча власність

Related posts:

1. Власність довірча Власність довірча – особлива форма юридичної власності на майно, за якої довірчий власник (особа, якій довіряють) управляє майном іншої особи (засновника, або сетлора, за англо-американськими інститутами права) відповідно до цілей та завдань цієї особи. Водночас довірчий власник використовує право управління власністю в інтересах інших осіб – беніфіціаріїв (названих засновником осіб), що означає своєрідне розщеплення права […]...
2. Спільна часткова власність Спільна часткова власність – перебування майна у спільній власності двох чи кількох осіб з визначенням частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто. Частки у С. ч. в. вважаються рівними, якщо інше не встановлено законодавчими актами або не передбачено згодою всіх учасників С. ч. в. Володіння, користування […]...
3. Відчуження Відчуження – у цивільному праві передача майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження. Розрізняють В. майна платне (купівля – продаж) і безоплатне (дарування). Здійснюється насамперед власником майна на основі договорів, укладених ним із набувачем. В. може здійснюватися і в примусовому порядку, наприклад при В. майна безоплатно у власника за рішенням […]...
4. Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність УРОК 3 Підприємства різних форм власності. Приватна, колективна й державна власність Мета уроку: охарактеризувати підприємства різної форми власності; визначити їхні спільні та відмітні особливості; сприяти формуванню в учнів критичного мислення; виховувати толерантність у ставленні до оточуючих. Основні поняття: форма власності, організаційна форма, приватне, колективне, державне підприємство, правознавство. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
5. Спільна власність Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта. Розрізняють С. в. з визначенням часток (спільна часткова власність) і без визначення часток (спільна сумісна власність). Суб’єкти С. в., як і будь-який інший власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але свої правомочності здійснюють спільно і за згодою. Якщо С. […]...
6. Володіння Володіння – фактичне панування над речами, що має юридичне значення, тобто встановлений” законом захист від порушення. Цивільне законодавство передбачає В. законне і незаконне. Якщо особа здійснює В, на законних підставах, таке В, визнається законним, або титульним. Титульне В. передусім належить власникові майна. Як елемент інших майнових прав В. може належати іншим особам: наймачу, орендарю, комісіонеру, […]...
7. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
8. Безоплатне користування майном Безоплатне користування майном – договір про надання майна в тимчасове безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно. Строк користування переданим майном визначається за згодою сторін. Якщо в договорі строк не визначено, вважається, що договір укладено на невизначений строк, і кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це в […]...
9. Кондиційні зобов’язання Кондиційні зобов’язання – зобов’язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав. Завдяки К. з. особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, передбаченої законом або договором, зобов’язана повернути його цій особі (ст. 468 Цив. К. України). Такий самий обов’язок виникає і тоді, коли підстава, […]...
10. Набуття права власності. Власність неповнолітніх Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 4.Набуття права власності. Власність неповнолітніх. Пригадайте, звідки у вас з’явилися речі, які є вашою власністю. Напевно, найчастіше люди набувають право власності, купуючи певні речі, майно. Ви купуєте в магазині продукти, одяг, книжки, навчальне приладдя. При цьому продавцем може бути і великий магазин – супермаркет, і […]...
11. Власність юридична Власність юридична – загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов’язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове […]...
12. Колективна власність на землю Колективна власність на землю – самостійна, поряд з державною та приватною, форма власності на землю, введена Земельним кодексом України в редакції ні і 13.III.1992. Суб’єктами права К. в. на з. є юридичні особи: колективні сільськогосподарські підприємств 1.1 сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських […]...
13. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
14. Власність державна Власність державна – привласнення державою (як суб’єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших створених безпосередньо виробниками об’єктів власності та певна система суспільних відносин, що при цьому розвиваються прередусім у різних сферах суспільного відтворення. Найважливішою з них є економічна В. д., яка теоретично виражається у певній підсистемі економічних законів і категорій. В. […]...
15. Право оперативного управління Право оперативного управління – правова форма закріплення державного майна за державними установами (організаціями). Державне майно надається державній установі у володіння, користування та розпорядження в межах, установлених законодавством, з метою забезпечення діяльності відповідної установи і належного використання майна. Державні установи можуть у випадках, передбачених законодавством України, здійснювати господарську діяльність, самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і […]...
16. Власність особиста Власність особиста – певна сукупність майна і цінностей, що знаходяться у власності домогосподарств та відносини економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування цього майна, його обміну, розподілу і споживання. Суб’єктами цих відносин безпосередньо є члени домашніх господарств (в т. ч. сім’ї), а опосередковано – організації (підприємства, фірми, компанії) та установи, які виплачують заробітну плату […]...
17. Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостя­ми, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
18. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
19. Безгосподарне утримання Безгосподарне утримання – невжиття власником необхідних заходів для належного утримання та забезпечення збереження майна, що має особливу значущість. До такого майна належать пам’ятки історії та культури. У разі виявлення факту Б. у. такого майна державні” органи охорони пам’яток роблять власникові попередження про неприпустимість такого ставлення. Якщо ця вимога не виконується, майно може бути вилучене у […]...
20. Прогресивне оподаткування Прогресивне оподаткування – система оподаткування, за якої податкові ставки збільшуються із зростанням доходів фізичних і юридичних осіб. У розвинених країнах розрізняють два види прогресії: просту і складну. За першої ставки оподаткування зростають із зростанням доходів (або вартості майна) для всієї суми доходів (або вартості майна). За другої – доходи або майно поділяють на дві частини, […]...
21. Передоручення Передоручення – передача особою, якій видано доручення, права на вчинення всіх або окремих дій, на які її уповноважено, іншій особі. Угода, укладена особою, що діє за П., створює права і обов’язки для довірителя, а не для особи, що передала свої повноваження. Доручення, за яким повноваження передаються іншій особі, повинно бути нотаріально посвідчене. Строк його дії […]...
22. Господарські товариства Господарські товариства – підприємства, організації і установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Г. т. створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства. Г. т. є юридичними особами. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою […]...
23. Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
24. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
25. Віндикація в цивільному праві Віндикація в цивільному праві – спосіб захисту прав власності, за допомогою якого власник може витребувати своє майно з чужого незаконного володіння – від недобросовісного володільця, а якщо воно придбане безоплатно, то і від добросовісного набувача незалежно від того, як це майно вибуло з володіння власника. Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно, воно може бути […]...
26. Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва. Соціальний аспект В. розкриває процес утворення й відповідного розвитку класів, соціальних груп і […]...
27. Плата орендна Плата орендна – плата за користування взятим в оренду майном, зафіксована договором оренди, в якому визначається терміни її сплати, її розмір, інші умови. Залежно від умов договору П. о. може включати частину амортизаційних відрахувань від вартості використаного орендованого майна, кошти, що їх передає орендар орендодавцеві для ремонту об’єктів після закінчення терміну їх оренди, та частину […]...
28. АВТОКРАТІЯ АВТОКРАТІЯ – система правління, за якої необмежена верховна влада у державі належить одній особі й не контролюється представницькими органами....
29. Розбій Розбій – напад з метою заволодіти майном, поєднаний з насильством, небезпечним Для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосувати таке насильство. Відповідальність за Р. передбачено у ст. 86 КК України (Р. з метою розкрадання державного або колективного майна) і ст. 142 (Р. з метою розкрадання приватного майна). Пленум Верховного Суду України […]...
30. Орендне підприємство Орендне підприємство – вид підприємства, яке створюється після укладення договору оренди між державним органом та організацією орендарів, створеною членами трудового колективу державного підприємства. Засновником О. п. є організація орендарів, яка приймає і затверджує статут О. п. З моменту реєстрації статуту діяльність підприємства як державного підприємства, цілісні майнові комплекси якого передано в оренду, припиняється. Так само […]...
31. Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
32. Договір дарування Договір дарування – договір, за яким одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність (повне господарське відання або оперативне управління) Д. д. вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. В Д. д. можуть бути передбачені умови використання дару із суспільно корисною метою, право дарувальника на користування цим майном тощо. Окремі Д. д. вимагають обов’язкового […]...
33. Imperativ. Наказовий спосіб – Das verb. Дієслово Німецька мова Das verb. Дієслово Imperativ. Наказовий спосіб Наказовий спосіб має чотири форми: друга особа однини, перша особа множини, друга особа множини та ввічлива форма. Друга особа однини є основою дієслова, до якої може додаватися – е: schreiben – schreib(e)! (пиши!) rechnen – rechne! (порахуй!) Сильні дієслова з кореневою голосною – е, які змінюють її […]...
34. Власність трудова Власність трудова – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім’єю чи трудовим колективом. Додатковими критеріями належності власності до трудової (крім невикористання найманої праці), а також розмежування форм трудової та нетрудової власності є привласнення необхідного або додаткового продукту, рівень доходів, який або дає […]...
35. Доміцилювання Доміцилювання – надання власником банківського рахунку права банкові регулювати платежі за його векселями. Місце, де здійснюються платежі за комерційними векселями, є, як правило, місцем проживання (доміцилем) платника. Практика Д. забезпечує такі основні вигоди: 1) пред’явник векселя отримує вигоди від більш сприятливого оподаткування та кращі умови при здійсненні операцій з обліку векселів; 2) платник за перевідним […]...
36. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, яка утворюється за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ними продукції, доходів, отриманих від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу. Питання управління, організації економічної діяльності вирішуються колективно К. в. притаманний демократизм, ініціатива та особиста зацікавленість співвласників. Вона особливо ефективна у сферах економіки з відносно невисоким […]...
37. Договір майнового найму (оренди) – продажу Договір майнового найму (оренди) – договір, за яким наймодавець (орендодавець) зобов’язаний надати наймачеві (орендарю) майно у тимчасове користування за плату. В юридичній лексиці вживаються два терміни для означення цього договору – “договір оренди” і “договір майнового найму”, які мають однаковий правовий зміст. Строк Д. м. н. встановлюється за погодженням сторін. За Д. м. н. наймач […]...
38. Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
39. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
40. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...