Другорядні члени речення

Українська мова
Синтаксис

Другорядні члени речення

Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків).
Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ).
Означення (відповідає на питання який? чий?).
Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: Другорядні члени речення) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання: ).
Особливий вид означення – прикладка (виражається іменником):
Другорядні члени речення.
Обставина. Має такі види:
– місця (де? куди? звідки?);
– часу (коли? з якого часу? до якого часу?);
– мети (для чого? з якою метою?);
– причини (чому? з якої причини?);
– способу дії...

(як? яким способом?);
– умови (за якої умови?);
– допустові (незважаючи на що?);
Різновидом обставини є порівняльний зворот.

Кома при порівняльному звороті

Порівняльний зворот – це слово чи словосполучення, яке образно визначає ті чи інші члени речення. Він може вводитись у речення сполучниками як, наче, ніби, мов, немов.
Порівняльний зворот на письмі виділяється комами:
Над нами день встає, як стяг зорі багряний. (Сос.)
Порівняльний зворот не виділяється комами в таких випадках:
1. Якщо він є частиною нерозкладного словосполучення: червоний як рак, спить як убитий, міцний як дуб.
2. Якщо він є іменною частиною складеного присудка:
А дівчина було як сонце. (М. В.)
3. Якщо йому передує заперечна частка не або слова майже, зовсім:
Хлопець міркує зовсім як дорослий.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Другорядні члени речення