ЕДАФОН

Related posts:

1. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
2. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
3. АМОНІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМОНІФІКАЦІЯ – процес розкладання мікроорганізмами орг. азотовмісних речовин з виділенням аміаку. Має значення в колообігу азоту в природі і живленні рослин. Відбувається в аеробних і в анаеробних умовах. А. піддаються білки, сечовина, хітин, орг. добрива, гумус та ін. Якщо під час А. білків, що містять сірку, утворюються сірководень, індол, скатол, то […]...
4. ЗООФІЛ(И) Екологія – охорона природи ЗООФІЛ(И) – рослини, гриби і мікроорганізми, що віддають перевагу місцям скупчення тварин або ростуть у середовищі, створеному тваринами, напр., переважно в мурашниках, термітниках, на байбакових колоніях....
5. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
6. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
7. КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ) – конц. йонів водню в грунт, розчині (активна, або актуальна, кислотність) і в грунт, вбирному комплексі (потенційна кислотність); один із найважливіших агрохім. показників....
8. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
9. ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
10. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
11. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
12. ЕРОЗІЯ ВОДНА Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ВОДНА – руйнування грунту під дією на нього весняних, дощових або зливових вод. Характерна для пересіченої місцевості. Особливо сильна Е. в. виникає в гір. районах. Е. в. буває поверхневою, або площинною (уражує пологі схили; небезпечна тим, що на початкових стадіях малопомітна і виявляється лише в зміні забарвлення грунту), та яружною […]...
13. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
14. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
15. АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи АЛЬТЕРНАТИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО – землеробство, орієнтоване на екол. чисті агротехн. методи (без застосування легкорозчинних мін. добрив, пестицидів). Усі поживні речовини, які виносяться з урожаєм, мають бути знову повернені в грунт через компости, перегній, зелене добриво. Щоб запобігти ущільненню грунту, його ерозії, порушенню грунтової мікрофлори, при А. з. застосовують щадний обробіток грунту, полегшений […]...
16. ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ – група особин одного виду або угруповання, за наявністю, станом, поводженням яких у середовищі визначають фіз., хім. властивості останнього. Як І. е. використовують багато видів рослин (індикація грунт, вод, засолення субстрату, геохім. аномалій тощо). Стенобіонти, або види великих розмірів, є кращими І. е., ніж еврибіонти, або види малих розмірів....
17. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
18. АНАЕРОБІОЗ Екологія – охорона природи АНАЕРОБІОЗ, аноксибіоз – життя за відсутності вільного кисню. Це поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 р. він довів, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Для анаеробів це звичайна умова існування, для деяких багатоклітинних тварин – лише тимчасовий стан, що забезпечує їх виживання за несприятливих умов. В аеробів […]...
19. ФУМІГАТОР Екологія – охорона природи ФУМІГАТОР – машина для обробки фумігантами грунту, насаджень та місць зберігання с.-г. продукції. Розрізняють Ф. грунт, і палаткові....
20. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
21. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
22. ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ВОЛОГООБІГ ГРУНТОВИЙ – сукупність усіх процесів надходження вологи в грунт та її витрата з грунту (випаровування, інфільтрація, використання рослинами тощо)....
23. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
24. АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
25. ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га....
26. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ – група заходів, що грунтуються на стерилізації самців та витісненні ними фертильних або на спрямованій зміні біол. властивостей організмів, що робить ці організми безпечними для госп-ва....
27. ВПЛИВ АДИТИВНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АДИТИВНИЙ – сукупний вплив на природу кількох забруднювальних речовин хім. чи фіз. походження....
28. ЕПІЛІТИ Екологія – охорона природи ЕПІЛІТИ – рослини, що прикріплені до скельного чи кам’янистого субстрату....
29. СУКЦЕСІЯ ЕДАФОГЕННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕДАФОГЕННА – сукцесія, що відбувається у зв’язку зі змінами грунту (його властивостей)....
30. Суть біологічного кругообігу речовин у лісі Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.5 Суть біологічного кругообігу речовин у лісі Ліс являє собою складне угрупування багаторічних рослин, яке вміщує в собі частину навколишнього середовища – грунт, повітря. У ньому відбуваються багаточисленні природні процеси, які підтримують існування самого […]...
31. АЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи АЕРОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми, що мешкають у товщі атмосфери (бактерії, мікроскопічні гриби) і живуть за рахунок орг. речовин повітряного середовища....
32. КАДАСТР ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ГРУНТОВИЙ – поняття, близьке до кадастру земельного-2 у вузькому розумінні. Оперує великомасштабними грунт, картами. В основу К. г. покладено бонітет грунту або грунтові таксони, які прийняті в географії грунтів....
33. ТРОФОТОПИ Екологія – охорона природи ТРОФОТОПИ – екотопи, що різняться багатством (трофністю) субстрату (грунтів), мінералізацією вод....
34. СІЛЬ, ЩО ЇЇ РОЗСИПАЮТЬ НА ДОРОГАХ ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ТАНЕННЯ СНІГУ Екологія – охорона природи СІЛЬ, ЩО ЇЇ РОЗСИПАЮТЬ НА ДОРОГАХ ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ТАНЕННЯ СНІГУ, – застосування великих кількостей С. протягом кількох років призводить до серйозних пошкоджень рослинності. Непрямою причиною цього стала зміна властивостей грунту, зумовлена його засоленням. Останнє призводить до вимивання йонів поживних речовин, ущільнення грунту і поступового підвищення значення рН. Унаслідок цього порушується засвоєння […]...
35. РОСЛИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Довідник з біології РОСЛИНИ РОСЛИНИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Всі етапи зростання і розвитку рослин здійснюються в тісній взаємодії з умовами навколишнього середовища. Найбільше на них впливають абіотичні фактори, тобто чинники неживої при­роди: вміст в грунті води та мінеральних солей, світло, темпера­тура, насиченість повітря киснем і вуглекислим газом. Ставлення різних видів рослин до перерахованих чинників неоднакове. […]...
36. АЦИДОФІЛИ Екологія – охорона природи АЦИДОФІЛИ – організми, переважно бактерії, рослини торфовищ, здатні жити і розвиватися за значної кислотності субстрату....
37. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
38. ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
39. АГРОХІМІЯ Екологія – охорона природи АГРОХІМІЯ – наука про взаємозв’язки між хімічним складом субстрату та с.-г. рослинами з метою підвищення якості їх урожаю....
40. Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ 5.2 Лісова підстилка, її формування та роль у підтриманні стабільної родючості лісових грунтів Грунтознавці відносять лісову підстилку до верхнього генетичного горизонту грунту. З дисципліни “Лісівництво” відоме її лісівницьке значення, але там недостатньо глибоко розкриваються процеси, які відбуваються у підстилці, і які безпосередньо впливають […]...