Економічний цикл

Економіка
Національна економіка

Економічний цикл

Діловий цикл виявляється в пожвавленні чи спаді економічної активності всіх суб’єктів суспільства. Діловий цикл – це коливання обсягів національного виробництва, доходів, зайнятості, що, як правило, тривають від двох до десяти років. Такі цикли властиві всім країнам з розвиненою ринковою економікою. Попри відмінності між циклами в різних країнах і в різні періоди часу, які характеризуються тривалістю, охопленням галузей (виділяються тільки аграрні кризи), кількістю країн,

де спостерігається спад економіки,- можна виділити загальні риси ділового циклу. Економічний цикл Має такі фази: підйом (пожвавлення), вершина (пік), спад (рецесія), депресія (пригнічення – дно).
На кожній фазі відбуваються відхилення від середніх показників економічного розвитку. Реальний ВВП, що розраховується в базових цінах, відхиляється від номінального ВВП у поточних цінах. Це відхилення фіксується через дефлятор ВВП і характеризує рівень інфляції.
Економічний цикл.
Коливання фактичного обсягу випуску щодо потенційного ВВП (максимально можливого при повній зайнятості ресурсів) характеризуються
рівнем безробіття. Циклічно змінюються також ставки відсотка, валютні курси, обсяг грошової маси.
Стисла характеристика фаз ділового циклу (рис. 30).
1) Вихідною фазою циклу є спад (рецесія). У період рецесії спостерігається падіння темпів економічного росту, а потім пряме скорочення обсягів випуску продукції. Різко збільшуються запаси нереалізованої продукції, особливо товарів тривалого користування: автомобілів, побутової техніки. Падає попит фірм на робочу силу – безробіття зростає. Фірми відчувають гостру потребу в грошах. Підвищений попит на гроші спричиняє зростання ставки банківського відсотка.
2) Після рецесії настає фаза депресії (зниження, пригнічення). Депресія як нижча точка кризи може бути дуже тривалою. В умовах депресії виробництво зупинене на багатьох підприємствах, тому пропозиція перестає обганяти попит. Це спричиняє припинення росту цін, зниження темпів інфляції при значному зростанні безробіття. На даній фазі створюються умови для виходу з кризи: зменшення цін на засоби виробництва й здешевлення кредиту сприяють новому нагромадженню капіталу.
3) Наступна фаза – Пожвавлення означає розширення виробництва до його передкризового рівня, починається невелике підвищення цін, викликане пожвавленням купівельного попиту. Підприємства розширюють обсяги виробництва, відбувається пожвавлення на ринку праці, скорочуються масштаби безробіття. Зростає попит на грошовий капітал, і ставка банківського відсотка знову збільшується.
4) Слідом за пожвавленням настає фаза підйому (англ. бум). Випуск продукції перевищує передкризовий рівень. Безробіття скорочується до природного рівня (фрикційне і структурне безробіття). Зростання купівельного попиту спричиняє інфляцію (зростання цін). Підвищується прибутковість підприємства.
Існує багато теорій, що аналізують причини виникнення ділового циклу. Усі вони погоджуються в одному: кризи зумовлені глибоким порушенням необхідного співвідношення між купівельним попитом та пропозицією товарів. Це порушення може бути викликане як внутрішніми факторами (зміна обсягів інвестицій, коливання обсягів грошової маси), так і зовнішніми (зростання кількості населення, відкриття природних родовищ ресурсів, технологічні революції, війни).
На думку вчених, циклічність розвитку економіки неминуча, але макроекономічний аналіз уже в ХХ столітті дозволив уникнути тривалих застійних явищ (депресій) в економічному циклі. Остання глибока депресія в розвинених країнах спостерігалася в 1929-1933 рр.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Економічний цикл