ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА


УРОК № 5. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА

Мета уроку: з’ясувати економічний зміст виробництва, структурні елементи виробництва, технологічні способи виробництва; формувати логічність і послідовність під час викладення власної думки, сприяти визначенню професійного спрямування та сфери майбутнього працевлаштування; розвивати економічне мислення; виховувати допитливість і самостійність.

Основні поняття: виробництво, способи


виробництва; поділ праці, кооперація; матеріальне і нематеріальне виробництво; виробнича інфраструктура, продуктивність праці.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Завдання

Побудуйте в зошитах схему “Значення економіки”. (Один учень працює біля дошки.)

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Слово вчителя

Найголовніша мета виробництва – це створення споживчих благ для якнайповнішого задоволення потреб людей. Потреби, які, на перший погляд, не залежать від виробництва (потреби в повітрі, питній воді або спілкуванні), насправді є залежними від нього. Адже якість води й повітря – це похідні від екологічної чистоти виробничих технологій, а змістовність спілкування людей залежить від розвинутості особливого середовища – індустрії розваг.

Вивчення економічного змісту виробництва необхідне для тих, хто працює чи готується до трудової діяльності.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Сфера економіки, у якій створюються життєві блага, призначені для задоволення людських потреб, називається виробництвом. Виробництво завжди відбувається в русі, є процесом створення благ. Виробництво включає власне працю, робочу силу, предмети і засоби праці.

Процес виробництва завжди пов’язаний із певними елементами, без яких він відбуватись не може. Залежно від способу поєднання праці та засобів виробництва виділяють такі технологічні способи виробництва (ТСВ): реміснича технологія, машинне та сучасне автоматизоване виробництво.

– Використовуючи знання з історії, фізики, техніки, охарактеризуйте названі способи виробництва.

Реміснича технологія, заснована на ручні праці, – це тривалий історичний період аж до промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст. Машинне виробництво, сформоване на машинній праці, розпочалося наприкінці XVIII ст. Сучасне автоматизоване виробництво, засноване на автоматизованій праці, розпочалося з середини 50-х років XX ст.

Реміснича технологія відрізняється індивідуальною ручною працею як головним чинником виробництва та універсальними засобами праці (інструментами), рушієм яких є сила людських м’язів. Найвищим щаблем ремісничої технології стають мануфактури середньовіччя. Машинне виробництво характеризується тим, що вплив людини на предмети праці здійснюється за допомогою машин, рушієм яких є вже не сила м’язів, а парова, а пізніше – електрична енергія. На зміну індивідуальній приходить спеціалізована і кооперативна праця людей, які обслуговують систему машин фабрики. Така праця вимагає чіткого узгодження й управління. Останнє стає справою фахівців-управлінців.

Автоматизоване виробництво відрізняється тим, що в ньому контроль за роботою механізмів, якістю і дотриманням технологій, а також функції проектування, регулювання тощо відчужуються від людини. Вони передаються засобам автоматизації. Значна частина працівників стає зайнятою в створенні та обробці інформації. На зміну пролетарям як таким, які обслуговують машини, приходять когнетарії – люди, які обслуговують комп’ютери та автомати.

Зміст виробництва розкривається також у його організаційних формах, до числа яких належать поділ праці, обмін діяльністю, управління.

Робота зі схемами

1. Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно є взаємодією людини з природою і сукупністю стосунків між людьми.

Проаналізувавши наведену схему, визначте, як проявляються ці взаємодії в реальному житті?

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА

2. Користуючись схемою підручника “Основні елементи процесу виробництва”, зобразіть схематично елементи виробництва швейної майстерні або будь-якого іншого підприємства. Схема може мати такий вигляд.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА

Розповідь учителя

Виробництво завжди має суспільний характер, адже люди працюють спільно, створюючи блага, як правило, не для себе особисто, а для задоволення потреб інших. Це зумовлюється поділом, кооперацією, комбінуванням праці.

Поділ праці означає спеціалізацію окремих виробників чи їхніх груп на створенні певного блага або на виконанні визначених трудових операцій.

Окремі виробники, підприємства і цілі галузі спеціалізуються на виробництві певних благ або їхніх частин чи на виконанні певних операцій (наприклад, транспортування, торгівля, кредит, виконання окремих операцій під час виготовлення одного життєвого блага тощо). Тому розрізняють попродуктивний (спеціалізація на створенні окремих продуктів) і поопераційний (спеціалізація на окремих виробничих операціях) поділ праці. У примітивних суспільствах здійснюється переважно природний поділ праці – за статтю і віком.

Кооперація праці – це така форма поділу праці, коли багато спеціалізованих виробників спільно беруть участь у єдиному процесі виробництва або пов’язаних між собою процесах виробництва.

Виробництво може бути структуроване по-різному. Важливим підходом є його розгляд із точки зору поділу на матеріальне і нематеріальне.

– Заповніть таблицю. Наведіть декілька прикладів матеріальних благ і послуг та нематеріальних благ і послуг.

Виробництво

Матеріальне

Нематеріальне

Блага

Послуги

Крім поділу на матеріальне і нематеріальне, існує поділ виробництва на первинне, вторинне і третинне. Такий поділ не означає, що якійсь сфері надаються переваги. Він лише підкреслює характер зв’язків між сферами та свідчить про те, що одні види виробничої діяльності є похідними від інших.

– Користуючись схемою підручника, наведіть приклади первинного, вторинного і третинного виробництва. (Первинне: сільське господарство, лісництво, рибальство, гірничодобувна промисловість; вторинне: обробна промисловість, будівництво, переробка природних ресурсів; третинне: сфера послуг.)

Слово вчителя

Сукупність підприємств, які обслуговують виробництво, становить виробничу інфраструктуру. Це підприємства транспорту, зв’язку, торгівлі, фінансово-кредитної сфери, інформації, реклами тощо.

Робота з підручником

– Опрацювавши матеріал підручника, дайте відповідь на запитання: які елементи охоплює інфраструктура?

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Слово вчителя

Із курсу математики та соціально-економічної географії ви знаєте, що показником ефективності виробництва є продуктивність праці. Вона визначається за формулою:

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА

Де ПП – продуктивність праці, Q – кількість виробленої продукції, L – кількість людей, задіяних у процесі виробництва, показник ІПП – це індекс продуктивності праці, відносна величина, яка характеризує зміну рівня певного явища в часі чи порівняно з планом. Вимірюється в частках або у відсотках.

Задача

Радіозавод випускав 100 телевізорів на день. Після реконструкції головного конвеєра заводу продуктивність праці зросла на 10 %. Однак наступного року продуктивність праці одного працівника дорівнювала 0,26 телевізора на день. Визначте, скільки телевізорів на день випускав завод після реконструкції й у наступному році, якщо кількість працюючих протягом усього періоду була постійною і складала 400 осіб? Як змінилася продуктивність праці після реконструкції заводу (у %)? Як змінилася продуктивність праці в наступному році (у %)? Як змінювалася продуктивність праці протягом усього періоду?

Розв’язання

Запис умови

До реконструкції (базовий період)

Після реконструкції

Перший рік

Другий рік

Q = 100 шт.

Q1 = ?

Q2 = ?

L = 400 осіб

L1 = 400 осіб

L2 = 400 осіб

ІПП = 1

ІПП1 = 1,1

ІПП2 = ?

ПП = ?

ПП1 = ?

ПП2 = 0,26шт./особу

Спочатку треба визначити продуктивність праці в натуральному виразі в базовому і поточному періодах. Для цього користуємося формулою, де ПП – продуктивність праці, Q – кількість виготовленої продукції, L – кількість працюючих.

1. ПП = 100/400 = 0,25шт./особу; ІПП1= 1,1; ПП1 = 0,275 шт./особу; ПП2 = 0,26 шт./особу.

Із формули ПП = Q/L знаходимо Q = ПП • L

Q1 =0,275 • 400 = 110 шт.; Q2 = 0,26 • 400 = 104 шт.

2. Зросла на 10% (0,275/0,25 = 1,1; 1,1 – 1 = 0,1, або 10%)

3. ІПП = ПП2/ПП1 = 0,26/0,275 = 0,945; продуктивність зменшилась на 5,5% порівняно з попереднім періодом (0,945 – 1 = -0,055 або на -5,5%).

4. ІПП = ПП2/ПП = 0,26/0,25 = 1,04. Зросла на 4%.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, виконати завдання.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Слова на чу щу ча ща.
Ви зараз читаєте: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЦТВА