ЕКОХІМІЯ

Related posts:

1. БІОКІБЕРНЕТИКА Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження та перетворення інформації в її складних системах. Теор. основою Б. є теорія інформації, теорія автоматів та теорія алгоритмів. Основні методи дослідження […]...
2. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
3. АКТИНОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТРІЯ – розділ геофізики, що вивчає процеси сонячного, земного й атм. випромінювання. Включає сукупність методів вимірювання променистої енергії....
4. БІОГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах....
5. БІОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи БІОЕНЕРГЕТИКА – розділ біології, що вивчає сукупність перетворення енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесах життєдіяльності організмів. Особливий розділ Б., що межує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біологічних системах високого рівня – від біоценозів до біосфери в цілому....
6. МЕТЕОРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОРОЛОГІЯ – наука, що вивчає атмосферу, її будову, властивості, процеси, які в ній відбуваються, а також розробляє методи передбачення атм. явищ і впливу на них....
7. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
8. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
9. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
10. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....
11. МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до чинників, що безпосередньо призводять до “середовищих” захворювань. М. е. сформувалася як самостійна наук, дисципліна в червні 1986 р. (конференція у Клівленді, США). М. е. охоплює розділи біології людини, медицини (гігієна, […]...
12. ЦЕНОКІНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОКІНЕЗ – сукупність процесів, що зумовлюють існування, розвиток, продуктивність, стійкість і динаміку біоценозів залежно від ритміки їх сезонного розвитку. Включають процеси засвоєння сонячної енергії, створення первинної продукції, її використання і трансформацію консументами, роботу редуцентного ланцюга екосистем....
13. АГРОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АГРОЕКОЛОГІЯ – наука, що вивчає складні динамічні системи земної поверхні, створені людиною (агроекосистеми, агробіоценози), та агроландшафти, в які об’єднуються ці системи. Вивчення агроекосистем (агробіогеоценозів) має провадитись на різних рівнях організації живої матерії (на рівні організму, популяційному, екосистемному) із застосуванням методів системного аналізу та математичного моделювання. На рівні організму А. (с.-г. екологія) […]...
14. ГЕОДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕМОГРАФІЯ – галузь науки, що досліджує співвідношення між сукупністю демографічних явищ і соц.-екон. чинниками, умовами, що істор. склалися на певній території....
15. БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – орган, заснований у 1974 р., що об’єднує близько 70 великих природоохоронних організацій країн-членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі. Б. є. о. н. с. сприяє співробітництву своїх членів, відстоює їхні позиції і вимоги в комісіях ЄЕС, інформує їх про роботу ЄЕС. Коло проблем, що їх вивчає Б. […]...
16. СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
17. ТРАНСФОРМІЗМ Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМІЗМ – уявлення про перетворення одних видів організмів на ін. Передувало еволюц. вченню. Т. не визнавав наступності і поступального характеру розвитку живої природи....
18. ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ЖИТТЯ – вища форма існування матерії, яка закономірно виникає за певних умов у процесі її розвитку. Найхарактернішими рисами живої матерії є обмін речовин, самооновлення, самовідтворення. Ж. існує безпосередньо в зовн. середовищі у формі окремих організмів, які відрізняються від неживих об’єктів здатністю до розвитку, росту, розмноження, обміну речовин, активного регулювання власного складу […]...
19. ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
20. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
21. РАДІОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів в окремих організмах, ланцюгах живлення та біосфері загалом. Об’єктами вивчення Р. є й рослини, наявність яких свідчить про геохім. аномалії і поклади радіоакт. елементів; вивчаються також якісні і кільк. зміни […]...
22. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
23. КОРОЗІЯ Екологія – охорона природи КОРОЗІЯ – 1) будь-яке самовільне руйнування об’єктів під впливом хім. агентів або фіз.-хім. чинників зовн. середовища. Розрізняють хім., ел. – хім., атм., грунт., мор. та ін. види К.; 2) руйнування живої тканини виразковими процесами або їдкими речовинами; 3) іржавіння, руйнування поверхні мет. виробів і конструкцій під впливом хім. або ел.-хім. процесів; […]...
24. Методи наукових економічних досліджень Історія економічних вчень ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ УЧЕНЬ 1.3. Методи наукових економічних досліджень Методологічно історія економічних учень як особлива система наукових поглядів об’єднує сукупність методів економічного аналізу. До них можна віднести такі методи: діалектичний, наукової абстракції, історичний і логічний методи, системний. Діалектика як метод – метод пізнання, загальний для всіх наук, у тому […]...
25. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...
26. ЕКЗОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКЗОБІОЛОГІЯ – розділ космічної біології, який вивчає проблеми, пов’язані з пошуком і дослідженням позаземних форм життя. Е. – експериментальна наук, дисципліна. Вивчає механізми виживання земних організмів в експериментальних умовах косм. середовища, розробляє авт. методи виявлення життя на ін. планетах за допомогою авт. біол. лабораторій....
27. РИТМИ ЦИРКАННІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАННІ, ритми циркануальні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів та явищ з періодом приблизно від 10 до 13 міс. Р. ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за сталих лабораторних умов. Розходження Р. ц. з періодичністю дії чинників зовн. середовища, очевидно, свідчить про їхню ендогенну природу....
28. ГЕОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОБІОЛОГІЯ – галузь науки, яка вивчає процеси життя у земній корі, в т. ч. і в грунті....
29. ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
30. ГЕЛІОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ГЕЛІОТЕХНІКА – галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної радіації на ін. види енергії....
31. ГЕОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНІЯ – галузь науки, що вивчає і розробляє принципи та методи рац. техногенного впливу на прир. процеси....
32. АНТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив різних чинників на екологію квітки, процеси цвітіння і запилення....
33. СИНОПТИКА Екологія – охорона природи СИНОПТИКА – те саме, що й синоптична метеорологія, тобто розділ метеорології, що вивчає процеси формування погоди з метою її завбачення....
34. ГЕОКРІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКРІОЛОГІЯ – наука про мерзлі гір. породи; вивчає їх походження, історію розвитку, умови існування, будову, процеси та явища, що в них відбуваються....
35. ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....
36. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
37. ЕРГОНОМІКА Культурологічний словник ЕРГОНОМІКА (грец. ergon – робота і nomos – закон) – інтегративна наука, яка вивчає закономірності особливостей людини та засобів виробництва. Виникла на стику технічних наук і психології, фізіології та гігієни праці. Досліджує оптимальні пристосування машин, інструментів, обладнання і умов праці до психофізіологічних властивостей людини. Е. називаємо також антропотехнікою та інженерною психологією....
38. Значення популяційних особливостей для охорони видів ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.3. Значення популяційних особливостей для охорони видів Динаміка, структура, чисельність популяції, швидкість і темпи її відтворення, плодючість і виживання мають особливо важливе значення для збереження виду в умовах зростаючого антропогенного впливу. Популяційний тип організації виду забезпечує багатство його генофонду, стійкість і пластичність та ширші можливості […]...
39. ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА – розділ науки, що вивчає взаємозв’язки між прир.-ресурсним потенціалом та формуванням територіальної організації життя суспільства. Г. с.-е. включає екон. географію, соц. географію, географію населення та ін....
40. ПОСУШЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУШЛИВІСТЬ – характеристика регіону, періоду часу або комплексу явищ (П. геогр. зони, періоду, клімату тощо), що включає поняття “посуха”....