Ендокринна система і розвиток стресових реакцій та адаптація організму
Розділ 9 ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
§ 43.Ендокринна система і розвиток стресових реакцій та адаптація організму
Наш організм увесь час зазнає безліч різноманітних впливів навколишнього середовища. До більшості з них ми адаптувалися: вони в організмі спричиняють зміни, що майже не порушують гомеостазу, і регуляторні системи здатні дуже швидко впоратися з ними. Проте кожному траплялося відчувати дії стимулів, що виходять за межі звичного. Це можуть бути надмірні фізичні навантаження, різкі зміни температури, гучні
Уявіть, що ви готуєтеся до відповідального іспиту і раптом дізнаєтеся: він відбудеться на день раніше призначеної дати. Дефіцит часу для підготовки
Це додає сил, поліпшує самопочуття, і ви продовжуєте роботу з ще більшим завзяттям. Так стадія тревоги переходить у стадію напруги або опору. Розумове навантаження зростає, і до роботи стає гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система. Гіпоталамус продукує кортиколіберин, гіпофіз секретує кортикотропін, а кора надниркових залоз – кортизол. Він підсилює реакції організму, що були спричинені дією адреналіну й норадреналіну. Кортизол сприяє підвищенню рівня глюкози за рахунок її утворення з амінокислот, унаслідок його дії збільшується надходження глюкози до мозку. Так кортизол допомагає організму мобілізувати сили для опору, проте в той же час він пригнічує діяльність імунної системи.
Якщо вам вистачить внутрішніх резервів, щоб витримати напругу на стадії опору, ви завершите підготовку до іспиту і складете його. У цьому разі ви подолаєте стрес без втрат для здоров’я – на стадії подолання стресу всі системи організму повертаються у вихідний стан. Проте організм може виявитися нездатним до тривалої мобілізації сил. Посилена секреція гормонів поступово виснажує їх ресурси, спроможність підтримувати реакцію опору зникає, і стрес-реакція завершується стадією виснаження. Виснаження може призвести до захворювань, оскільки робота імунної системи на стадії опору була тимчасово пригнічена.
Попри відмінності в проявах стресу, ця реакція завжди відбувається за участю нервової й ендокринної систем регуляції (мал. 43.1) і спрямована на подолання дії стрес-факторів. Сенс стадії тривоги полягає в тому, аби розпізнати стимул, що діє як стресовий, і почати пошук відповіді на нього. її ознаками можуть бути поганий настрій, загальна м’язова слабкість, відсутність апетиту, підвищення температури тіла. На стадії напруги відбувається мобілізація всіх внутрішніх ресурсів організму для боротьби з дією стрес-фактору. Долаючи стрес, організм набуває важливого досвіду, який дає змогу в разі повторної дії цього стрес-фактору зустріти його у всеозброєнні. Організму вже не потрібно витрачати сили на те, щоб знайти вихід із стресової ситуації – він пам’ятає його. Так відбувається адаптація організму до дії факторів стресу. Для кожного виду стрес-факторів (хімічних, екологічних, емоційних тощо) така адаптація має особливості, пов’язані з природою цього фактора.
Мал. 43.1 Схема нервової й ендокринної регуляції під час стрес-реакцій
Несприятливий результат боротьби із стрес-фактором, тобто стадія виснаження, спричиняє чимало тяжких хвороб – цукровий діабет, виразкову і серцево-судинні хвороби, імунні та психічні розлади.
Першим поняття про стрес як реакцію, що спрямована на адаптацію до дії стрес-факторів, упровадив австрійський учений Ганс Сельє в 1936 році. Уявлення про системи захисту й адаптації організму розвиваються та доповнюються до сьогодні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...