Етимологічне коментування в збірниках паремій


Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій

Етимологія, тобто походження та історія, фразеологізмів була предметом принагідної уваги уже в першій половині XIX ст. у загальномовних словниках і фольклористичних збірках. Автор “Словника української мови” П. Білецький-Носенко (рукопис укладений 1838-1843 рр.) робив спроби пояснити походження деяких висловів (Тягати до хверта, дати тинфу, точити баляндраси, крутити веремія, гнати в три вирви, ханьки м’яти), описуючи певну ситуацію. Частіше ж він просто з’ясовував значення окремих компонентів у цих висловах: Пантеликъ (Пентеликъ). Гора в Греції. “Збити з Пантелику”. Указував на мову запозичення: Шпетити. Висміювати. Честити проти честі. Сварити. “Шпетити на всю губу”. Голосно сварити. По-німецьки: Spotten. Часом додавав синонімічний вислів, утворений за тією ж структурно-семантичною моделлю, як-от: Хири писати. Кажуть про ходу п’яного: писать мыслете.

Значний

етнографічний матеріал, “брехеньки”, коментарі інших укладачів, усну народну творчість залучав М. Номис у, безсумнівно, кращому пареміологічному зібранні XIX ст. “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864). Наприклад, вислів Я тебе пережену на гречку супроводжується таким коментарем: “В рукопису д. Марковича є до сії приказки така замітка з Пирятина: “Взято, здається, од бджіл, як їх на гречку в порожні вуллі переганяють”. Не перечу: може, воно й так; додам тільки, що колись у дяків і, огулом мовлячи, в школах кара школярам… така була: ставили на гречку навколюшки і часами голими коліньми” . Фразеологічні варіанти – Вирватися як Пилип з конопель, вискочити як Пилип з коноплі, гульк, як Пилип з кукурудзів – пояснюються відомим з польських джерел (Рей, Хмелевський, Вуйціцький та ін.) переказом історичного анекдоту про шляхтича Пилипа, “родом із Конопель Сандомирського краю”, який “вбовтнувся в річ без ладу” , хоча навіть польські дослідники сумнівалися в достовірності цієї легенди, пов’язуючи слово Пилип (пилип) з його народно-діалектним значенням “заєць” (С. Скорупка, Д. Гессен, С. Стипула та ін.). Часом укладач пояснює екстралінгвістичні умови становлення вислову, як-от: Допавсь як дурень до мила.

Більш обгрунтовані етимології І. Франка в “Галицько-руських народних приповідках”, оскільки поряд з етнографічним матеріалом він широко залучає діалектні варіанти та паралелі з інших мов. Власне, це не тільки тлумачний фразеологічний словник, а й прообраз праці з наукового етимологізування народної фразеології. Цілком придатні й нині численні авторські пояснення етимона: 1. Загнути хвіст під себе. Втихомирити, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або копнений, затинає хвіст під себе. 2. Вода би го не протонула (“він би не втонув у воді”). Приказка основана на віруванню, що великі грішники, чародії не тонуть у воді. 3. Плете банелюки. Говорить дурниці. Банелюка – титул поширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польським письменником Твардовським на польську мову з Historya przedziwna о krolewnej Banialuce. Залучення величезного екстралінгвістичного матеріалу, використання структурно-семантичних моделей (звичайно, без новітніх термінів), лаконічна манера викладу свідчать про хист І. Франка як видатного етимолога.

Названі автори апробували насамперед такий метод, як “етимологічне коментування”, а їхні праці підготували твердий грунт для подальших дослідників.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Верховино світку ти наш.
Ви зараз читаєте: Етимологічне коментування в збірниках паремій