ЕВРИГАЛИ

Related posts:

1. СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
2. СТЕНОГАЛИ Екологія – охорона природи СТЕНОГАЛИ – організми, що витримують лише незначні зміни солоності середовища....
3. ЧИННИК СОЛОНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЛОНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю водорозчинних сполук у воді чи грунті....
4. СТЕНОТЕРМНІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С. Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер....
5. РЕОФІЛИ Екологія – охорона природи РЕОФІЛИ – тварини, які живуть у проточних водах. Р. є своєрідними екол. угрупованнями, адаптованими до умов змінного середовища. Серед Р. переважають водяні тварини, що пристосувались до життя в проточних водах (річках, струмках, на мор. мілководдях, які омиваються припливно-відпливними течіями). Р. – чіткі аероби і потребують постійного притоку свіжої води. Деякі Р. […]...
6. БІОНАВІГАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОНАВІГАЦІЯ – здатність тварин вибирати напрямок руху під час регулярних сезонних міграцій (на Зимівлю, до місць розмноження) та в разі пошуку місця свого проживання (хомінг). Б. забезпечується здатністю орієнтуватися в довкіллі за допомогою органів чуття та спадково закріпленими реакціями – інстинктами. Крім птахів, ця здатність характерна для багатьох риб, ссавців, рептилій […]...
7. ЛІС РИБООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС РИБООХОРОННИЙ – ліс, що росте у заплаві та на берегах водойм і створює сприятливі умови для життя і розмноження цінних видів риби....
8. ХВОРОБА МІНАМАТИ Екологія – охорона природи ХВОРОБА МІНАМАТИ – інтоксикація організму людини ртутьорганічними сполуками внаслідок вживання в їжу риби або ін. продуктів моря, ін. водойм, забруднених ртуттю....
9. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
10. СОЛОНІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи СОЛОНІСТЬ ВОДИ – градація вмісту розчинних солей у прир. воді: прісна вода – до 0,5-1 г/л, солонувата – від 1 до 3, слабкосолона – від З до 10, солона і дуже солона вода – від 10 до 50 г/л, розсіл, або ропа, – понад 50 г/л....
11. НАДКЛАС РИБИ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП ХОРДОВІ НАДКЛАС РИБИ Риби – група хребетних тварин, що у процесі еволюції сформувалась у водному середовищі і живе виключно в ньому. Риби населяють усі водойми – від струмків і невеликих ставків до океанів. Одні з них усе життя живуть у морях (тунець, тріска, палтус), інші – у […]...
12. ГІДРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛ(И) – організми, пристосовані до життя у воді (напр., риби)....
13. СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екол. ніш....
14. ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ СТЕНОТЕРМНІ – організми, що живуть у вузьких температурних межах. О. с. поділять на теплолюбні (орхідеї, коралові поліпи, медузи та ін.) і холодостійкі (рослинність тундри, риби полярних водойм, тварини абісалі тощо)....
15. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
16. САМОЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ Екологія – охорона природи САМОЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ – вторинне забруднення водойм за рахунок розкладання орг. речовин, що утворюються при відмиранні рослин і тварин....
17. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
18. ОХОРОНА ГІДРОСФЕРИ Хімія – універсальний довідник ХІМІЯ І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ХІМІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ХІМІЧНА ЕКОЛОГІЯ. ОХОРОНА ГІДРОСФЕРИ У природних умовах відбувається постійний кругообіг води, за рахунок чого вода самоочищається. Зі збільшенням витрат води для промислових і побутових потреб посилюється забруднення води відходами. У водойми потрапляють сполуки феруму, нітрогену, фосфору, сульфуру, плюмбуму, а також жири, поверхнево-активні речовини, кислоти, […]...
19. ПРОМІЛЕ Екологія – охорона природи ПРОМІЛЕ – десята частина відсотка, позначається значком %о. Часто використовують для вимірювання солоності води....
20. СТРАТИФІКАЦІЯ ВОД Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ ВОД – розділення водної товщі на шари різної щільності, що заважає перемішуванню вод. Залежить від т-ри вод, їхньої солоності....
21. ІНФАУНА Екологія – охорона природи ІНФАУНА – тварини, що мешкають у донних грунтах водойм. Типовими представниками І. є молюски, голкошкірі, кільчасті та круглі черви. Залежно від характеру грунту, в якому живуть ці організми, І. поділяють на пелофільну (в мулі), псамофільну (в піску), літофільну (в камінні), аргілофільну (в глині). 1. має важливе значення як корм для риби, […]...
22. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води Екологія – охорона природи ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ води – сукупність біол. та фіз.-хім. характеристик води: трофосапробності, солоності та твердості, водневого показника (рН), конц. забруднювальних речовин....
23. ІНДЕКС ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – показник, який відображає придатність навколишнього середовища для життя організмів (здебільшого виражається ступенем інтенсивності розмноження, захворюваності, смертності або виживання організмів)....
24. ВІТРОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ВІТРОСТІЙКІСТЬ – здатність наземних рослин протидіяти сильному постійному вітру або його поривам. В. забезпечується формуванням глибокої і розгалуженої кореневої системи, міцним стовбуром, архітектонікою крони дерев та чагарників, густотою їх розміщення у фітоценозі....
25. ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ – сукупність процесів, які відбуваються в горизонтах грунту з утрудненим доступом кисню, що зумовлює перехід заліза, мангану, сірки та ін. елементів із сполук з вищим ступенем окиснення в сполуки з нижчим ступенем окиснення....
26. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
27. БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. руйнуванні орг. речовин, розчинених у стічних водах за допомогою живих організмів. Вони сприяють фільтрації або розкладу стічних вод та відновленню первинних властивостей середовища. Для цього використовують мілководні водойми, аеротенки....
28. ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНИЙ – будь-які умови середовища, на які живе відповідає реакціями пристосування (за межами пристосовних особливостей лежать летальні чинники). Класифікація екологічних чинників: За часом: – еволюційний; – історичний; – чинний (нині). За періодичністю: – періодичний; – неперіодичний. За черговістю виникнення: – первинний; – вторинний. За походженням: – космічний; – абіотичний (абіогенний); […]...
29. СТЕНОЙОННІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОЙОННІСТЬ – здатність організмів жити лише за певного значення рН середовища....
30. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
31. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
32. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
33. АМФІБІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів....
34. КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ (CHONDRICHTHYES) – НАДКЛАС РИБИ (PISCES) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA) Довідник з біології ТВАРИНИ ЦАРСТВО ТВАРИНИ ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA) НАДКЛАС РИБИ (PISCES) КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ (CHONDRICHTHYES) Хрящові – найдавніші риби. Відомі з середнього девону. Мешкають у морі (декілька видів – у прісних водах). Налічуєть­ся близько 140 сучасних родів і близько 730 видів. Розміри тіла від 6 см. до 20 м. (китова акула). Представниками класу є […]...
35. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
36. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
37. РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ Екологія – охорона природи РИБОЗАГОРОДЖУВАЧ – спец, ділянка водотоку, яка є перешкодою для потрапляння риби в небезпечну для неї або для техн. споруди зону. Р. Застосовуються у водозабірних пристроях шлюзів, водогонах, у турбінних відділеннях тощо, забезпечують збереження риби, особливо цінних її видів....
38. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
39. НУКЛІДИ Екологія – охорона природи НУКЛІДИ – атоми хім. елементів з різним числом нейтронів у ядрі або з різним енергет. станом ядра. Нині відомо близько 1700 Н., з яких 200 – стабільні, тобто мають стійке ядро, яке визначає їхню сталу масу. У решти Н. (близько 1400) ядра перебувають у нестійкому стані, вони спонтанно розпадаються, спричинюючи радіоакт. […]...
40. ЕВТРОФУВАННЯ Екологія – охорона природи ЕВТРОФУВАННЯ, евтрофіка – ц і я, евтрофія – підвищення рівня первинної продукції водойм внаслідок збільшення в них конц. біогенних елементів, насамперед азоту і фосфору. Інтенсивний розвиток рослин спричинює нагромадження орг. речовини, яка внаслідок неповної мінералізації скупчується у водоймах і водотоках. Розрізняють прир. та антроп. Е. Перше триває тисячоліття, друге наступає значно […]...