ФАО (ПРОДОВОЛЬЧА І С.-Г. ОРГАНІЗАЦІЯ ООН)

Related posts:

1. БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи БЮРО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – орган, заснований у 1974 р., що об’єднує близько 70 великих природоохоронних організацій країн-членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі. Б. є. о. н. с. сприяє співробітництву своїх членів, відстоює їхні позиції і вимоги в комісіях ЄЕС, інформує їх про роботу ЄЕС. Коло проблем, що їх вивчає Б. […]...
2. МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова міжнар. організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи та рац. використання прир. ресурсів. Створена у 1948 р. за ініціативою ЮНЕСКО. До її складу входять офіційні представники 68 держав, понад 640 різних установ із 127 країн та 53 міжнар. організації. МСОП […]...
3. РЕСУРСИ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЛІСОВІ – ліс. багатства, що включають запаси деревини, а також продукти опосередкованого користування лісом (пром. тварини, ліс. госп-во, ліс. пром-сть), у поєднанні з суспільно корисними і захисно-ресурсоохоронними функціями лісу, в т. ч. рекреаційними....
4. МІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР ПОТЕНЦІЙНО ТОКСИЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР ПОТЕНЦІЙНО ТОКСИЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН – установлений у рамках ЮНЕП у 1976 р., штаб-квартира знаходиться в Женеві. М. р. п. т. х. р. покликаний забезпечити глобальну систему раннього оповіщення про небезпечність хім. речовин. Завданнями М. р. п. т. х. р. є збирання даних про хім. речовини, їх аналіз і створення […]...
5. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
6. ЄМНІСТЬ ТЕРИТОРІЇ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ТЕРИТОРІЇ – можливість розширення госп. діяльності людини на певній площі без значних додаткових затрат на її впорядкування, в основному завдяки інтенсифікації та комплексному використанню освоєних ресурсів, а також з додатковими капітальними затратами на впорядкування та залучення у госп. використання нових ресурсів....
7. ВОДА ТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи ВОДА ТЕХНІЧНА – вода, за винятком питної, мін. і пром., яка придатна для використання в нар. госп-ві....
8. МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
9. ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) Екологія – охорона природи ПРОГРАМА ООН ЕКОЛОГІЧНА (ЮНЕП) – міжурядова програма, започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН з питань довкілля (1972 р.) та рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.) і присвячена найбільш гострим проблемам сучасної екол. кризи (спустелюванню планети, деградації грунтів, обезлісенню Землі, різкому погіршенню та зменшенню кількості прісної води, забрудненню Світового океану тощо). У […]...
10. ЗЕМЛІ ЗАПАСУ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені до інтенсивної госп. експлуатації землі. Вони є резервними для розширення с.-г. виробництва, розміщення пром. об’єктів, розвитку колективного садівництва і городництва....
11. ВИСНАЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінім, допустимого стоку поверхневих або скорочення запасів підземних вод. В. в. відбувається за рахунок забруднення рік, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води для задоволення пром. та госп. потреб....
12. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
13. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
14. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
15. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
16. ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ – аварійний (у т. ч. внаслідок техн. неграмотності чи кримінального недогляду) викид пром. газів чи скидання стічних вод (пром., комунальних або с.-г.)....
17. КОМПЛЕКС АГРОПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС АГРОПРОМИСЛОВИЙ – сукупність галузей або підприємств сусп. госп-ва, діяльність яких тією чи ін. мірою пов’язана між собою і спрямована на забезпечення потреб населення в с.-г. продукції і продуктах її переробки. К. а. складають три основні сфери: а) виробництва засобів виробництва для с. г., харч, та легкої пром-сті; б) власне с. […]...
18. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
19. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
20. ВСЕСВІТНЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ВМО) Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ВМО) – організація, яка вивчає стан і використання клімат, ресурсів планети, виконує широку програму вимірювання ступеня забрудненості середовища проживання за допомогою мережі фонових станцій, поширює знання про охорону природи, спрямовує зусилля на підготовку фахівців у галузі хімії атмосфери, контролю за забрудненням повітряного та водного басейнів....
21. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА – комплексне і повне використання прир. ресурсів з завдаванням мінім, збитків однією галуззю госп-ва іншим і слабким порушенням прир. процесів, які забезпечують сталість природокористування даного типу....
22. ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві, меліорації, рекреації, побуті тощо....
23. БІОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНОЛОГІЯ – 1) прикладні мікробіологія і біохімія; 2) сукупність пром. методів, що використовують живі організми і біол. процеси для виробництва цінних для нар. госп-ва продуктів. Прикладами таких методів можуть бути мікробіол. синтез ферментів, вітамінів, амінокислот, антибіотиків тощо. Перспективним є пром. добування ін. біол. активних речовин (напр., гормональних препаратів, стимуляторів імунітету) методами […]...
24. СКРИНІНГ Екологія – охорона природи СКРИНІНГ – 1) біол. або хім. оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, що можуть бути спричинені пром. відходами; 2) відбір та аналіз з метою моніторингу комплексних проб відходів та викидів пром. підприємств....
25. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
26. ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ – маса деревини на корені незалежно від можливостей та доцільності її вилучення з госп. метою. 3. д. у світі оцінюються в 307,4 млрд м3....
27. ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією, передбачена для захисту її населення від впливу пром. викидів, шуму, вібрації тощо. Ширина 3. с.-з. від 50 м до декількох кілометрів....
28. ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень Є. г. (в.) т. у хім. пром-сті становить 6-8 га, у видобувно-хім. підгалузі – 20-22, в пром-сті буд. матеріалів – 3-5 […]...
29. АМІНОПЛАСТИ Екологія – охорона природи АМІНОПЛАСТИ – пластмаси на основі сечовино – та меланінформальдегідних смол. А. широко застосовують як конструкційні матеріали в ел.-техн. пром-сті, для виготовлення посуду, як сировина у виробництві лаків, для апретування плит, у деревообр. пром-сті. Під впливом вологи А. розкладаються, внаслідок чого в повітря приміщень виділяється формальдегід, шкідливий для здоров’я людини....
30. Продовольча проблема Продовольча проблема – складне теоретикотрактичне завдання щодо забезпечення продовольством (загалом або його окремими видами) всього чи частини населення окремої країни або регіону світового господарства, не вирішення якої призводить до недоїдання, голоду та демографічної кризи або депопуляції населення, а отже, до соціально-економічної і політичної нестабільності. З цією проблемою людство стикається на всіх етапах свого існування. Так, […]...
31. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
32. ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА Екологія – охорона природи ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА – смуга, що прилягає до заповідника, в межах якої заборонено проведення госп. діяльності, здатної порушити встановлений у заповіднику прир. режим. Хоча заповідник не є землекористувачем 3. б. (о.) з., всі госп. заходи в ній за чинним законодавством потрібно узгоджувати з його адміністрацією....
33. СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ – певні форми зміни елементарних грунтових ареалів у просторі, що характеризуються різними ген. зв’язками між собою і створюють певне різноманіття госп. властивостей грунтів. Загалом С. г. п. визначає ефективність використання земельних ресурсів....
34. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
35. АЗОВО-СИВАСЬКЕ ЗАПОВІДНО – МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Екологія – охорона природи АЗОВО-СИВАСЬКЕ ЗАПОВІДНО-МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – територія, виділена для комплексного ведення ліс. і мисливського госп-ва. Було розміщене у Новотроїцькому і Генічеському районах Херсонської обл. Створене в 1957 р. на базі заповідника, що був заснований у 1927 р. Завдання госп-ва полягало в розведенні, охороні та періодичному промислі мисливських звірів і птахів, дослідженні питань їхньої […]...
36. ОБЛІК РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ОБЛІК РЕСУРСІВ – інвентаризація ресурсів, натурне виявлення кількості та якості прир. ресурсів (запаси мисливських ресурсів, ресурсів прісної води тощо)....
37. ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
38. Продовольча криза Продовольча криза – одна з глобальних проблем людства, яка полягає у масовому голоді та недоїданні значної частини населення у планетарному масштабі, передусім у слаборозвинених країнах світу. Двома різновидами П. к. є тимчасовий голод в окремих країнах і регіонах (внаслідок різкого та нетривалого погіршення кліматичних умов) і хронічний голод різного ступеня, що спостерігається неоднаковою мірою в […]...
39. ВОДОВІДВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи ВОДОВІДВЕДЕННЯ – 1) сукупність сан. заходів і техн. пристроїв, які забезпечують відведення стічних вод за межі населеного пункту або пром. підприємства; проводиться за допомогою зливової, пром. та побутової внутр. і зовн. каналізації; 2) В. за допомогою водовідвідного каналу – звільнення русла річки від води з метою проведення в ньому гідротехн. робіт […]...
40. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з метою сприяти справі миру і безпеки, культури та інформації. Членами ЮНЕСКО нині є понад 160 держав. ЮНЕСКО організовує численні дослідження, наукові конференції, що стимулюють і підтримують наукову, освітню, інформаційну діяльність, […]...