ФАЗА СУКЦЕСІЇ

Related posts:

1. АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку біоценозу, у якій витрати енергії на дихання не більші за кількість енергії, що накопичена у фітомасі....
2. ФАЗА РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ФАЗА РОЗВИТКУ – один з якісно (функціонально) різних станів прир. системи, що розвивається. Для організму комахи з повним перетворенням – це яйце, личинка, лялечка, доросла комаха (імаго); для сукцесії ліс. екосистеми після вирубування (без зміни ліс. порід) – фаза чагарників, молодняку, жердняку, достигаючого та стиглого лісу....
3. ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з гнізда) і т. д., що помітно відрізняється від ін....
4. ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ. СУКЦЕСІЇ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ. СУКЦЕСІЇ Усі екосистеми здатні еволюціонувати. Послідовна зміна екосистем називається екологічною сукцесією. Сукцесії виникають внаслідок впливів природних факторів, діяльності людини на певній території. Розрізняють сукцесії первинні, які починаються з освоєння середовища, яке до того не було населене (на скелях, зруйнованій гірській породі, наносах річок), у процесі […]...
5. ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС – сукупність процесів створення, нагромадження й трансформації органічної речовини, поглинання й проходження енергії через біо – й екосистеми різних рівнів організації....
6. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
7. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
8. ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ ЕКОСИСТЕМИ – складова основних компонентів екосистеми....
9. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми зберігати свою структуру і функц. особливості під час дії зовн. чинників....
10. ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЖИВУЧІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми витримувати різкі коливання абіотичного середо вища, масове розмноження або тривале зникнення окремих видів, великі антроп. навантаження....
11. АЕРОТОП Екологія – охорона природи АЕРОТОП – внутрішня атмосфера екосистеми, що є приземним шаром повітря, склад і режим якого залежать від безпосереднього впливу внутр. компонентів екосистеми, насамперед рослинності і грунту....
12. ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ – найбільш складні й високопродуктивні екосистеми, в яких домінують хвойні та широколистяні дерева, що утворюють складні угруповання....
13. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
14. ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися в одному з екол. компонентів або в екосистемі загалом, мати зовн. чи внутр. причини, антроп. або прир. характер, бути локальним, регіональним чи глобальним. Мається на увазі, що інтенсивність П. е. […]...
15. АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку....
16. БІОТА Екологія – охорона природи БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільністю свого територіального поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до складу Б., не завжди мають екологічні зв’язки. Часто одну і ту саму сукупність організмів можна розглядати і […]...
17. ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” Екологія – охорона природи ПРОГРАМА “ЛЮДИНА І БІОСФЕРА” (МАВ) – міжнар. н.-д. програма ЮНЕСКО (продовження Міжнар. біол. програми), спрямована на вирішення ряду екол. питань, сформульованих у вигляді окремих (14) підпрограм-проектів (в основному про вплив людини на екосистеми і зворотний вплив екосистеми на людину). Прийнята у 1970 р., роботи розпочаті в 1971 р. У роботі беруть […]...
18. КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ – кінцевий, стабільний стан рослинного угруповання, що перебуває в стані рівноваги з навколишнім середовищем; відносно стабільний стан його протягом тривалого часу; вищий ступінь розвитку екосистеми, фінальна сформована стадія її розвитку, що найбільшою мірою відповідає клімату даної місцевості. Кожній геогр. зоні властиві свої клімаксові екосистеми, що є найбільш сталими її […]...
19. СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
20. Взаємозв’язки основних компонентів екосистеми Формули й таблиці БІОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЯ Взаємозв’язки основних компонентів екосистеми Правило екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, яку запасають організми за одиницю часу, значно більша, ніж на наступних (в 5-10 разів). Сукцесія – процес саморозвитку екосистеми, внаслідок взаємодії живих організмів між собою та довкіллям. Біосфера – частина геологічних оболонок земної кулі, […]...
21. ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОЇ (ЕКОЛОГІЧНОЇ) РІВНОВАГИ – зміни в процесах взаємодії та складі компонентів і елементів екосистеми, що призводять у кінцевому підсумку до її заміни ін. екосистемою на тривалий або умовно безкінечний термін. Напр., вирубування лісів у посушливій зоні може спричинити зміщення прир. балансу в бік розвитку екосистеми пустелі – стійкого (рівноважного, квазістаціонарного) […]...
22. БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
23. ЕКОСИСТЕМА МОЛОДА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОЛОДА – стадія становлення екосистеми, що визначається великою кількістю продукції, коли заг. (валовий) фотосинтез перевищує рівень дихання угруповання, а отже, співвідношення фотосинтезу і дихання перевищує одиницю. В міру розвитку екосистеми цей показник наближається до одиниці. Е. м. характеризується також низькими видовою та біохім. різноманітностями, слабко вираженою ярусністю і просторовою гетерогенністю, […]...
24. БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
25. Мирне проходження суден Мирне проходження суден – проходження суден через територіальні води прибережних держав з метою перетинання їх без заходження у внутрішні води або для проходу у внутрішні води чи з внутрішніх вод у відкрите море. Проходження вважається мирним, якщо не призводить до порушення миру, доброго порядку і безпеки прибережної держави. Конвенція з морського права (1982) деталізує поняття […]...
26. ЗАКОН МІНІМУМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН МІНІМУМУ (Ю. ЛІБІХА) – основний закон: витривалість організму визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екол. потреб, тобто життєві можливості організму лімітуються екол. чинниками, кількість і якість яких близькі до необхідного для організму або екосистеми мінімуму; подальше їх зниження призводить до загибелі організму або деструкції екосистеми. Додаткове правило взаємодії чинників: організм […]...
27. ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
28. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
29. ЕКОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕКОКЛІМАТ – комплекс потрібних для норм, життєдіяльності організму фіз.-хім. умов довкілля (т-ра, наявність кисню, води тощо)....
30. ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ – багато прир. систем (у т. ч. геол. утворення, особини, біотичні угруповання, екосистеми тощо) у своєму індивід, розвитку повторюють у скороченій формі (нерідко закономірно зміненій та узагальненій) еволюц. шлях розвитку власної системної структури. 3. с. у разі керування прир. процесами змушує зважати на закономірне проходження ними певних (у т. […]...
31. СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ – комплекс геоморф., геофіз. та геохім. умов, у яких існує організм, у т. ч. людина та її госп-во....
32. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
33. Штучні екосистеми – Природні та штучні екосистеми Природознавство Природні та штучні системи в середовищі існування людини Природні та штучні екосистеми Штучні екосистеми Штучні екосистеми, або агроценози, нестійкі – людина штучно підтримує їх видовий склад. Висаджені рослини без підтримки людини швидко зникають в умовах конкуренції з дикими видами. Живі організми культурних полів Живі організми садів Зелена архітектура У міському парку...
34. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ КОМПЛЕКС Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ КОМПЛЕКС – див. Комплекс біогеоценотичний....
35. ПРАВИЛО ВНУТРІШНЬОГО НЕ ПРОТИРІЧЧЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВНУТРІШНЬОГО НЕ ПРОТИРІЧЧЯ – у прир. екосистемах діяльність видів, що входять до її складу, спрямована на підтримання цих екосистем як середовища (свого власного). Види в прир. середовищі не можуть руйнувати середовище свого існування (це не стосується сучасної людини), оскільки це могло б призвести до їхнього самознищення. Навпаки, діяльність тварин та […]...
36. САМОРОЗВИТОК Екологія – охорона природи САМОРОЗВИТОК – зміни, що відбуваються всередині екосистеми і спричинюють її сукцесійний або еволюц. розвиток....
37. ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо)....
38. ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКЦЕСІЙНОГО СПОВІЛЬНЕННЯ – процеси, що відбуваються в зрілих зрівноважених системах, які перебувають у стабільному стані, як правило, виявляють тенденцію до сповільнення. Звідси безперспективність спроб “підганяти” природу під час проведення заходів без виведення її систем зі стану рівноваги або створення ін. особливих умов для проведення госп. акцій. Напр., акліматизація нового виду […]...
39. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
40. ПОДІБНІСТЬ У БУДОВІ ТА ПРОЯВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН, БАКТЕРІЙ, ГРИБІВ, ТВАРИН Цілі уроку: – освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання особливостей будови та життєдіяльності тварин; – розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки; – виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності. Обладнання і матеріали: портрети видатних біологів, зображення тварин, плакати […]...