Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини”
Філософія світ людини
Ноосфера і “проблема людини”
Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини”
Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”. До цього часу начебто поряд стоять дві сукупності проблем: одна з них – це проблема людини, а друга – глобальні проблеми. Створюється враження, що саме по собі здорове ядро людини заплуталося в несприятливих зовнішніх обставинах. Таке враження є наслідком відомого розмежування сутності та існування людини. Інтуїтивно сприймається так,
На нашу думку, таке розуміння людини – вже пройдений етап. А проникнення в проблемність людини в своєму розвитку проходить три стадії.
Перша стадія – це усвідомлення того, що людина є основною проблемою, або предметом філософії. Таке усвідомлення набуло вже загального визнання.
Друга стадія – усвідомлення проблемності існування. Воно набуло гостроти в сучасну епоху, коли під загрозу поставлене
Третя стадія, яку ми намагаємося позначити, це – розуміння того, що не лише існування, але й сутність людини суперечлива, через що проблема людини і сукупність глобальних проблем – одна й та сама реальність. Глобальні проблеми – це і є розкрита сутність, або проблема людини. Ноосфера є ціле даних проблем. Тому вона – не чергова мрія про гармонійне майбутнє, а вираження минущості й конечності людини в універсумі.
Отже, є три причини, які заважають усвідомити єдність ноосфери, глобальних проблем, проблеми людини.
По-перше, вони виникають у різний час, за різних обставин і з різних джерел: теорія ноосфери на грунті загальнонаукового природничого знання; глобальні проблеми – із самої дійсності – історії природи і людства; проблема людини – як з дійсності, так і з філософських міркувань, причому розв’язань її стільки, скільки антропологічних учень.
По-друге, багато кому здається, що ноосфера – то всезагальний напрям розвитку людства, а глобальні проблеми – неприємний, але минущий відтинок його історії, досить їх вирішити – і ми в царині розуму.
По-третє, в теорії ноосфери розум уявляється як позитивний фактор поступу, а в теорії глобальних проблем, у вигляді науки і заснованої на ній діяльності – як негативний.
Але якщо зважити, що розум, котрий витворює ноосферу і котрий породжує утруднення людства, – один і той самий, то протилежність двох оцінок зникає, вони виявляються стадіями еволюції явища, яке спочатку здавалося добром, а потім злом. Разом з тим з’ясовується, що людина – носій розуму, будівник ноосфери і творець глобальних суперечностей: ці суперечності і є маніфестацією людської сутності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...