ФОРЕЗІЯ

Related posts:

1. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
2. ІНДЕКС ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – показник, який відображає придатність навколишнього середовища для життя організмів (здебільшого виражається ступенем інтенсивності розмноження, захворюваності, смертності або виживання організмів)....
3. ПЕЛАГОФІЛ Екологія – охорона природи ПЕЛАГОФІЛ – організм, що віддає перевагу середовищу пелагіалі (одна з життєвих форм організмів)....
4. СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ Екологія – охорона природи СПОЛУЧЕНІСТЬ ВИДІВ У ФІТОЦЕНОЗАХ – тісний екол. і біол. зв’язок між різними видами. Завдяки сполученості та взаємодії видів один з одним та з біоценотичним середовищем формуються стабільні, стійкі біоценози....
5. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
6. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
7. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
8. ЕНДОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЙКІЯ – одна з форм співжиття тварин різних видів – квартиранство, за якої квартирант оселяється всередині тіла хазяїна, не завдаючи йому значної шкоди (напр., деякі види нематод у кишечнику коней живляться мікроорганізмами)....
9. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
10. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖВИДОВІ – прямий та опосередкований інформаційний взаємовплив організмів, що належать до різних видів, який супроводжується обміном речовиною та перетворенням енергії....
11. СИСТЕМАТИКА – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМАТИКА – 1) біол. наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих видів та побудова їх прир. системи, тобто такої, яка відображала б шляхи істор. розвитку й споріднені зв’язки окремих груп організмів. Ін. назва – Біосистематика; 2) класифікація та групування предметів і явищ. Ін. назва – Систематизація....
12. БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування....
13. ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
14. БЕНТОСТОК Екологія – охорона природи БЕНТОСТОК – сукупність бентосних форм організмів, що переноситься сильною течією річки....
15. ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
16. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
17. ЕКВІТАБЕЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКВІТАБЕЛЬНІСТЬ – рівномірність розподілу чисельності окремих видів організмів у біотичному угрупованні....
18. ТРАНСФОРМІЗМ Екологія – охорона природи ТРАНСФОРМІЗМ – уявлення про перетворення одних видів організмів на ін. Передувало еволюц. вченню. Т. не визнавав наступності і поступального характеру розвитку живої природи....
19. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
20. ЕКСПЕДИЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКСПЕДИЦІЯ – переміщення групи людей (як правило, довготривале) на певній території чи акваторії зі спортивною або наук, метою. Е. називають також виїзд учених і фахівців на місце можливого знаходження чи виявлення цікавих об’єктів або явищ з метою їх вивчення. Наук. Е. – одна з найефективніших форм дослідження проблем природокористування....
21. СКАРП Екологія – охорона природи СКАРП – обрив над береговою терасою або на краю плоскогір’я. С. часто є екол. перешкодою для багатьох видів організмів....
22. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
23. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
24. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
25. ПРИСТОСУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИСТОСУВАННЯ, адаптація – морфофізіол. та/або поведінкова (для тварин) зміна організму або угруповання відповідно до змін умов середовища (для окремої особини – в межах еволюційно досягнутої норми реакції, для популяцій та їхніх груп – у процесі зміни частоти прояву окремих генотипів або складових форм у біогеоценозі). Див. також Адаптація....
26. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
27. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ Екологія – охорона природи ОРГАНІЧНИЙ СВІТ – жива природа, сукупність живих організмів, що населяють біосферу Землі. Відомо більше 1 млн видів тварин та близько 500 тис. видів рослин, які мешкають у воді, на землі, в грунті, повітрі та в інших організмах....
28. АУТБРИДИНГ Екологія – охорона природи АУТБРИДИНГ – схрещування не споріднених рослинних або тваринних організмів, зокрема й належних до різних порід, сортів або видів. Система, що включає різні заходи добору Для спаровування тварин однієї породи, які, на відміну від інбридингу, не мають спільних предків у 4-6 поколіннях....
29. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
30. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
31. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
32. АЕРОБІОС Екологія – охорона природи АЕРОБІОС – сукупність аеро-біонтів – організмів, що мешкають на суходолі, тобто наземних організмів....
33. КОМЕНСАЛ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛ – один із двох організмів різних видів, які живуть сумісно, і який користується певними перевагами за рахунок ін., але не завдає йому прямої шкоди. К. може використовувати організм хазяїна як місце оселення, засіб пересування, може живитися рештками його їжі....
34. ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ – 1) спрямоване переміщення мігруючих тварин одного або різних видів (міграція) вздовж спрямовуючих ліній (узбережжя, річкові долини, ланцюг водойм тощо); 2) кількість людей, які переміщуються з одного регіону (країни) в ін.; 3) кількість генотипів, що входять (або виходять) до даної ген. групи (популяції, виду) за одиницю часу; виражається в […]...
35. ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з гнізда) і т. д., що помітно відрізняється від ін....
36. ШУМ Екологія – охорона природи ШУМ – одна з форм фіз. (хвильового) забруднення довкілля, адаптація організмів до якого практично не можлива. У сучасний період Ш. розглядаються як істотні забрудники біосфери. Ш. понад 90 дБ викликає стресовий стан організму. Шумові подразники є однією з причин безсоння, а тривалий Ш. викликає різке зниження працездатності, знижує продуктивність праці. Найпоширенішим […]...
37. ГІБРИД Екологія – охорона природи ГІБРИД – статеве потомство від схрещування двох організмів з різною спадковістю (генотипами); організм, що народжується внаслідок схрещування генетично відмінних батьківських форм....
38. ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ – оптимум та межі витривалості організмів стосовно будь-якого чинника середовища можуть зсуватися у певний бік залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють інші чинники....
39. ТУРИЗМ Екологія – охорона природи ТУРИЗМ – одна з форм активного відпочинку та виховання; подорож за певним маршрутом з метою краєзнавчого пізнання....
40. СТЕНОФАГИ Екологія – охорона природи СТЕНОФАГИ – організми, які живляться невеликою кількістю видів корму або навіть одним його видом....