Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

Сучасна українська літературна мова як ваша форма існування національної мови

§ 10. ФОРМИ ІСНУВАННЯ МОВИ

Мовознавчі студії

112. I. Прочитайте тексти. З’ясуйте за словником значення виіділених слів. Випишіть ключові слова.

1. Мова – складне суспільне явище. Вона є найважливішим засобом людського спілкування та об’єднання людей у спільноту; засобом самоідентифікації й вираження ментальності нації (етносу); засобом формування й розвитку думки, здійснення пізнавальної діяльності, реалізації духовної культури народу.

Національна

мова – засіб спілкування нації та засіб її самоідентифікації серед інших націй. Національна мова виступає закономірним суспільним утворенням, що відбиває розвиток етнічної мови – від мови роду, племені, народності до мови нації. Вона консолідує народ, через неї зберігаються й передаються наступним поколінням культурно-історичні традиції, засвоюється загальнолюдський досвід. Національна мова – загальнонародна. У просторі і в часі вона пов’язується з існуванням територіальних діалектів, просторіччя, професійних різновидів мови, жаргонів, арго та з функціями вищої форми національної мови

– літературної мови (3 “Короткого тлумачного словника лінгвістичних термінів”).

2. Поняття сучасна мова вживається в різних значеннях. Під сучасною нерідко розуміють мову, носіями якої виступають представники поколінь, що живуть у часовий період, який ми називаємо сучасним. Загалом можна говорити про представників трьох поколінь: старшого, середнього і молодшого віку. Загальноприйнятим є твердження, що вирішальна роль нале-

Жить мовній свідомості середнього покоління, у той час як у представників старшого покоління можуть зберігатися пережиткові елементи старих норм, а мовна практика молодшого покоління характеризується більшою кількістю інновацій. За такого підходу джерелами вивчення мови є писемні фіксації за останні 50-60 років.

В українському мовознавстві традиційно використовують інші часові виміри для ідентифікації сучасної української літературної мови. Вихід її на історичну арену пов’язується з конкретною датою – виданням “Енеїди” Івана Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

Утвердженню української літературної мови на народній основі сприяли твори поетів-романтиків першої половини ХІХ століття. Доленосною для неї стала дата – 1840 рік, коли вперше вийшли твори Тараса Шевченка під назвою “Кобзар”.

Нова українська літературна мова сформувалася на базі говірок південно-східного наріччя, однак вона належить до полідіалектичних утворень, тому що в її розвитку конструктивну роль відіграли південно-західне і північне наріччя. З самого початку вироблялися й фіксувалися у ній норми на основі загальнонародних і найбільш перспективних діалектичних явищ (А. Грищенко).

II. Дайте відповіді на запитання до текстів.

1) Які основні характеристики поняття мова?

2) Що таке національна мова?

3) Чим літературна мова відрізняється від загальнонародної?

4) Які є складові загальнонародної мови?

5) Яка мова називається сучасною?

113. Опрацюйте теоретичний матеріал. Які особливості лексики обмеженого вжитку? Пригадайте, у яких творах художньої літератури вам траплялися вказані шари лексики загальнонародної мови. Наведіть свої приклади кожного шару лексики і запишіть. Лексична система української мови включає загальновживані слова (сніг, держава, сто, рука, осінь, шапка, солодкий, щука, кінь, жінка, родина, мати тощо) і слова обмеженого вжитку – діалектна лексика, терміни, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Діалектизми у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя – північне, південно-західне і південно-східне, які різняться між собою, а також відрізняються від літературної норми фонетичними, граматичними і лексичними ознаками (когут (півень), вуйна (тітка), газда (господар), плай (гірська стежка) тощо).

Терміни – шар лексики, який використовується для точного визначення спеціальних понять (теорія, фонема тощо). Професіоналізми – назви професійних понять: (хронічний, операбельний, закулісний, бутафорський, комедіант, верстка тощо). Жаргонізми – слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять (сантименти – завищені почуття, променад – прогулянка, кльовий – гарний, моцик – мотоцикл). Арготизми – слова, які зазнали навмисних змін: вставлялися склади, додавалися або замінювалися окремі звуки (шивар – товар, стибрити – вкрасти).

Просторічна лексика – слова, що вживаються в розмовному та художньому мовленні як стилістичний засіб надання грубуватої, зневажливої характеристики (забрьоха, роззява, чалапати).

У художній літературі ця лексика використовується залежно від теми і мети твору.

Практикум

114. Наведіть приклади фразеологізмів зі словом рука. До якого шару лексики можна віднести кожен із дібраних вами висловів?

115. Складіть речення зі словами газдиня, світлина, чатитися. До якої групи лексики належить кожне з них?

116. I. Прочитайте тексти. Яка форма мови використана авторами?

1. Ада Миколаївна Роговцева – актриса театру й кіно. Народна артистка України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, премії спілки театральних діячів ім. М. Заньковецької, премії “Київська пектораль” (двічі) і Всеукраїнської програми “Лідери регіонів” (2002 р.).

Педагог, професор Університету мистецтв і викладач Інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого в Києві. Акторський талант Ади Миколаївни полонив тих, хто бачив її гру в театрі чи в кіно. Вона гастролювала з концертними програмами і різними камерними театрами. Нині Ада Миколаївна встигає зніматися в кіно, грати в театрі, вести майстер-класи в Артеці й у вишах Києва (3 кн. “Сто знаменитих людей Украини”).

2. А десь окремо, як болюча згадка,

Стоїть за зиму нахолола хатка.

Над Ворсклою, під тими яворами,

Де вже ніхто не світить вечорами.

Там, певно, Бог живе в монастирі… (Л. Костенко).

3. Незмінні слова – 1) слова, що належать до частин мови, які не мають форм словозмін. Див. Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук; 2) невідмінювані іменники (“Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів”).

4. Дякую вам за це слово, але єго не приймаю. Певно, що нарід поріжеш. А то ж Бог не гніває на таких, що землю на гиндель пускають? Тепер нікому не треба землі, лише векселів та банків. Тепер молоді газди мудрі стали… (В. Стефаник).

5. – Мати Божа, царице небесна, – гукала баба в саме небо, – голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим своїм омофором!.. Миколо-Угоднику, скорий помічнику, святий Юрію, покарайте його своєю десницею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з’їли, та бодай його шашіль поточила (О. Довженко).

II. Виконайте завдання до текстів.

1) Доберіть синоніми до слів полонив,

Десниця, гукала.

2) З’ясуйте за словниками значення

Виділених слів.

117. Розгляньте фотоілюстрацію.

Доберіть лексику певної групи й опишіть зображене. Скористайтеся відповідним словником наприкінці підручника.