ФОТООКСИДАНТИ

Related posts:

1. ОКСИДИ АЗОТУ Екологія – охорона природи ОКСИДИ АЗОТУ – газоподібні моноксид (N0) та діоксид (N02) азоту утворюються при всіх процесах горіння в результаті поєднання азоту та кисню повітря. З діоксидів азоту утворюється азотна кислота, що бере участь в утворенні кислотних опадів. Під впливом сонячного світла О. а. утворюють фотооксиданти, до яких належить озон, токсичний пероксіацетил – нітрит […]...
2. АВТОТРАНСПОРТ Екологія – охорона природи АВТОТРАНСПОРТ – один із найбільших забрудників атм. повітря в Україні. Лише в 1993 р. ним було викинуто в атмосферу 2706,7 тис. т шкідливих речовин. Понад 51 % оксидів вуглецю та вуглеводнів і понад 21 % оксидів азоту від загальної кількості цих речовин по країні надходить від А. У багатьох містах України: […]...
3. СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ – 1) дистрес, що виникає у тварин під впливом діяльності людини; 2) пси – хол. напруження у людини, яке виникає під впливом заг. фону довкілля (напр., велике місто для сільського жителя, грубе поводження ін. людей тощо)....
4. АФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи АФОТОСФЕРА – зона розвитку життя без сонячного світла. В океані це абісопелагіаль та абісаль разом, у літобіосфері займає всю її товщу....
5. ОКУЛЬТАЦІЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТАЦІЯ – перешкоди для проникнення сонячного світла в глибину водойм, що створюються найчастіше в разі їх забруднення непрозорими завислими твердими часточками....
6. АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ СОНЯЧНА – сукупність цикл, і не цикл. фіз. змін на Сонці. Зумовлена в основному взаємодією сонячного магнітного поля та плазми. У роки макс. А. с. на Сонці виникають сонячні плями, які є гігантськими електромагнітами. Навколо них відбуваються могутні вибухи – спалахи. У цей час Сонце випромінює величезну кількість енергії та […]...
7. ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) Екологія – охорона природи ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) – найбільше джерело забруднення пов. басейну. Т. дають понад половину викидів оксиду сірки(ІУ) та четверту частину викидів оксидів азоту. Крім того, вони дають теплові відходи, які також створюють навантаження на навколишнє середовище....
8. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
9. ОЧИЩЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ – в останні роки намітилась тенденція до зменшення обсягів забруднювальних викидів в атм. повітря на території України, насамперед через спад виробництва. Проте їх обсяги досить великі в ряді міст і пром. агломерацій, особливо в Донецько-Придніпровському регіоні. Крім паливно-енергет. комплексу, одне з провідних місць у забрудненні атмосфери посідає транспорт. […]...
10. ХВОРОБА МІНАМАТИ Екологія – охорона природи ХВОРОБА МІНАМАТИ – інтоксикація організму людини ртутьорганічними сполуками внаслідок вживання в їжу риби або ін. продуктів моря, ін. водойм, забруднених ртуттю....
11. ЧИСЛО САНІТАРНЕ Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його забруднення....
12. КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА Екологія – охорона природи КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА – поєднання зовн. умов (інтенсивності світла, т-ри тощо), за яких процеси фотосинтезу і дихання в рослинах повністю зрівноважують один одного. У цьому разі кількість орг. речовини не збільшується і не зменшується....
13. ВОДА ЧИСТА Екологія – охорона природи ВОДА ЧИСТА – вода, яка не містить забруднювальних речовин. З сан. погляду В. ч. не викликає погіршення здоров’я людини. В. ч. – нерідко умовне, суб’єктивне поняття, оскільки в ній можуть міститися речовини і мікроорганізми, недопустимі для одних людей і цілком придатні для інших (в одних вони викликають, в інших – не […]...
14. ТЕРЕНКУР Екологія – охорона природи ТЕРЕНКУР – лікування дозованим (щодо часу, довжини й кута підйому маршруту) ходінням. Т. зміцнює серцевий м’яз, нервову систему, поліпшує дихання тощо....
15. НІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи НІТРИФІКАЦІЯ – процес біол. перетворення в грунті відновлених сполук азоту (аміаку) на окиснені неорг. (нітрати). Т. з. автотрофна Н. відбувається в дві стадії високоспеціалізованими бактеріями-нітрифікаторами, які використовують енергію окиснення аміаку або нітриту для асиміляції вуглекислого газу та ін. ендергонічних процесів. Відома і гетеротрофна Н., що здійснюється різними організмами, В т. ч. […]...
16. ДЕНІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕНІТРИФІКАЦІЯ – 1) відновлення грунтовими та водними бактеріями солей нітратної кислоти (нітратів) до нітритів, вільного азоту та аміаку. Д. призводить до збіднення грунтів на потрібні рослинам сполуки азоту; 2) енерг. процес окиснення мікроорганізмами орг. речовин в анаеробних умовах, де кінцевими акцепторами електронів є нітрати, нітрити та сульфати. У цьому розумінні Д. […]...
17. БІОСФЕРА І ЛЮДИНА. НООСФЕРА Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ БІОСФЕРА БІОСФЕРА І ЛЮДИНА. НООСФЕРА Людина – елемент біосфери. Усі природні ресурси планети зумовлюють можливість життя людини і є основою її матеріального виробництва. Приріст населення, розвиток науки і техніки призвели до того, що діяльність людини стала важливим фактором розвитку біосфери. Під впливом наукової думки і людської праці виникла можливість […]...
18. ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ – отруйна здатність вихлопних газів, які містять оксиди азоту, сірки, вуглецю тощо. Нижніх безпечних для здоров’я людини порогів конц. цих речовин практично не існує....
19. КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН Екологія – охорона природи КОСМІЧНА РОЛЬ ЗЕЛЕНИХ РОСЛИН – засвоєння зеленими рослинами в ході фотосинтезу енергії сонячного випромінювання й утворення величезної кількості орг. сполук, при споживанні яких ця енергія стає джерелом усіх життєвих процесів тварин і людини на Землі. Величезні запаси цієї енергії використовуються також у формі викопного палива (торф, вугілля, нафта). Крім того, зелені […]...
20. ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
21. ПАЛЕОЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ПАЛЕОЕНДЕМІК(И), релікт еволюційний – 1) древні форми організмів, початково широкий ареал яких поступово скоротився під впливом зміни кліматичних умов в гіршу сторону або конкуренції з більш пристосованими видами; 2) види ендемічні рослин та тварин, притаманні тільки даній місцевості і не обов’язково пов’язані родинними стосунками з іншими представниками навколишньої флори і фауни....
22. ВИПРІВАННЯ Екологія – охорона природи ВИПРІВАННЯ – загибель трав’янистих зимуючих рослин під товстим шаром снігу, який випав на незамерзлий грунт. У цьому разі, як правило, створюється своєрідна волога камера над перезволоженим грунтом з т-рою близько 0 °С, що спричинює досить інтенсивне дихання, швидку втрату рослиною запасних речовин та бурхливий ріст грибів (“снігова плісень”). В. характерне для […]...
23. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
24. ГОМОЙОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя....
25. ГЕЛІОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІТ(И), рос лина світлолюбна, світлова рослина – представник екол. групи рослин, оптимальна життєдіяльність яких має місце за умов повного сонячного освітлення. Такі рослини взагалі не переносять або переносять дуже погано навіть незначне затінення. Найчастіше трапляються в посушливих, сухих степах, пустелях. Г. досягають компенсаційної точки за порівняно незначного послаблення світла – 1/5…1/15 […]...
26. ПЕНЕКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕНЕКЛІМАКС – стійкий стан рослинності, збідненої під впливом діяльності людини....
27. ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
28. СУКЦЕСІЯ ЗООГЕННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЗООГЕННА – сукцесія, що зумовлюється надзвичайно сильним впливом тварин одного або кількох видів внаслідок їх надмірного розмноження....
29. ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості або вигині їх до світла (позитивний Ф. стебла) чи від світла (негативний Ф. кореня)....
30. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок порушення прир. освітлення місцевості і є результатом дії штучних джерел світла. 3. с. може спричинити аномалії у житті рослин і тварин....
31. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
32. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
33. УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ – сукупність видів, об’єднаних між собою певними взаємообов’язками, певною територією проживання і впливом комплексу умов існування. Можуть розглядатись окремо рослинні У., або фітоценози, і У. тварин, або зооценози....
34. АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
35. ГАЗОЛІН Екологія – охорона природи ГАЗОЛІН – суміш летких рідких вуглеводнів, призначена для застосування як палива для карбюраторних двигунів внутр. згоряння, як розчинник тощо. Під час згоряння Г. виділяється невелика кількість шкідливих вихлопних газів....
36. АКТИНОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТРІЯ – розділ геофізики, що вивчає процеси сонячного, земного й атм. випромінювання. Включає сукупність методів вимірювання променистої енергії....
37. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У закономірностях поширення рослин і тварин є певні відміни, зумовлені неоднаковими способами їх розселення, різним впливом на них чинників довкілля тощо. Окремі групи рослин і тварин можуть відрізнятися ще часом виникнення і шляхами еволюції, що також […]...
38. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
39. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
40. КУМУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНА – підсумовування функціональних змін окремих органів або систем організму, викликаних дією отрутохімікатів. Для гігієнічної класифікації отрутохімікатів одним із показників є коеф. кумуляції – відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50 % дослідних тварин при багаторазовому її застосуванні, до дози, що викликає смерть у 50 % дослідних тварин при […]...