ГЕМЕРОДІАФОР

Related posts:

1. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
2. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
3. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
4. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
5. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
6. РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
7. НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ – деревна та/або чагарникова рослинність, яку зберігають чи культивують з метою захисту полів від ерозії, а посівів – від впливу несприятливих абіотичних та біотичних чинників....
8. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
9. СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська....
10. ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
11. ІНЦУХТ Екологія – охорона природи ІНЦУХТ – схрещування близькоспоріднених організмів. Частіше цей термін вживається стосовно рослин. Див. також Інбридинг....
12. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
13. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
14. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
15. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
16. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
17. НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – ступінь безпосереднього впливу відпочивальників, їхніх транспортних засобів, тимчасових житлових та ін. споруд на прир. територіальні або рекреаційні об’єкти. Н. р. виражають кількістю людей або людино-днів на одиницю площі об’єкта за певний проміжок часу (добу або рік). Розрізняють оптимальне і деструктивне Н. р. Так, для соснових лісів деструктивним навантаженням […]...
18. КАМПТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи КАМПТОТРОПІЗМ – явище аномального росту пагонів у рослин внаслідок штучного впливу на них ззовні....
19. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
20. ФІНБОШ Екологія – охорона природи ФІНБОШ – чагарникова жорстколистна рослинність Пд. Африки, що схожа на макію....
21. ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – розділ екології, що досліджує різні прир. системи упродовж періоду впливу на них людини....
22. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
23. ПУНА Екологія – охорона природи ПУНА – високогірна трав’яниста рослинність, часто з подушкоподібними рослинами в Андах....
24. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
25. АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
26. ФРИГАНОЇДНА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи ФРИГАНОЇДНА РОСЛИННІСТЬ, фриганоїди – сукупність фриган, трагакантників та томілярів на кам’янистих схилах гір Середньої Азії і Закавказзя....
27. ПАНМІКСІЯ Екологія – охорона природи ПАНМІКСІЯ – вільне, що базується на випадковому, однаково ймовірному поєднанні всіх типів гамет, схрещування особин у межах популяції. Той чи ін. ступінь П. характерний для переважної більшості видів рослин і тварин....
28. САЛІТРАЛЬ Екологія – охорона природи САЛІТРАЛЬ – комплексна пустельно-степова рослинність із чагарниками та напівчагарниками (із роду Salicornia та ін.) на засолених грунтах в Аргентині....
29. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
30. ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
31. ЕВРИТРОФ Екологія – охорона природи ЕВРИТРОФ – організм, що живиться різноманітною їжею або навіть є одночасно автотрофом і гетеротрофом (напр., евглена зелена). Багато рослин Е. не мають чіткої реакції на ступінь збагачення грунту на поживні речовини....
32. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
33. ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
34. АЛЬПІНАРІЙ Екологія – охорона природи АЛЬПІНАРІЙ – ділянка саду або парку, влаштована у вигляді кам’янистої гірки, на якій вирощують високогірну рослинність. Від назви гір Альп....
35. РОСЛИННИЙ СВІТ Екологія – охорона природи РОСЛИННИЙ СВІТ – сукупність усіх рослинних організмів на певній території або на земній кулі в цілому, що становлять флору й рослинність....
36. БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
37. АДАПТАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ РОСЛИН – процес пристосування рослин до різноманітних умов довкілля, який забезпечує множину їх життєвих форм....
38. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМТРОПІЧНІ – види (частіше більші таксони) тварин і рослин, ареал яких оперізує тропічну зону земної кулі. Для наземних організмів ці ареали перервані величезними просторами океанів, для мор. – суходолом. Серед наземних рослин є лише поодинокі приклади циркумтропічних видів (деякі ціперуси), але є багато більших таксономічних груп тварин і рослин (мавпи, […]...
39. КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи КЛІМАКСОВА РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань певної території, що досягла в своєму прир. розвитку сталої рівноваги щодо клімат, умов....
40. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...