ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ТЕМА 3. РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА

УРОК 15. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА

Тема. Геоморфологічна будова.

Навчальна мета: сформувати знання про науку геоморфологію, геоморфологічну будову України; поглибити знання про сили, що формують рельєф; удосконалювати вміння й навички роботи з тематичними картами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна, геологічна, геоморфологічна карти України.

Опорні та базові поняття:

екзогенні та ендогенні сили, ерозія, акумуляція, карст, антропогенні форми рельєфу, геоморфологічна будова, форми рельєфу: денудаційні, вулканогенні, водно-ерозійні, льодовикові, суфозійні, еолові, алювіальні, морські абразивні, морські акумулятивні.

Географічна номенклатура: Карабі-Яйла, печера Оптимістична, Арабатська Стрілка, Аюдаг.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

– За політико-адміністративною картою України здійсніть “подорож” у межах країни за маршрутом: а) 50° пн. ш; б) 34° сх. д;

В) Луцьк – Чернівці – Вінниця – с. Грем’яч – Харків

– Маріуполь, вказуючи форми рельєфу, які ви перетинаєте.

– За картами атласа порівняйте за власно обраними ознаками Середньоросійську і Придніпровську височини; Придніпровську і Поліську низовини.

III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

– Діяльність яких сил належить до екзогенних?

– Переважно які за розмірами утворюються форми рельєфу внаслідок діяльності ендогенних сил? екзогенних? Як це пояснити?

– Назвіть відомі вам дрібні форми рельєфу. Які з них зустрічаються в нашій місцевості?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Скільки б ми не спостерігали за ростом рослин, ми ніколи не помічаємо власне процесу, ми тільки фіксуємо зміни – з’явився новий листок, набубнявили бруньки, рослина стала вища й пишніша. Так і з місцевістю. Скільки не дивись на Карпати, однак не помітиш, як вони “ростуть”. Це можуть встановити тільки спеціалісти, що вимірюють висоти місцевості. Але зафіксувати невеликі зміни (з точки зору геологічного часу), що свідчать про утворення гір або їх старіння й перетворення на рівнини, в наших силах. Будьте уважними до вивчення природи свого краю, і ви зможете стати свідками грандіозних геологічних перетворень.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Геоморфологічна будова

Геоморфологія – наука про закономірності утворення й розташування форм рельєфу земної поверхні.

Рельєф = безперервна дія ендогенних сил + екзогенних сил.

Форми рельєфу:

– генетичні – основні, великі елементи (низовини, височини, гори) – визначаються тектонічною будовою;

– місцеві (балки, річкові долини, карстові воронки тощо) – визначаються геологічною будовою та екзогенними процесами. Ендогенні процеси зумовлюють підняття та опускання, екзогенні спричинюють нівелювання поверхні шляхом руйнування порід (денудація), перенесення та їх накопичення (акумуляція). Перевага сили впливу визначається тектонічною будовою поверхні і складом гірських порід.

2. Рельєфоутворюючі процеси

– Діяльність постійних і тимчасових водотоків (водна ерозія) – яри, балки, річкові долини.

– Діяльність вітру (вітрова ерозія) – еолові форми: дюни, піщані горби.

– Діяльність давніх льодовиків – льодовикові й водно-льодовикові форми: зандри (піщані рівнини), ози (лінійно витягнуті гряди), ками (горби), кари (кріслоподібні заглиблення в горах).

– Карст (розчин водами гірських порід) – карри (поверхневі форми: рівчаки, лунки), печери, колодязі. На Подільській височини утворилася найдовша в світі печера в гіпсових породах – Оптимістична (понад 165 км). У Кримських горах – найглибша в Україні – Солдатська (понад 500 м).

– Морська абразія (руйнування морськими хвилями) та акумуляція – скелі, гроти, урвища, пляжі, пересипі, коси.

– Гравітаційні (як правило, в поєднанні з іншими) – оповзні, зсуви, осипні шлейфи.

– Суфозія (вилуговування солей і вимивання порід і грунтів з просіданням поверхні) – степові блюдця, поди.

– Вулканічна діяльність – вулканічні горби, лаколітні гори, сопки грязьових вулканів.

– Діяльність людини – техногенні форми: терикони, дамби, насипи, кар’єри.

3. Геморфологічна карта

Відображує форми рельєфу, закономірності їх утворення й розповсюдження.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

– У чому різниця відображення рельєфу на фізичній і геоморфологічній картах?

– Чим різняться денудаційні та акумулятивні процеси? В яких місцевостях переважає один над іншим?

– За картами атласа доповніть матеріал про рельєфоутворюючі процеси вказівками про райони їх максимального поширення. Зробіть висновки.

VII. Підсумки уроку

VIІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §___.

2. Охарактеризуйте геоморфологічну будову своєї області.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА