Гетьманські універсали

Related posts:

1. Універсали Української Центральної Ради Універсали Української Центральної Ради – акти програмного характеру, більш політичні, ніж юридичні документи, в яких знайшли відображення найважливіші наміри УЦР, що згодом реалізувалися у конкретних законах. Назва “універсал” підкреслювала правонаступництво нових органів врядування в Україні з гетьманськими грамотами XVII ст., тобто доби, коли Україна вперше отримала автономію від царського уряду Росії. І та II Універсали, […]...
2. Нормативна ціна землі Нормативна ціна землі – ціна землі, яка використовується в Україні для економічного регулювання земельних відносин при передачі земельних ділянок у власність, у спадщину, при даруванні та одержанні банківського кредиту під заставу земельних ділянок. Дорівнює стократному розміру земельного податку на земельну ділянку. Н. ц. з. введена Законом України від 3.VII.1992 “Про плату за землю”....
3. Відомство Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними в організаційно-правовому аспекті структурами уряду і не можуть входити до складу міністерств. Основною ланкою системи органів виконавчої влади є міністерства, які утворюються для управління в найважливіших сферах соціально-економічного і політичного […]...
4. Коломацькі статті 1687 р Коломацькі статті 1687 р.- договірні умови між козацькою старшиною і представниками царського уряду, схвалені на козацькій раді в містечку Коломаку (нині райцентр Харківської обл.) під час обрання гетьманом Лівобережної України І. Мазепи. Складалися з 22 пунктів. К. с. підтверджували права і привілеї старшини та козаків, надані їм царським урядом у поперед ні роки, передбачали дарування […]...
5. Землі транспорту Землі транспорту – земельні ділянки, які надаються в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного і трубопровідного транспорту для здійснення покладених на них спеціальних завдань щодо експлуатації, утримання, будівництва, реконструкції, ремонту, вдосконалення і розвитку, споруд, устаткування та інших об’єктів транспорту. Для правового режиму 3. т. характерна чітка диференціація щодо видів транспорту, багатогранність […]...
6. ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
7. Права власників земельних ділянок Права власників земельних ділянок – встановлені законодавством правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками власниками їх. За земельним законодавством України власники земельних ділянок мають, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові […]...
8. Купівля – продаж земельних ділянок Купівля – продаж земельних ділянок – договір, згідно з яким продавець зобов’язується передати земельну ділянку у власність покупцеві, а покупець – прийняти земельну ділянку та заплатити за неї певну суму грошей. В Україні загальні правила договору купівлі – продажу, в тому числі й К.-п. з. д., встановлені Цивільним Кодексом. Особливості договору купівлі – продажу земельних […]...
9. Категорії земель Категорії земель – поділ земельного фонду країни на категорії за їх цільовим призначенням. За земельним законодавством України її земельний фонд поділяється на сім основних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) […]...
10. Об’єкт управління Об’єкт управління – визначальний елемент системи управління, якому адресовано управлінський вплив з боку суб’єкта управління. Особливості О. у. визначають, організацію та діяльність суб’єктів управління, місце конкретної системи управління. Ефективність системи управління в кінцевому підсумку залежить від ступеня відповідності характеру і методів діяльності суб’єктів управління особливостям О. у. Існують різні погляди на сутність, якості, систему і […]...
11. Обов’язки власників землі і землекористувачів Обов’язки власників землі і землекористувачів – сукупність встановлених Земельним кодексом України та іншими актами земельного законодавства України юридичних вимог, яких повинні дотримуватися (виконувати чи не порушувати) всі власники землі і землекористувачі при користуванні земельними ділянками. Зокрема вони зобов’язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов надання її; ефективно використовувати землю відповідно до проекту […]...
12. Міністр без портфеля Політологічний словник Міністр без портфеля – в окремих країнах член уряду, який не очолює безпосередньо міністерство або інший центральний орган виконавчої влади, а виконує окремі доручення глави уряду. Це здебільшого політичні діячі, які можуть забезпечити підтримку уряду з боку своїх парламентських фракцій. Іноді М. б. п. – політичний радник уряду. М. б. п. є посадовою […]...
13. Єдиний державний земельний фонд Єдиний державний земельний фонд – юридична категорія, що характеризує цілісність і неподільність земельного фонду країни як об’єкта права власності, єдиним суб’єктом якої є держава. Увійшла в земельне законодавство колишнього СРСР та України після проведення націоналізації в 1917 р. Належність земель до Є. д. з. ф. означала заборону цивільного обігу земельних ділянок та запровадження єдиної форми […]...
14. Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
15. Об’єкт управління Об’єкт управління – окремий компонент, елемент, підсистема та система, які сприймають управлінський вплив з боку органу управління (суб’єкта) або іншого елемента, підсистеми тощо. Суб’єкт управління є управлінською ланкою системи управління, яка здійснює цілеспрямований вплив на інші елементи даної системи. Такими суб’єктами на мікрорівні є капіталіст – власник, менеджери (менеджери вищої і середньої ланки також стають […]...
16. Надання земельних ділянок Надання земельних ділянок – одна із функцій держави щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у її власності. Полягає у наданні земельних ділянок фізичним та юридичним особам у власність та користування. Н. з. д. здійснюють сільські, селищні, міські, обласні Ради народних депутатів, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Верховна Рада України. Рада народних депутатів […]...
17. Позапарламентський спосіб утворення уряду Політологічний словник Позапарламентський спосіб утворення уряду – процедура формування уряду, властива президентським і президентсько-парламентським республікам, коли законодавчий орган не бере безпосередньої участі у процесі формування кабінету або його роль у цьому плані обмежена. Склад уряду може не залежати від розстановки партійно-політичних сил у парламенті. Склад уряду та його програма визначаються главою держави і мають отримати […]...
18. Заставні Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Заставні – фінансові інструменти, довгострокові цінні папери, що випускаються переважно іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна. Дають прибуток у вигляді відсотків....
19. Приватизація земель Приватизація земель – передача земельних ділянок із власності держави у власність фізичних і юридичних осіб. П, з. в Україні почалася в 1992 р. з прийняттям 13 березня 1992 р. нової редакції Земельного кодексу України. Юридичною базою П. з. крім Земельного кодексу є також Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок”, Укази Президента України “Про […]...
20. Земельні спори Земельні спори – спори, що виникають між громадянами, підприємствами, установами, організаціями з приводу володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками. В законодавстві України розрізняють власне З. с. та майнові спори, пов’язані з земельними відносинами. До власне З. с. належать: спори між громадянами – власниками житлового будинку, інших будівель і споруд та земельної ділянки на праві спільної […]...
21. ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРОМИСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям і установам для виконання покладених на них функцій. Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку норм і проектно-техн. документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Землі, які не використовуються підприємствами, […]...
22. Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
23. Решетилівські статті 1709 р Решетилівські статті 1709 р.- договірні умови самоврядування Лівобережної України. Складалися з 14 пунктів (“просительних статей”), з якими 17.VII.1709 гетьман І. Скоропадський звернувся в Решетилівці до Петра І, і відповідей царського уряду. Царський уряд 31.VII.1709 підтвердив феодальні привілеї козацької старшини, водночас закріпив право царських урядовців втручатися у справи місцевого управління. Було заборонено звільняти наказних гетьманів під […]...
24. Земельний сервітут Земельний сервітут (лат. servire – служити) – право на користування чужою земельною ділянкою. З. с. обов’язково передбачає наявність двох суміжних земельних ділянок, одна з яких (панівна) обслуговує іншу. Основна мета З. с.- зменшити недоліки однієї земельної ділянки за рахунок переваг суміжної. У зв’язку з цим сервітутне право завжди обмежене. Як правило, З. с. передбачає право […]...
25. Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
26. Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
27. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
28. Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Як визначає У. Петті земельну ренту і ціну землі? Петті значну увагу приділяв розгляду проблем земельної ренти і ціни землі. Ренту він розглядав з двох боків: як загальну форму привласнення додаткового продукту, під яким розумів надлишок над витратами виробництва, і як власне диференціальну земельну ренту, що виникає у […]...
29. Закон Вагнера Закон Вагнера – гіпотеза німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у ВНП. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) перевищення попиту на культурну та благодійну діяльність держави […]...
30. Принципи розвитку системи управління персоналом Принципи розвитку системи управління персоналом – основні вихідні положення, правила та норми управління персоналом. До таких принципів належать: гнучкість (пристосованість системи управління до змінюваних цілей і завдань підприємств, фірм і компаній, а також до умов їх діяльності та зовнішнього середовища), наступність (наявність загальної організаційної основи для проведення робіт з формування системи управління працівниками на різних […]...
31. Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
32. Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостя­ми, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
33. Прем’єр-міністр України Прем’єр-міністр України – посадова особа, яка організовує і координує роботу Кабінету Міністрів (уряду) України, діючи в межах, визначених Президентом України. Згідно з Конституцією України і Конституційним Договором П.-м. У. призначає Президент України у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього складу Уряду. П.-м. У. звільняється з посади також Президентом. Верховна Рада […]...
34. Інвеститура уряду Політологічний словник Інвеститура уряду (лат. investio – одягаю, наділяю) – винесення парламентом (нижньою палатою) вотуму недовіри новосформованому уряду. Рішення про І. у. приймається парламентом абсолютною більшістю голосів на основі поданих формально призначених главою держави прем’єр-міністром складу уряду і програми його діяльності. І. у. відбувається в країнах з парламентарними та деякими змішаними формами державного правління. В […]...
35. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
36. Економічна оцінка землі Економічна оцінка землі – механізм визначення загальної цінності земельного фонду за різними категоріями земель і земельними угіддями з метою встановлення відмінності в якості земель з погляду економічної родючості за досягнутого рівня інтенсивності землеробства. Здійснюється з урахуванням місцевих природних та економічних умов виробництва, місцерозташування ділянок щодо місць збуту продукції. Основою для Е. о. з. служить бонітування […]...
37. Права землекористувачів Права землекористувачів – сукупність правомочностей фізичних і юридичних осіб щодо володіння і користування земельними ділянками. Землекористувачі, в тому числі й орендарі земельних ділянок, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні […]...
38. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...
39. Контракт – Документи з господарсько-договірної діяльності ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.4. Документи з господарсько-договірної діяльності Контракт Контракт – це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між партнерами (підприємством чи установою) й працівником про засади спільної виробничої та творчої діяльності. Через контракт громадяни реалізують право розпоряджатися своїми здібностями до праці згідно із Законами України “Про підприємство”, “Про власність”. […]...
40. Консенсуальний договір Консенсуальний договір – договір, який передбачає згоду сторін з усіх істотних умов. К. д. вважаються укладеними з моменту досягнення згоди сторін. Передача речі, здійснення дій відбуваються з метою виконання їх. Більшість договорів є консенсуальними, наприклад, договір купівлі – продажу, договір підряду, договір комісії та ін....